- •1. Гомерівський епос. Ідейно-художня своєрідність поеми «Ілліада».
- •2. Творчість Данте. Тематика і проблематика «Божественної комедії».
- •3. Високі трагедії Шекспіра. Їх гуманістичний зміст.
- •4. Ідейно-художня своєрідність трагедії Шекспіра «Гамлет».
- •7. Багатство і різноманітність творчості Гьоте.
- •8. Композиція, тематика і проблематика «Фауста» Гьоте.
- •9. Своєрідність творчості Байрона.
- •10. Ліро-епічна поема Байрона «Паломництво Уайльд Гарольда»
- •11. Тематика і проблематика роману «Собор Паризької Богоматері» в. Гюго.
- •12. Творчість Проспера Меріме.
- •13. Багатство творчості Оноре де Бальзака
- •14. Ідейно-художня своєрідність «Батька Горіо» Бальзака.
- •15. Новаторство французьких символістів
- •16. Творчість а. Рембо
- •18. Метерлінк – теоретик і творець символістської драми.
- •19. Творчість г. Ібсена
- •20. Гуманістичний пафос «Маленького принца» а. Де Сент-Екзюпері
- •22. Модерністська новела ф. Кафки «Перевтілення»
- •23. Тематика та проблематика роману д. Джойса «Уліс»
- •24. Причини виникнення «театру абсурду»
- •25. Філософія роману в. Голдінга «Володар мух».
- •26. Не традиційність творчості Кобо Абе.
- •27. Символіка та метафорика роману а. Камю «Чума»
- •28. Антивоєнна тематика творчості г. Бьоля.
- •29. Концепція світу і людини письменників-екзистенціалістів.
- •30. Творчість е. Гемінгвея.
3. Високі трагедії Шекспіра. Їх гуманістичний зміст.
Ромео і Джульєтта (англ.Romeo and Juliet) — трагедіяВільяма Шекспіра, в якій розповідається про трагічнекоханнядвох молодихверонцівіз ворожих родин.
Ромео і Джульєтта належить до трагедійного періоду творчості барда. Ця трагедія несхожа на пізніші трагедії Шекспіра. В ній багато комедійного, ліричного, фарсового. Трагічна доля героїв не є результатом провини, очищенням стражданням.
Трагедія Ромео і Джульєтти викликала великий інтерес у представників найрізноманітніших мистецтв.
змову проти Юлія Цезаря та його вбивство Брутом; в ній діє також велика кількість історичних персонажів того часу.
П'єса Вільяма Шекспіра, що стала однією з трьох прем'єр першого театрального сезону в «Глобусі» у 1599 році.
Хоча титульний персонаж — Цезар, він не відіграє великої ролі в п'єсі, з'являється лише декілька разів й гине на початку третьої дії. Центральною особою є Брут, в якому борються такі почуття, як честь, патріотизм та дружба. Серед відомих цитат з трагедії — передсмертні слова Цезара «Et tu, Brute» (в античних джерелах вони подаються інакше), а також монолог Антонія «Friends, Romans, countrymen, lend me your ears…»
У п'єсі доволі багато анахронізмів. Герої носять капелюхи та використовують годинники з боєм, які не існували в давньому Римі.
Безпосереднім продовженням «Юлія Цезара» є трагедія «Антоній та Клеопатра».
Гамлет, принц данський — трагедія Вільяма Шекспіра, відоміша просто як Гамлет, написана між 1599 та 1601 роками.
Дія цієї п'єси відбувається в Данії. У ній розповідається, як принц Гамлет здійснює помсту своєму дядькові королю Клавдію, убивці попереднього короля, Гамлетового батька, та нового чоловіка Гамлетової матері, королеви Гертруди. У п'єсі яскраво відтворено протікання справжнього й удаваного божевілля, яке проявляється то в глибокому смутку, то в шаленій люті. Серед її тем також зрада, помста, інцест і моральне падіння.
Король Лір» — п'єсаВільяма Шекспіра, написана в1605-1606рр. Надрукована вперше в1608р.
Сюжет п'єси побудований на історії легендарного короля Ліра, який на схилі років вирішує віддалитися від справ і розділити своє королівство між трьома дочками. Для визначення розмірів їх частин він просить кожну з них сказати, як сильно вона його любить. Дві старші дочки використовують цей шанс, а молодша — Корделія — відмовляється лестити, кажучи, що її любов вище цього. Розгніваний батько відрікається від молодшої дочки і проганяє графа Кента, який намагався вступитися за Корделію. Лір ділить королівство між старшою і середньою дочками. Однак невдовзі, після жахливого прийому, наданого йому ними, він розуміє, наскільки лицемірно розважливі були його старші дочки зі своєю показною «любов'ю». Напруга у відношенні дочок до короля загострює політичну ситуацію в королівстві, яке готове ось-ось зникнути.
Оте́лло, венеціа́нський мавр (англ. The Tragedy of Othello, The Moor of Venice, часто коротко Отелло за ім'ям головного героя) — п'єса Вільяма Шекспіра, написана близько 1604 року. Сюжет п'єси заснований на творі Джіральді Чинта «Венеціанський мавр».