5.2 Поняття про надійність психодіагностичної методики, методи перевірки та обчислення надійності.

Надійність- одне з трьох головних психометричних властивостей будь вимірювальної психодіагностичної методики (тесту).

Надійність - це завадостійкість тесту, незалежність його результату від дії різноманітних випадкових факторів:

а) різноманітність зовнішніх матеріальних умов тестування, що міняються від одного випробуваного до іншого;

б) динамічні внутрішні фактори, по-різному діють на різних випробуваних в ході тестування;

в) інформаційно-соціальні обставини. Різноманітність і мінливість цих факторів такі великі, що вони зумовлюють появу у кожного випробуваного непрогнозованого за розмірами і напрямком відхилення виміряного тестового бала від істинного тестового бала (який можна було б, в принципі, одержувати в ідеальних умовах). Величина цього відхилення визначається як «стандартна помилка вимірювання» (Se).

Метод вимірювання «ретестовой надійності».

На одній і тій же вибірці випробуваних проводять пер 1ше тестування Х, а потім повторне тестування Y. Інтервал - два тижні. Потім для двох рядів значень Х та Y підраховує-ся лінійний коефіцієнт кореляції, аборанговий коефіцієнт кореляції:

Таким чином, якщо стандартне відхилення в тесті склало 10 очок, а кореляція «тест-ретест» виявилася рівною лише 0,5, то помилка виміру виявляється дуже великий:

Надійність- характеристика методики, що відображає точність психодіагностичних вимірювань, а також стійкість результатів тесту до дії сторонніх випадкових факторів. Надійність і валідність є найважливішими характеристиками методики як інструменту дослідження. Загальний розкид (дисперсію) результатів тестового обстеження можна представити як результат впливу двох груп причин: мінливості, властивої самому вимірюваному властивості, і факторів нестабільності вимірювальної процедури.

5.3 Валідність. Види валідності. Послідовність перевірки валідності тесту.

Поняття валідностіВалідність методик у соціальних науках(від лат.valeoспромогтися зробити щось) - міра придатності методики для рішення певних дослідницьких завдань, для того чому вона призначалася. Висока валидность свідчить про те, що виявлені методикою індивідуальні особливості респондентів у даній психологічній і соціально однорідній вибірці дійсно мають істотне значення для діагнозу й прогнозу їхнього поводження й ефективності їхньої діяльності в передбачають ситуациях, що, і умовах Теоретично обґрунтована релевантность піддається практичній перевірці. Чим вище рівень збігів між тими й іншими оцінками, тим вище валидность. Повний збіг практично малоймовірно, тому що на рівень збігів впливає ряд не піддаються обліку й формалізації факторів динаміка мотивації, випадкові коливання умов, при к-рых виходять оцінки, і ін. Відомі три види валідності.^ Перший вид валідності- за критерієм. Зіставляються оцінки респондентів за застосованою методикою з формалізованими оцінками їхнього поводження й діяльності, які виступають як предмет дослідження. Останні оцінки й називають критериальными або критерієм. Для визначення рівня збігів найчастіше прибігають до обчислення коефіцієнта лінійної кореляції, використається також метод хі-квадрат, інші статистичні прийоми, що розкривають тісноту зв'язку. Варто врахувати, що зв'язок між оцінками за методикою й критериальными оцінками не повинна бути неодмінно прямолінійної (наприклад, між рівнем професійної кваліфікації й рівнем продуктивності).^ Другий вид валідності- по змісту. Її встановлюють у тих випадках, коли потрібно довести, що включені в методику питання й завдання репрезентируют проблеми, що встають перед індивідом у тих сферах поводження й діяльності, яким присвячене дослідження. Перевіряється ця валидность спочатку змістовним аналізом всіх питань і завдань, з яких складається методика, щоб дати значеннєву характеристику їхньої репрезентативності. Потім методику перевіряють на соціально й психологічно однорідній вибірці. Всі індивіди, що входять у вибірку, опрашиваются (екзаменуються) комісією експертів, причому заздалегідь передбачається, що питання експертів ні по обсязі, ні по змісту не будуть повністю відповідати методиці, але вони повинні ставитися до репрезентируемым проблем. Далі, оцінки за методикою зіставляються з формалізованими оцінками комісії експертів. Валидность буде тим вище, чим вище рівень збігів. Повинні бути прийняті в увагу висловлені вище зауваження про малу ймовірність повного збігу. Застосовуються ті ж статистичні прийоми, що при роботі із установленням першого виду валидности.^ Третій вид валідності- по конструкті, по тісноті зв'язку результатів даної методики з результатами інших методик, призначених для рішення того ж класу дослідницьких завдань і минулу попередню перевірку валидности. Застосовуються статистичні зіставлення множинні кореляції й регресії, факторний аналіз.Валидность всіх трьох видів характеризується одержуваної при зіставленнях статистичною величиною коефіцієнтом кореляції, регресії, факторною вагою. Всі оцінки, як за самою методикою, так і критериальные, експертні оцінки по інших методиках, повинні мати достатню статистичну надійність, у противному випадку встановлювати валидность не можна. Валидность, установлену на одному класі вибірок по їх психологічній і соціальній однорідності, неправомірно переносити на інший клас вибірок.