2) Етап автоматизації дій учнів з новими гс пасивного граматичного мінімуму.

Етап автоматизації дій учнів з новими ГС пасивного мінімуму, як і активного, має два рівні – рівень окремого речення та рівень понадфразової єдності (або мікротексту). Тут переважно використовуються некомунікативні рецептивні вправи таких видів: на розпізнавання ГС і диференціацію ГС та умовно-комунікативні вправи для перевірки розуміння ГС пасивного мінімуму, що засвоюється, відповіді на запитання.

Вправа на розпізнавання ГС: Прочитайте речення. Випишіть форми інфінітива, що називають дію, спрямовану на особу чи предмет, які виконують у реченні роль підмета.

Вправа на диференціацію ГС: Прочитайте речення. У ліву колонку випишіть номери речень, в яких дія, виражена інфінітивом, відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом в особовій формі, у праву – з інфінітивами, що виражають дію, яка передує дії, вираженій дієсловом у особовій формі.

Вправа на перевірку розуміння ГС: Прочитайте речення. Дайте коротку відповідь на запитання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Обов”язкова:

Методика навчання іноземних мов...під ред. С.Ю.Ніколаєвої.-2002.-С.72-92.

Програми середньої загальноосвітньої школи. Іноземні мови. 2-11класи.-Київ.-2005.

Додаткова

Скляренко Н.К. Навчання граматичних структур англійської мови в школі: Посібник для вчителів. –К.: Рад.школа, 1982. –С.30-67.

Скляренко Н.К. Методична розробка з навчання видо-часової форми Present Perfect Continious (для старших класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв та вищих навчальних закладів// Іноземні мови. -2000. -№2. –С.48-51.

Завьялова А.Г. Ситуативное обучение Present Continious на начальном этапе овладения английским языком //ИЯШ. -1989. -№4. –С.79-83.

Лекція 5 навчання фонетичного матеріалу

1. Роль і місце навчання фонетичного матеріалу у навчанні іноземних мов.

2. Зміст навчання фонетичного матеріалу.

3. Навчання звуків іноземної мови.

4. Навчання інтонації іноземної мови.

1. Роль і місце навчання фонетичного матеріалу у навчанні іноземних мов

Усі види мовленнєвої діяльності базуються на звуках. Оволодіння усним мовленням та читанням вголос неможливе без стійких слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок.

При читанні мовчки учень “промовляє” у внутрішньому мовленні те, що читає. Висловлюванню у письмовій формі передує його розгорнуте промовляння у внутрішньому мовленні.

Фонетика – звукова будова мови, сукупність звуків, інтонем, які складають її матеріальну основу.

Фонетика як окремий асрект у загальноосвітній школі не вивчається. Фонетичні навички формуються у ході навчання усного мовлення, читання, аудіювання. Вимоги до вимови учнів визначають, виходячи з принципу апроксимації, тобто наближення до правильної вимови. Апроксимована вимова – це така вимова, в якій відсутні фонологічні помилки, але яка допускає нефонологічні помилки, тобто такі, що не заважають розуміти усне висловлювання та прочитане вголос іноземною мовою.

2. Зміст навчання фонетичного матеріалу.

Навчання фонетичного матеріалу передбачає оволодіння учнями звуками, наголосом та основними інтонаційними моделями (інтонемами) найбільш поширених типів простих і складних речень, тобто оволодіння ними фонетичним мінімумом.

Метою навчання фонетичного матеріалу у ЗОШ є формування слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок (на апроксимованованому рівні). Під слухо-вимовними навичками мовлення розуміють навички фонемно правильної вимови усіх звуків в потоці мовлення та розуміння всіх звуків при аудіюванні мовлення. Ритміко-інтонаційні навички –це навички інтонаційно і ритмічно правильного оформлення мовлення та розуміння мовлення інших людей.