- •1.Основні етапи дослідження укр. Культури.
- •2.Cхарактеризуйте основні джерела з історії укр. Культури
- •3. «Чужинці» про Україну
- •4. Хто одним з перших зробив опис території сучасної України?
- •5. Загальна характеристика та періодизація української культури
- •6. У який період із названих палеоліт, мезоліт, неоліт – з явилися перші зразки образотворчого мистецтва на території України? Назвіть найбільш відомі?
- •7. Назвіть найпростіші форми релігійних уявлень, що відображені в пам ятках первісного мистецтва, знайдених на території сучасної України.
- •8. Коли і ким вперше були відкриті та досліджені пам ятки трипільської культури?
- •9. Що є більш характерним для мистецтва Київської Русі?
- •10. До якого періоду європейської культури належить культура Київської Русі? Вкажіть етапи її розвитку.
- •11.Яка подія х століття в історії Київської Русі відіграла вирішальне значення для розвитку держави? Дайте пояснення.
- •12. Коли була побудована в Київській Русі перша кам яна церква? Як вона називалася, чому? Яка дискусія точиться сьогодні стосовно цієї пам ятки?
- •13. Як оформлювався інтер’єр християнського храму в часи Київської Русі?
- •Інтер'єр собору
- •Мозаїка
- •14. Дайте характеристику найкоштовнішому виду монументального живопису Софії Київської ?
- •15. Який вид станкового сакрального мистецтва активно розвивався у Київській Русі? Що ви про нього знаєте?
- •16. Хто був визначним майстром станкового малярства у Київській Русі? Які джерела містять перші відомості про нього?
- •17. Звідки Київська Русь запозичила церковну музику? в чому її особливості?
- •18. Чи належали скоромохи Київської Русі до професійних акторів? Відповідь обґрунтуйте.
- •19. Які музичні інструменти були відомі у Київській Русі? Вкажіть основні джерела інформації про це.
- •20. Що було основою княжого театру? Що ви знаєте про нього? Де зустрічаються перші зображення акторів Київської Русі?
- •21. Які імена періоду Київської Русі зафіксувала нам писемна спадщина? Вкажіть джерела.
- •22. Які ви знаєте найдавніші книги Київської Русі? Як вони виглядали? Як оформлювались і де зберігались?
- •23. Що ви знаєте про мистецтво оформлення книжок давньоруськими писцями і художниками?
- •24. Вкажіть причини розпаду Київської Русі як єдиної держави.
- •25. Причини піднесення ремісництва та декоративно-ужиткового мистецтва в часи Київської Русі.
- •26. Які міста були важливими освітніми і науковими центрами Галицько-Волинського князівства? Чому?
- •27. Які типи шкіл існували в Галицько-Волинському князівстві?
- •29. Що ускладнило розвиток української культури 14-16 століття?
- •30. Коли в Україні з явилися перші вертепні вистави? Схарактеризуйте їх.
- •31. Яка система освіти використовувалась в Острозькій академії?
- •32. Які особливості мали записи в нотних книгах без лінійною нотацією(невмовою)?
- •33. З чиїми іменами пов язане європейське та вітчизняне книгодрукування?
- •34. Де і коли в Україні була укладена перша вища школа? Її уклад.
- •35. Назвіть автора перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», надрукований в Острозі у 1587 році? Чому подібні твори з являлися в українській літературі?
- •36. З якою метою виникають братства та яка їхня роль в українській культурі?
- •37. Назвіть відомих майстрів гравюри другої половини 18 ст.? Вкажіть специфічні особливості гравюри цього періоду.
- •38. Які архітектурні пам’ятки Львова 16 ст. Відтворювали простір гармонійно організованого ренесансного міського середовища?
- •39. Схарактеризуйте роль козацтва у становленні української освіти.
- •40. Тема українського козацтва в національній та зарубіжній культурі.
21. Які імена періоду Київської Русі зафіксувала нам писемна спадщина? Вкажіть джерела.
Літописець Нестор у «Повісті временних літ» розповів про початок князювання Ольги та її помсту древлянам.
Разом з тим Ольга розуміла, що необхідно змінити довільний та безладний спосіб збирання данини, який спричинився до смерті Ігоря. Вона впровадила перші в Київській Русі «реформи», чітко окресливши землі, з яких через певні проміжки часу мала збиратися означена кількість данини. Княгиня водночас стежила за тим, щоб підлеглі не позбавлялися засобів до існування й відтак могли сплачувати данину. Закріпивши за княжою казною виняткові права на багаті хутровим звіром землі, вона в такий спосіб забезпечила себе постійним прибутком. Аби краще знати свої неозорі володіння, Ольга часто подорожувала. Піддані відчували її рішучість і державну розсудливість. Вона здійснила ряд реформ, створила так звані погости для стягування данини, запровадила регламентацію феодальних повинностей тощо.
У зовнішніх відносинах Ольга віддавала перевагу дипломатії перед війною. 956 р. княгиня їде до Константинополя для переговорів з візантійським імператором. Хоч у літописах багато йдеться про те, як вона перехитрила імператора, за іншими джерелами, переговори виявилися не дуже вдалими. Але вже те, що наймогутніший правитель християнського світу погодився зустрітися з Ольгою, свідчить про зростаюче значення Києва. При ній розширилися міжнародні зв'язки, зміцніли торговельні й політичні стосунки з Візантією.
Константинополь, або Царгород, як його називають давньоруські літописи, в Х ст. був справжньою світовою столицею. Константан Багрянородний, при якому Ольга відвідала Царгород, письменник і історик, 949 р. у своєму творі «Про народи» з подробицями описав торговельний шлях між Києвом та Константинополем — по Дніпру та Чорному морю. Далі шлях йшов на північ — до Новгорода та Балтійського (Варязького) моря, й тому мав назву «з варягів у греки». Велика армада лодій-човнів, як розповідає Нестор, доставила у гавань Константинополя Золотий Ріг понад 100 осіб посольства Ольги з обслугою і воїнами — майже 1500 чол. Розкішне оздоблена подія княгині привернула увагу візантійців: посередині її стояв намет з коштовної тканини, борти, весла і щоглу прикрашала різьба, ніс події, мав вигляд якоїсь химерної тварини-грифона чи дракона, шовкове вітрило було прикрашене князівською емблемою — золотим тризубом. Намет охороняло кілька воїнів у бронях зі списами у руках, снували численні служниці.
До книжки включено один із найкращих перекладів "Галицько-Волинського літопису" — знаменитої історико-літературної пам'ятки XIII ст., а також два інші, менш, відомі джерела з історії України — “Львівський літопис” та “Острозький літописець”.
Книга проілюстрована графічними портретами державних діячів України XII—XVII століть.
Літопис Григорія Грабянки — одна з найвидатніших пам'яток української історіографічної прози кінця XVII — початку XVIII ст. За ним, а також за літописами Самовидця і Величка закріпилася назва «козацькі літописи». Але така назва — досить умовна, бо кожен цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, змов тощо, окремі документи, тлумачення тих чи інших періодів життя України — і яка надто далека від традиційної літописної форми.
Центральна постать літопису Грабянки — Богдан Хмельницький. Це головний герой твору, в якому автор поєднує риси реальної історичної особи та ідеального вождя. В зображенні Грабянки він залишається недосяжною вершиною, прикладом для наступних поколінь. За переконанням автора, Хмельницький має дві основні заслуги — визволення України від «дуже тяжкого ярма лядського з допомогою козацької мужності» та возз'єднання України з Росією. Богдан Хмельницький виступає в літописі як «преславний вождь запорозький», «муж хитрий у військовій справі і дуже розумний», «від природи розумний і в науці мови латинської вправний». В уста Хмельницького Грабянка вкладає велику кількість промов і партій у діалогах. Обидва звернення гетьмана до реєстрових козаків із закликом переходити на бік повсталих та інші його промови побудовані за всіма правилами тогочасної риторики і демонструють вміння автора користуватися засобами ораторської прози. Натомість у сцені зустрічі Хмельницького з кримським ханом під час повернення з походу на Львів 1655 р. Грабянка виявляє блискуче володіння технікою драматизованого діалогу. Для створення у читача патетичного настрою автор витримує посмертну характеристику Богдана в руслі традиційних доброчестностей воїна-богатиря, виявляючи своє знайомство з «Повістю временних літ» і Несторовим зображенням князя Святослава в ній.
Інші образи твору подано не так повно, проте досить випукло. Оскільки Григорій Грабянка — прихильник автономії України в союзі з Москвою, то він вибирає цей критерій — ставлення до Росії — як основний, і виходячи з нього, наділяє різних осіб тими чи іншими якостями. Всі постаті у Грабянки — Василь Золотаренко, Яким Сомко, Іван Самойлович, Дем'ян Многогрішний, Іван Виговський, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко та інші мають певні риси історичних осіб. Але перші четверо (а особливо Я. Сомко) є також ідеалізованим втіленням доброго начала, а троє останніх — втіленням злого.