- •1.Основні етапи дослідження укр. Культури.
- •2.Cхарактеризуйте основні джерела з історії укр. Культури
- •3. «Чужинці» про Україну
- •4. Хто одним з перших зробив опис території сучасної України?
- •5. Загальна характеристика та періодизація української культури
- •6. У який період із названих палеоліт, мезоліт, неоліт – з явилися перші зразки образотворчого мистецтва на території України? Назвіть найбільш відомі?
- •7. Назвіть найпростіші форми релігійних уявлень, що відображені в пам ятках первісного мистецтва, знайдених на території сучасної України.
- •8. Коли і ким вперше були відкриті та досліджені пам ятки трипільської культури?
- •9. Що є більш характерним для мистецтва Київської Русі?
- •10. До якого періоду європейської культури належить культура Київської Русі? Вкажіть етапи її розвитку.
- •11.Яка подія х століття в історії Київської Русі відіграла вирішальне значення для розвитку держави? Дайте пояснення.
- •12. Коли була побудована в Київській Русі перша кам яна церква? Як вона називалася, чому? Яка дискусія точиться сьогодні стосовно цієї пам ятки?
- •13. Як оформлювався інтер’єр християнського храму в часи Київської Русі?
- •Інтер'єр собору
- •Мозаїка
- •14. Дайте характеристику найкоштовнішому виду монументального живопису Софії Київської ?
- •15. Який вид станкового сакрального мистецтва активно розвивався у Київській Русі? Що ви про нього знаєте?
- •16. Хто був визначним майстром станкового малярства у Київській Русі? Які джерела містять перші відомості про нього?
- •17. Звідки Київська Русь запозичила церковну музику? в чому її особливості?
- •18. Чи належали скоромохи Київської Русі до професійних акторів? Відповідь обґрунтуйте.
- •19. Які музичні інструменти були відомі у Київській Русі? Вкажіть основні джерела інформації про це.
- •20. Що було основою княжого театру? Що ви знаєте про нього? Де зустрічаються перші зображення акторів Київської Русі?
- •21. Які імена періоду Київської Русі зафіксувала нам писемна спадщина? Вкажіть джерела.
- •22. Які ви знаєте найдавніші книги Київської Русі? Як вони виглядали? Як оформлювались і де зберігались?
- •23. Що ви знаєте про мистецтво оформлення книжок давньоруськими писцями і художниками?
- •24. Вкажіть причини розпаду Київської Русі як єдиної держави.
- •25. Причини піднесення ремісництва та декоративно-ужиткового мистецтва в часи Київської Русі.
- •26. Які міста були важливими освітніми і науковими центрами Галицько-Волинського князівства? Чому?
- •27. Які типи шкіл існували в Галицько-Волинському князівстві?
- •29. Що ускладнило розвиток української культури 14-16 століття?
- •30. Коли в Україні з явилися перші вертепні вистави? Схарактеризуйте їх.
- •31. Яка система освіти використовувалась в Острозькій академії?
- •32. Які особливості мали записи в нотних книгах без лінійною нотацією(невмовою)?
- •33. З чиїми іменами пов язане європейське та вітчизняне книгодрукування?
- •34. Де і коли в Україні була укладена перша вища школа? Її уклад.
- •35. Назвіть автора перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», надрукований в Острозі у 1587 році? Чому подібні твори з являлися в українській літературі?
- •36. З якою метою виникають братства та яка їхня роль в українській культурі?
- •37. Назвіть відомих майстрів гравюри другої половини 18 ст.? Вкажіть специфічні особливості гравюри цього періоду.
- •38. Які архітектурні пам’ятки Львова 16 ст. Відтворювали простір гармонійно організованого ренесансного міського середовища?
- •39. Схарактеризуйте роль козацтва у становленні української освіти.
- •40. Тема українського козацтва в національній та зарубіжній культурі.
27. Які типи шкіл існували в Галицько-Волинському князівстві?
Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
У XII ст. Київська Русь розпадається на багато великих самостійних князівств: Київське, Чернігово-Сіверське, Новгородське, Галицько-Волинське і ін., між якими зберігаються політичні, економічні та культурні зв’язки. У цей час виникають нові тенденції в галузі освіти і виховання.
Крім князівських і боярських верхів письменність проникає в середовище жінок із нижчих соціальних станів; спостерігається тенденція здобувати освіту за кордоном; у центрах князівств (в Києві, Галичі, Чернігові та ін. містах) відкриваються школи підвищеного типу.
Останні не мали єдиної структури. У них поглиблено вивчалися ті предмети, які б забезпечили участь у державно-адміністративному управлінні. На першому місці стояло вивчення слов’янської і руської мов з граматичними правилами. Практикувалось написання учнями творів. Тут також вивчалась грецька, а в школах Галича – ще й латинська мови. Є дані, які свідчать про вивчення в школах "семи вільних мистецтв", а також юридичного кодексу.
Розвиток освіти був перерваний навалою орд Батия, що не дало можливості піднятися руським школам підвищеного типу до рівня західноєвропейських університетів. Осередки культури переміщувалися з Києва на захід – в Галицько-Волинське князівство, яке продовжувало древньоруські культурні традиції і зберігало незалежність до ХIV ст. Освіта і культура тут розвиваються на українській мовно-етнічній основі.
Про високий рівень освіти і культури в князівстві свідчить Галицько-Волинський літопис. Галицько-Волинська Русь мала добре розвинене приватне шкільництво духовного і світського характеру.
Елементарна освіта представлена школою-дяківкою, що містилась за місцем проживання учителя. Навчання починалося з 7 років. Не було чітко встановленого терміну навчання і початку року. Питання оплати за навчання вирішувалось на основі приватної угоди вчителя з батьками. Обсяг знань, як правило, обмежувався умінням читати релігійні книги. Деколи за додаткову плату учня вчили писати і рахувати.
У школах єпископських кафедр і в окремих монастирських школах іноді давалась більш широка богословська освіта, оскільки там працювали освіченіші вчителі і зосереджувались великі зібрання книг.
Серед феодальної верхівки було поширеним виховання дітей близько до традицій західноєвропейського лицарства, що пояснюється тісними зв’язками Галицько-Волинської Русі з західними державами.
Рядові священики навчались в домашній школі свого батька або в монастирській. До їх освіти не ставились високі вимоги, але вони обов’язково повинні були бути грамотними.
Методика навчання грамоті була такою ж, як і в попередні століття в Київській Русі. Дальшого поширення набувала самоосвіта, роль якої прирівнюється до ролі бесід і диспутів видатних філософів з учнями, що мало місце у стародавній Греції. Галицько-Волинська Русь, а рівно і всі інші землі Київської Русі, мала багато людей, для яких потяг до знань (до “книжного почитания”) був понад усе.
Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.
28. Яке справжнє прізвище видатного поета і вченого епохи Ренесансу, який народився в Україні, викладав у Краківському університеті, а пізніше очолив найстаріший університет Європи – Болонський? Дайте характеристику культури цього періоду.
Юрій Дрогобич – справжнє ім*я Юрій Михайлович Котермак
Народився в Дрогобичі в сім'ї солевара.
Першу освіту отримав у священика церкви святого Юрія Евтімія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання латині.
Наприкінці 1468 або на початку 1469 поступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473).
Навчався медицини та вільних мистецтв в університеті Болоньї, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)
1478—1479 і 1480—1482 читав у Болоньї лекції з астрономії, а з 1481 по 1482 ректор університету Болоньї - найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» - Юрія зі Львова. Ректор - адміністративний керманич університету - обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі або навчався в університеті.
З 1487 — професор Ягеллонського університету.
7 лютого 1483 у Римі видав книгу Прогностична оцінка поточного 1483 року (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою українського автора. У цій книзі, окрім ненаукових астрологічних прогнозів, було поміщено відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії, а також зроблено спробу визначити, в межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів тощо. Юрій Дрогобич зазначав тут, що населенню християнських країн загрожують великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами. Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. Видавав Юрій Дрогобич й інші трактати з астрології. Видав він також книгу і про Україну -«Прогностик», яка відома лише в одному примірнику. З 1487 року він працював професором медицини Ягелонського університету й мав чин королівського лікаря. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в Україну. Він вважав, що ідеал доброчесності - Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню. В бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Дрогобича, а у Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 р., переписаний німецьким гуманістом Г.Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність Дрогобича з античною і середньовічною літературою.
Серед його студентів був і майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового погляду на будову Сонячної системи - геліоцентричного.