Чернуха (Кулик) Галина Миколаївна

Моя мама, Чернуха (Кулик) Галина Миколаївна, народилася 17 вересня 1965 року в селі Велика Ростівка Оратівського району Вінницької області в сім’ї колгоспників. Батьки працювали у полі. Батько – тракторист-комбайнер. Мама – ланкова бурякової ланки. Так як росла в селі, з самого дитинства мала працювати. Спочатку пасла гусей, далі підросла і вже пасла корів. Згодом вирісши навчилася робити все, і допомагала своїм батькам. Роботи було багато, тому вільного часу майже не мала. Але коли знаходилась вільна хвилина полюбляла грати в такі ігри як: «Мисливці та качки», «Квач», «Хованки», «Класики», «Скакалка». Любила їздити на велосипеді, та качатись на гойдалці. В 7 років пішла здобувати знання до школи. Вона знаходилася у селі, проте йти до неї було більше чотирьох кілометрів. В школі захоплювалась читанням, вишивкою, в’язанням, виготовленням сувенірної продукції у вигляді шкатулок, абажурів, вазочок з листівок. Їй подобались такі предмети як: історія, література, трудове навчання, фізична культура. Кожного ранку перед тим як йти до школи їй потрібно було зробити всі справи по дому, так як її батьки ще сонце не зійшло йшли в поле працювати. Тому вставати приходилось дуже рано, щоб все встигнути. Закінчивши 10 класів без трійок вступила до Вінницького професійно-технічного училища № 8 на спеціальність «Швея-мотористка». Після року навчання в училищі пішла працювати на швейну фабрику «Поділля». Пропрацювавши там 3 роки пішла з фабрики на «Вінницький електротехнічний завод» учнем штампувальника. Саме на заводі познайомилася з майбутнім чоловіком, з яким одружилися в 1990 році. Через рік подружнього життя народила первістка, якого назвали Олександром. Після декретної відпустки повернулася працювати на завод. У 1995 році народила другу дитину (мене). В країні відбувається перебудова: заводи, фабрики – закривають, знищують. Тому, коли мені виповнилось 3 роки вона пішла працювати у дитячий садочок № 75 помічником вихователя. В 2002 році за станом здоров’я була змушена залишити цю роботу. З 2003 року до сьогоднішнього дня працює майстром по виготовленню окулярів в оптиці «Bond Optic». До сьогоднішнього дня зберегла любов до вишивки, в’язання та читання книг. Любить і вміє смачно готувати. Часто радує сім’ю смачними випічками. Має оптимістичні погляди на життя, трудолюбива, весела та добра людина.

Чернуха Василь Михайлович

Мій батько, Чернуха Василь Михайлович, народився 2 січня 1965 року в селі Іванівська Слобідка Калинівського району Вінницької області в сім’ї колгоспників. Сім’я була багатодітною, мала четверо дітей. Він був другою дитиною в сім’ї. Так само як і мама з дитинства був змушений працювати. Спочатку пас гусей та свиней, далі телят і корів. Батьки працювали на фермі. Батько доглядав свиней, а мати працювала дояркою. Саме через це мав допомагати їм як вдома, так і на фермі. В дитинстві любив риболовлю, їздити на велосипеді, верхи на коні. В 7 років пішов в школу. Навчаючись любив такі предмети як: трудове навчання, фізична культура, географію. Захоплювався розведенням кролів, голубів, нутрій. Закінчив 8 класів в 1980 році, після чого вступив до Вінницького професійно-технічного училища № 7 на спеціальність «Столяр-паркетник». Через 3 роки закінчив навчання, і пішов працювати в «Будівельно-монтажне управління № 6» столяром. Пропрацювавши 2 роки зустрів майбутню дружину. Після 5 років зустрічей вирішили одружитись, а через місяць після одруження переїхали у власну квартиру в якій проживають до сьогодні. Майже вся робота проходила у відрядженнях, тому діти дуже любили, коли він приїжджав з відрядження і привозив приємні подарунки. Діти дуже мало часу проводили з батьком в зв’язку з його роботою. Саме через це , коли він приїжджав додому вони все робили з ним. Їсти – з ним, спати – з ним, гуляти – з ним. За час роботи був неодноразово відмічений, як кращий за професією. За що нагороджувався почесними грамотами та грошовими преміями. На роботі опанував такі професії як: столяр-верстатник, муляр, монтажник, арматурник, покрівельник. Маючи ці знання в бригаді був необхідною людиною. З 2009 року звільнився через стан здоров’я. На сьогоднішній день займається підприємницькою діяльністю в сфері обслуговування населення. Завзятий рибалка, грибник. Любить смачно поїсти, але готує не гірше від дружини. Віддає перевагу відпочинку на природі. З задоволенням готує шашлик не допускаючи до його приготування нікого. Адже вважає, що шашлик, то є страва для чоловіків, і готувати її повинні тільки вони.