літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Про далекі минулі часи	271

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів ІХ. Домашнє завдання

Опрацювати зміст ІV розділу повісті, підготувати усний міні-твір на одну з тем:

«Поспішайте робити добро»;

«Моя турбота про рідних і друзів»;

«Не будь байдужим до горя інших».

Урок № 30 Г. Тютюнник «Климко». Морально-етичні

уроки доброти, чуйності, турботи про рідних

Мета: через художнє слово осмислити та сприйняти моральноетичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко»; опрацювати ідейний зміст ІV розділу повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, наводячи переконливі обґрунтування; формувати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Г. Тютюнника, літератури як виду мистецтва; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Вибіркове заслуховування учнів, які склали усний міні-твір, на одну з тем:

 «Поспішайте робити добро»;  «Моя турбота про рідних і друзів»;

 «Не будь байдужим до горя інших».

2.Літературний диктант

Яка епоха відтворена в повісті? (Велика Вітчизняна війна)

Харч, який герої твору вважали найціннішим. (Сіль)

Місто, до якого подорожує Климко. (Слов’янськ)

Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (Трояндову сукню)

272	Усі уроки української літератури в 7 класі

Місце, де герої твору набирали вугілля. (Терикон)

По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (Молоко)

Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (Італійці)

Якого місяця згоріла станція, де мешкав Климко з дядьком Кирилом? (У серпні)

За допомогою Зульфата Климко позбавився у своєму помешканні ...

(Пацюків)

Дідусь Гарєєв працював у... (Хлібопекарні).

На яке місто, за словами дідуся Гарєєва, «пішов німець»? (Ростов)

Пізнайте героя за його зовнішністю: «...у ватяних штанах, вовняних шкарпетках і гостроносих шахтарських чунях». (Дідусь Гарєєв) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Коли люди до тебе добрі, то ти будь ще добрішим.

Народне прислів’я

...Люблячи своїх героїв, Г. Тютюнник показував їх в усьому благородстві і величі... у вірній любові, в надії на краще життя.

Р. І. Вітренко

1. Г. Тютюнник — майстер доброго слова. Розповідь учителя

Над словом письменник працював довго і важко, мучився над ним, але ж і знаходив таке, якого ніяким іншим не заміниш. «У художнього слова — єдина функція. Ця функція зветься необхідність»,— читаємо в його щоденнику. І справді, тільки необхідні слова знаходив письменник, тому й влучають вони прямо в серце, сповнюючи його то радістю, то сумом, то здивованим захопленням перед точністю і правдою змальованої життєвої ситуації. А як Г. Тютюнник вмів пожаліти людину, поспівчувати їй, потурбуватися про неї! Коли один заповзятий молодик настирливо допитувався у Григора про причини його успіху, той спочатку відмовчувався, а потім відрізав: «Біль! Повна душа болю...». Він був правдивим і щирим, сміливим і відвертим у висловлювання своєї думки будь про кого і про що.

2. Бесіда за питаннями

Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людині?

Чим і як, на ваш погляд, перевіряється дружба?

Чому кожна людина повинна бути доброю, чуйною, турботливою, не завдавати шкоди іншим?

Дослідіть, як на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко» виявляється доброта, чуйність, турбота про рідних.

Про далекі минулі часи	273

Уявіть собі світ, в якому не буде добра, чуйності, милосердя. Відтворіть його власне бачення.

Чим пояснити те, що для Г. Тютюнника — добро, чуйність, взаєморозуміння, злагода є найвищими людськими цінностями?

Чи легко виховувати порядну, добру людину? Що для цього необхідно? Відповідь вмотивуйте.

Чому проблема добра і зла завжди є актуальною?

Які ви знаєте доброзичливі побажання? (Дай, Боже, вашими устами мед пити. Щоб ти ходив, як води ходять!

Доброму чоловіку продовж, Боже, віку! Бувай здорова, як риба, гожа,

як вода, весела, як весна, роботяща як бджола, багата, як земля! Щоб тебе добра година знала!

Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед собою! Скільки в лісі пеньків, щоб у тебе було стільки синків!

Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні півтори!

Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь)

3.Учнівський коментар ситуацій між героями твору Г. Тютюнника «Климко», де виявилася доброта, чуйність, турботливість, щирість

Климко і дядько Кирило;

Тітка Мотя і Климко;

Климко і Зульфат;

Хлопці, дідусь Гордєєв і вчителька з немовлям;

Зульфат і його дідусь;

Климко, швець і дівчинка.

4. Опрацювання ідейного змісту ІV розділу повісті

4.1. Виразне читання або переказування цікавих епізодів з твору. 4.2. Тема: перебування Климка у Слов’янську.

4.3. Ідея: уславлення доброти, чуйності, милосердя, поваги (швець, Климко, дівчина); засудження підступності, вседозволеності (німці, поліцаї).

4.4. Основна думка: добре ставлення людей одне до одного допомагає їм вижити у скрутний воєнний час.

4.5. Композиція.

Експозиція: відчуття Климком погіршення стану свого здоров’я. Зав’язка: перебування хлопця на базарі у Слов’янську.

Кульмінація: допомога шевця, Климка беззахисній дівчині під час облави.

Розв’язка: обіцянка жінки дати Климкові стільки солі, скільки він донесе.

274	Усі уроки української літератури в 7 класі

4.6. Сюжет.

Прокинувшись вранці, Климко відчув, що до нього підступає хвороба. Швидко зробивши собі взуття, він пішов до міста, яке здалося йому сірим, непривітним. Климко потрапляє на базар, де було багато жебраків і простого люду. Товар не купувався, а здебільшого мінявся.

Безногий дядько подарував Климкові взуття, розповів про місто, де можна здобути солі. Під час облави дядько і Климко заступилися за дівчину, яку поліцаї намагалися забрати із собою.

Незнайома жінка запрошує до себе Климка і обіцяє дати йому стільки солі, скільки він донесе.

4.7. Бесіда за питаннями.

Які відчуття були у Климка, коли він прокинувся вранці? («Дов-

го кашляв... Тіло йому охопила гаряча млость, в очах плавали жовті плями, і від того здавалося що й надворі теж жовто».) Чому хлопець намагався боротися з хворобою?

Як Климко зробив собі взувачку? («...Узяв плащ-палатку... одірвав од неї чималий клапоть. Потім розірвав його ще навпіл — і вийшло дві онучі. ...Навибирав, де білішої, сухої соломи, поробив товстенькі вустилки

іпримірив їх до ступні, що ні великі були, ні малі. Потім туго обмотав ноги разом з вустілками плащ-полотяними клаптями і позав’язував кінці вище кісточок»)

Чому в часи війни не гроші цінувалися, а одяг, натуральні продукти?

Що побачив Климко на прилавках базару міста? («Тут були старі,

побиті шашіллю ікони і в них — боги під склом серед барвистих воскових квітів, мідні, поначищувані каблучки і серги; товсті давні книги; червоні намиста з дукатами — і знову ікони, старіші й новіші, в оправах

ібез оправ, але боги на них були схожі один на одного, як брати,

івсі дивилися сумними очима не на людей, а поверх них. Далі йшли прилавки, заставлені мисочками з житом, кукурудзою, просом; біліли склянки з борошном, содою, вологою сіллю, стояли клунки з картоплею, капустою, буряками»)

Що продавала дівчина? («Вона тримала в руках чепурно, квітка до квітки складений букет чорнобривців. На плечах у неї була... хустка...»)

Чому вона здалася чудною Климкові? («Чудна ви. Кому ж вони зараз нужні, чорнобривці оті?»)

Яке враження справив на Климка швець? Що він розповів хлопцю про сіль? («Дядько сидів просто на землі, обгорнувши ноги старою сукняною ковдрою. На скронях йому густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, здавалося Климкові, чаїлася добра лагідна усмішка». «А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п’ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біля Артемівська. Чув? Так ото біля нього станція така є, називається вона Сіль. Там сіль»)

Про далекі минулі часи	275

Як сприйняв Климко розповідь шевця про сіль? («...Обсипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходоби. Він сів на проломлений дощатий ганок і мовчав, стиснувши долонями щоки»)

Опишіть облаву, яка відбулася на базарі? («Сіра людська хвиля з роз-

пачливим криком накотилася на паркан. Він прогнувся, мов гумовий, затріщав з краю в край і впав. Але на вулиці щільно, майже один проз один, стояли німецькі мотоцикли і грузовики. Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору,— і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись на всі боки...»)

Чому швець, а потім і Климко заступились за дівчину? Як це характеризує героїв?

Чим хотів віддячити Климко жінці за сіль? («...Води наношу, дров нарубаю чи ще щось зроблю, що скажете»)

Що пообіцяла жінка Климку? («Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш»)

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Вранці, прокинувшись, Климко відчув:

а) як хтось його кличе; б) хворобливий стан; в) запах диму.

2.Про кого згадав Климко, коли зробив собі взуття із соломи та клаптів із плащ-палатки:

а) Зульфата; б) діда Горєєва; в) вчительку з немовлям.

3.Скільки грошей мав хлопець, наданих йому Бочонком?

а) П’ятнадцять тридцяток; б) п’ять трійок; в) двадцять двійок.

4.Прийшовши до міста, Климко вирішив піти:

а) зразу в гори, де була сіль; б) на базар; в) до лікарні.

5.«Вони були сірі й мовчазні...» — так Г. Тютюнник описав: а) будинки; б) міські вулиці; в) соляні гори.

6.В пелені у бабусі, яка просила у людей милостиню, лежало:

а) три картоплини та цибулина; б) два огірка і яблучко;

в) п’ять слив і шматок сухого хліба.

7.Чого Климко не побачив серед товару, який підлягав продажу або обміну?

а) Товстих давніх книг; б) поначищуваних каблучок;

в) білого полотна.

8.Більшість товару не продавалось, а підлягало обміну на: а) цукор; б) мило; в) одяг.

9.Букет яких квітів продавала дівчина? а) Півонів; б) лілей; в) чорнобривців.

10.Дядько, який заступився за дівчину під час облави, на думку Климка, був:

а) ковалем; б) шевцем; в) лісничим.

276	Усі уроки української літератури в 7 класі

11.Чоловік без ніг порадив шукати хлопцю сіль біля: а) Донецька; б) Бєлгорода; в) Артемівська.

12.На які корисні копалини був багатий Слов’янськ? а) Залізна руда і газ; б) вапняк і глина;

в) крейда і сода.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Для чого, на ваш погляд, Г. Тютюнник у творі докладно описує базар та людей на ньому? Свої міркування вмотивуйте.

2.Охарактеризуйте поведінку і ставлення шевця до Климка та дівчини. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.

3.Климко зробив собі взуття із шматків плащ-палатки і: а) сіна; б) сухого гілля; в) соломи.

Картка № 2

1.Чим пояснити те, що переважна більшість людей у тяжкі воєнні часи виявляли один до одного милосердя, доброту, чемність? Власну думку обґрунтуйте, посилаючись на факти із твору.

2.Висловіть власне ставлення до зрадників народу в роки Великої Вітчизняної війни, які стали поліцаями. Що з цього приводу можна прослідкувати у творі?

3.Зробивши собі взуття, Климко згадав фразу діда Горєєва: а) «Так триматися!»; б) «Життя — серйозна річ!»;

в) «Можна жить!»

Картка № 3

1.Чим пояснити те, що Климко, долаючи свій хворобливий стан, продовжує шукати сіль. Як би ви повели себе в цій ситуації? Відповідь вмотивуйте.

2.Дослідіть, як у творі Г. Тютюнник одночасно зображує милосердя і жорстокість, щирість і підступність, добро і зло. Свої спостереження узагальніть, наводячи переконливі приклади з повісті.

3.За сіль жінка хотіла придбати:

а) мисочку жита; б) взуття; в) клунок картоплі.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІІ. Домашнє завдання

Дібрати цитати, скласти план до характеристики образу Климка; опрацювати зміст V, VІ розділів повісті.

Про далекі минулі часи	277

Урок № 31 Г. Тютюнник «Климко».

Характеристика образу Климка

Мета: охарактеризувати образ Климка — головного героя повісті, опрацювати ідейно-художній зміст V, VІ розділів твору; розвивати вміння грамотно висловлювати власні роздуми, спостереження, аргументувати свої твердження, погляди; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати важливі гуманні якості людини — чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворду «Сторінками повісті Г. Тютюнника “Климко”»

1

2

3

4

5

6

По горізонталі: 1. Прізвище діда Зульфата (Гарєєв) 2. Зброя, яка була у поліцаїв. (Карабіни) 3. Кого спасли швець і Климко на базарі під час німецької облави? (Дівчину) 4. Що запропонував Климко жінці за сіль? (Гроші) 5. Риса характеру, яка притаманна Климку і Зульфату. (Людяність) 6. Що дав Бочонок Климку в дорогу? (Сухарі)

По вертикалі: 1. Ім’я Тютюнника. (Григір) 6. Харч, за яким Климко подорожував до Слов’янська. (Сіль)

2. Бесіда за питаннями

Дайте визначення поняттю «характер героя літературного твору». (Характер літературний — це зображення письменником у художньому творі людини, з властивими їй індивідуальними рисами, які зумовлюють її поведінку, ставлення до інших людей, до життя)

278	Усі уроки української літератури в 7 класі

Як визначити характер того чи іншого героя художнього твору? Під впливом кого і чого він формується?

Що вам відомо про поняття «портрет героя в художньому творі». (Портрет — зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо)

Для чого письменники в художніх творах описують зовнішність своїх героїв, а іноді зовсім нічого про них не зазначають?

Що необхідно для того, щоб літературний герой був не схематичним, а реальним, живим? Наведіть приклади.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Найкращий подарунок, зроблений людині після мудрості,— це дружба.

Ф. Ларошфуко

Не одяг прикрашає людину, а добра справа.

Народне прислів’я

1. Характеристика образу Климка

1.1. Цитатна характеристика героя.

«Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути. Не брали її ні дощ, ні сніг, ані сонце... Уночі вона нахолоняла, а вдень аж димувала на сонці, пахла ще дужче і пекла плечі та спину».

«Жив... відколи осиротів».

«Це була найбільша радість Климка — покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам

інаварив,— гарячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав “посередньо”».

Дядько Кирило — Климку: «Ай, добра ж... У-у-у, такої не всяка й кухарка зварить...»

«Він отак би й виріс серед уквітчалих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без вогнів... Од них віяло ліками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонці уламками літаків і гармат».

«Доглядати за собою — зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину — він умів і сам».

«Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши, підвівся, щоб іти,

івпав: ноги не вдержали... Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «Ану, йдіть! Ану, йдіть мені зараз!»

Про далекі минулі часи	279

«...Йдучи з торбою за плечима понад парканами незнайомої вулиці, Климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину...»

Климко — Наталі Миколаївні: «Не треба вам нічого промінювати,

апереходьте — це ми для вас із Зульфатом удвох просимо,— переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо...»

Климко — Зульфату: «Що, в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може...»

«Климко видлубав у кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пеляну,

асам швидко пішов геть».

«А Климко висмикнув з торби надірвану плащ-палатку, розіпнув її в руках так, щоб затулити дівчину, і став роздивлятися, бурмочучи заклопотано перше, що стало йому на думку...»

«Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!»

«Я вам, тітонько, води наношу, дров нарубаю, чи ще щось зроблю, що скажете. Чесне слово! — Климко похапцем розкрутив дротинку на кишені і простяг жінці всі гроші, дивлячись на неї вгору хворими очима».

«Від переїзду вдарила довга автоматична черга. Климка штовхнуло в груди і обпекло так боляче, гостро, що в очах йому попливли червоногарячі плями. Він уп’явся пальцями в діж дурку на грудях, тихо ойкнув і впав»

Тітка Марина — Климку: «Де в тебе та й силочка береться, он скільки пройшовши голодний і холодний».

«Я прийду до вас, тітонько Марино. Як тільки не стане голоду, так і приїду або прийду. А зараз треба мені назад, мене там ждуть...»

«Німець таки достав його вже на льоту кулаком у груди... Климко спробував підвестися, але в грудях і в коліні заболіло, що він застогнав і поповзом, ковзаючи ліктем по грязюці й тягнучи за собою клунок, вибрався з калюжі».

«Климко йшов помалу, бо вкрай зморився зі своєю ношею. Мішок із сіллю та харчами він перев’язав пополам і ніс по черзі то на одному, то на другому плечі. В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати,

айшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги». 1.2. Орієнтовний план до характеристики образу Климка.

1) Климко-сирота.

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру: а) чуйний і добрий; б) благородний і щирий; в) винахідливий, мужній, вольовий; г) уважний і працьовитий.

4) Поведінка і прагнення хлопця: а) бажання навчатися; б) турботливий, співчутливий; в) відповідальний за доручену справу; г) шанобливе ставлення до дружби.

5) Значення образу Климка.

280	Усі уроки української літератури в 7 класі

1.3. Бесіда за питаннями.

Хто такий Климко?

В який скрутний для країни час живе герой твору?

Як Климко ставиться до Зульфата, Наталі Миколаївни, інших героїв повісті? Чим це пояснити?

Чому хлопець вимушений був вирушити у подорож? Які труднощі долав Климко-мандрівник?

Чому Климко захистив дівчину від поліцаїв?

Через що хлопець не залишився жити у тітки марини? Як це його характеризує?

Що свідчить про відповідальне ставлення Климка до дорученої справи?

Чим вам подобається герой твору? Чи хотіли б ви мати такого друга? Відповідь вмотивуйте.

В чому полягає виховне значення цього героя?

2. Опрацювання V розділу повісті

2.1. Виразне читання цікавих епізодів розділу.

2.2. Тема: зображення перебування хворого Климка у тітки Марини. 2.3. Ідея: уславлення чуйності, доброти, щирості (тітка Марина); засу-

дження жорстокості, ненависті, зла (німець).

2.4. Основна думка: тільки той досягає своєї мети, хто із впевненістю долає будь-які перешкоди, труднощі, вірить у власну перемогу.

2.5. Композиція.

Експозиція: перебування хворого Климка. Зав’язка: хлопець їде в ешелоні вагону додому.

Кульмінація: сутичка з німцем, жорстокість фашиста. Розв’язка: до рідного місця — шістдесят кілометрів.

2.6. Сюжет.

Три дні перебував Климко у тітки Марини, сам того не відчуваючи, бо був тяжко хворим. Прокинувшись і не побачивши хазяйки, Климко підмів двір, порвав старий цупкий бур’ян попід призьбою. Тітка Марина запропонувала хлопцю залишитися у неї жити. Той відмовився. Тітка допомагає Климкові потрапити у вагон ешелону. На станції Дебальцеве німець виштовхнув хлопця з вагону і сильно вдарив його. До рідного місця треба було пройти кілометрів шістдесят.

2.7. Бесіда за питаннями.

Що відчував Климко, коли він прокинувся у помешканні тітки Ма-

рини? («...Коли розплющив очі,— велике, рівно обведене коло червоного сонця у вікні, і став пригадувати, де він»)

Як тітка Марина охарактеризувала хворобливий стан хлопця? («Не спав, а в гарячці був. Без пам’яті був трохи не три дні. Так тебе тіпало, бідолагу, що аж підкидало на ліжку. Не знала вже, чим і вкривати. Застудився ти дуже...»)