літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

«Ти знаєш, що ти людина?»	291

3.5. Композиція.

Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся. Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя. Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами.

Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.

3.6.Сюжет.

Узаможній родині був син Павлусь, якого мати дуже опікала: годувала, не дозволяла йому працювати, ходити на вечорниці.

Після смерті батьків Павлуся доглядали наймити, за яких він жив спокійним, розміреним життям.

Павлусь цілими днями їв або спав. Одного разу хлопці вирішили піти шукати скарб і запропонували до цього залучити і Лежня (так парубки прозвали Павлуся). Той не захотів.

Вважалося, що саме «якась пакость» може переутворитися на скарб. Побачивши край дороги дохлого хорта, вони принесли його до хати Павлуся і кинули йому через вікно. Хорт, впавши на поміст, перетворився

удукати. Ось який щасливий Павлусь!

Незабаром Лежень одружився, були діти, але працьовиті, покірні, слухняні, всі в дружину.

Так Павлусь спав, спав, спав, поки не заснув навіки.

3.7.Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики.

3.8.Опрацювання змісту твору за питаннями.

Якими були батьки Павлуся? («Були вони люди заможненькі, усього в них доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора із садочком і левадою». «...І шанували, і пестували вони того одинчика!»)

Як мати ставилася до свого єдиного синочка? («І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як із маленькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює». «Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається: крий Боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати»)

Через що мати нікуди не пускала Павлуся? («Усю зиму й осінь з хати не випустить: «Не ходи, синку,— каже,— холодно, замерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш». Прийде весна або літо — знов не пускала: «Не ходи, синку, душно, сонце напече головку, голова болітиме». Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б»)

Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина? («Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись,

292	Усі уроки української літератури в 7 класі

що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»)

Опишіть Павлуся, застосовуючи текст твору («...Вигнало та розперло,

такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як

утого салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. ...Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату»)

На яке благополучне життя сподівалася мати для свого сина? («...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!»)

Через що мати не пускала сина на вечорниці? («...На вечорницях збиралися самі п’яниці та розбишаки, там тебе обідять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати»)

Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою? («...Через той мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою»)

Якими були наймити у Павлуся? («Наймит-парубок ще молодий,

працьовитий, непитющий, а наймичка — теж чесного роду, осталась бідною сиротою, і покійниця прийняла її до себе, як рідну дитину») Як їм жилося в родині заможних людей? («За Павлусем і їм добре жилось;

було чим-небудь йому угодють, то стара і дякує, і грошей їм дає, і добру одежу, а часом за наймита скотину у поле вижене, а за наймичку хату вимете і води принесе. Отож як умирала стара, то благословила наймита з наймичкою побратись, наділила їх худобою і аж руки їм цілувала та просила, щоб вони не обижали її Павлуся, доглядали б його і були йому рідним батьком і матір’ю, а вже вона на тім світі буде благати Господа, щоб він милосердний послав їм усякого щастя і таланту»)

Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасли-

вим? («Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, як свиню горохом. Кругом

усусідів талій давить скотину, а у Павлуся, як на сміх, хоч би один тобі віл іздох»)

Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати? («Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує його, і голову йому змиє, і розчеше, і одягає, й роздягає, і стеле, так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує...»)

«Ти знаєш, що ти людина?»	293

Чим займався Павлусь щодня? («...Цілісенький день їсть (а лопав здорово) та спить. Було прокинеться вранці — зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку або качку, або повнісеньку макітру вареників із сметаною; їсть неборак, аж за ушима лящить. Не вспіла наймичка його утерти, а він уже й уклався спати. Поспить на перині, лізе на піч спати ще у просі. Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею...»)

Що відповідав Павлусь хлопцям, які запрошували його на вечорниці? («Далеко. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов»)

Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята? («...Зубралось парубоцтво шукати скарба. Узяли із собою заступи, лопати і горілочки не забули та й пішли у степ») Чому вони хотіли запросити піти із со-

бою Павлуся? («Візьмемо із собою на щастя... то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!»)

Яких народних прикмет дотримувалися люди, щоб знайти скарб? («...Часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у якунебудь пакость: у старого шолудивого діда, або у миршавеньке козеня, або у дохлу кішку»)

Що вирішили зробити хлопці, щоб посміятися над Павлусем? («...Візь-

мемо сього (дохлого) хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине»)

Яке фантастичне явище відбулося після того, коли парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта? («...А він, як бебехнеться об поміст,

так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!»)

Як О. Стороженко висловився стосовно щастя Павлуся? («Сказано:

як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати: сам скарб його знайде. А другому неборакові на бездоллі у те ж саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій і останню сорочку витягне; не поробить день, то на другий і їсти нічого»)

Як склалося життя Павлуся після його одруження? («Найшлась і дів-

чина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет... І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув»)

Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити, як Павлусь? Яку відповідь надає з цього приводу автор? («Зовуть щасливими і тих,

що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»)

Чому О. Стороженко у творі порівнює дружину Павлуся зі скарбом?

Порівняйте власну думку про смисл щастя з тим, яким його вбачає автор твору. Зробіть висновок.

З якими питаннями О. Стороженко звертається до читача? («1) ...самі одгадайте, чи мій Павлусь справді щасливий, чи, може таким тільки прозвали його зави сливі люди? 2) ...Ніхто б не схотів бути Павлусем?»)

294	Усі уроки української літератури в 7 класі

Чому О. Стороженку цікаво дізнатися від читачів відповіді на запитання, які зазначені наприкінці твору?

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.«Скарб» О. Стороженка починається рядками:

а) «жили-були дідусь з бабусею»; в) «був собі чоловік та жінка»; б) «а чи знаходили ви будь-коли скарб?».

2.Павлусь був сином:

а) заможних людей; б) діячів театрального мистецтва; в) священика.

3.Любов матері до Павлуся виявлялася в тому, що вона: а) надто опікала сина; б) хотіла, щоб він став багатим;

в) намагалася надати йому можливість отримати вищу освіту.

4.Як Павлусь лягав спати, то мати співала йому колискової про: а) котка; б) мишеня; в) русалоньку.

5.Батько хотів віддати Павлуся навчатися:

а) до чоловічої гімназії; б) у школу до дяка аж у друге село;

в) до колегіуму.

6.Руки у Павлуся були такими, як у:

а) кріпосного селянина; б) панночки; в) кухаря.

7.«Останеться він на світі, мов сліпий без поводаря!» — так про Павлуся висловився:

а) батько; б) парубок; в) сусід.

8.Мати не пускала двадцятирічного Павлуся на вечорницю через те, що: а) там було багато незнайомих хлопців із сусіднього села; б) необхідно виконувати господарську роботу;

в) збиралися там самі п’яниці та розбишаки.

9.Вночі у Павлуся розболівся живіт, і тому він почав просити: а) кефіру; б) меду; в) пігулку.

10.Хто доглядав за Павлусем після смерті батьків?

а) бабуся; б) наймит з наймичкою; в) дядька з тіткою.

11.«...Як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся...»: а) лихо; б) щастя; в) золото.

12.Найкращим в господарстві Павлуся був:

а) ставок з рибою; б) густий ліс з грибами, ягодами, горіхами;

в) урожай.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Дослідіть, як застосування фантастичних елементів у творі допомагає розкрити його смисл і зрозуміти назву оповідання. Власні спостереження узагальнити, посилаючись на фантастичний матеріал твору.

«Ти знаєш, що ти людина?»	295

2.Чому, на вашу думку, Павлуся вважали щасливим? Чи справді він є таким? Відповідь вмотивуйте.

3.За сіллю хури Павлуся їздили до:

а) Слов’яногорська; б) Одеси; в) Криму.

Картка № 2

1.Чи хотіли б ви бути схожими на Павлуся? Висловіть власне ставлення щодо цього героя твору.

2.Як, на ваш погляд, сам автор ставиться до Павлуся? За допомогою яких художніх засобів він його зображує? Наведіть приклади.

3.З одного ройка бджіл Павлуся «розроїлось колодок...»: а) двадцять; б) десять; в) тридцять.

Картка № 3

1.Які б ви поради надали Павлусю стосовно того, щоб змінити його пасивний образ життя? Яким чином це було запроваджено?

2.Прокоментуйте думку О. Стороженка «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує...» Зробіть ґрунтовний висновок.

3.Цілими днями Павлусь:

а) читав книги і слухав музику; б) їв та спав; в) гуляв на узбережжі річки і ловив рибу.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів роботи учнів на уроці VІІІ. Домашнє завдання

Скласти усний план твору та план до характеристики образу Павлуся, дібрати цитати.

Урок № 34 О. Стороженко «Скарб». Скарб — узагальнений

образ щастя. Повчальний характер оповідання

Мета: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст твору О. Стороженко «Скарб», звертаючи при цьому увагу на скарб як узагальнений образ щастя, з’ясовуючи повчальний характер оповідання; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, співставляти, робити висновки; виховувати пошану до звичаїв українського народу, його традицій; прищеплювати риси доброти, працьовитості, гуманного ставлення до оточуючих.

296	Усі уроки української літератури в 7 класі
Тип уроку:	комбінований.
Обладнання:	портрет О. Стороженка, текст твору, дидактичний матеріал
	(тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Інтелектуал»

Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани. За 5–7 хви- лин необхідно розгадати кросворд «О. Стороженко. Життя і творчість. Оповідання “Скарб”».

Завдання для першої команди.

1 6

2

3

4

5

По горизонталі: 1. Парубки хотіли взяти Павлуся із собою для пошуків скарбу на... (Щастя) 2. Батько Павлуся хотів, щоб його син навчався у... (Школі) 3. Руки у Павлуся були як у... (Панночки) 4. Місце, де Павлусь іноді так кричав, «буцім з його чортяка лика дере». (Церква) 5. Ті, хто закинули хорта через вікно Павлусевої хати. (Парубки)

По вертикалі: 6. Назва твору О. Стороженка. («Скарб»)

Завдання для другої команди

1					6

2

3

4

5

По горизонталі: 1. Область, де народився О. Стороженко. (Чернігівщина) 2. Хто із українських письменників назвав О. Стороженка «талановитим оповідачем». (Франко) 3. Назва журналу, в якому друкувалися більшість українських творів О. Стороженка. («Основа») 4. Після смерті батьків за Павлусем доглядали... (Наймити) 5. «За один сільничок меду» мати пообіцяла подарувати попу... (Теля)

По вертикалі: 6. «Скарб» для О. Стороженка це... (Щастя)

2. Бесіда за питаннями

Дайте визначення поняттю «гумор».

Яким буває гумор? Наведіть приклади на вже раніше вивчених творах.

«Ти знаєш, що ти людина?»	297

Назвіть риси характеру, які письменник намагається висміяти на прикладі героїв своїх творів.

Як ви сприймаєте те, коли над вами сміються? Відповідь вмотивуйте.

Чому вважають, що сміх додає людині здоров’я?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Наше щастя чи наше нещастя залежить тільки від нас самих.

Монтень

1. Скарб — узагальнений образ щастя. Розповідь учителя

Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає але водночас — це щось цінне, корисне, велике...

Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «...часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость...». Таким чином, письменник намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарба, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.

Розмірковуючи над смислом життя людини, автор зазначає, що скарбом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя.

Наприкінці твору О. Стороженко запитує у читача: «Чи є щасливим Павлусь?» «Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?»

Отже, кожному надається право визначитися у виборі щасливого шляху. Протягом життя люди шукають свій скарб, своє щастя.

Як ви розумієте слово «скарб»?

1.2. Тлумачний словник містить таке пояснення цього слова:

1.Коштовності, гроші, цінні речі. // Коштовності, гроші і т. ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2.Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3.Хто-, що-небудь надзвичайної цінності, з винятковими достоїнствами. Якостями і т. ін. // Людина або річ, особливо потрібна, дорога для когось. // Багатство розуму, почуттів і т. ін. // Пестливе звертання до дорогої, любої людини.

4.Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.

5.заст. Кошти.

6.заст. Скарбниця.

7.заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні.

298	Усі уроки української літератури в 7 класі

1.3.Завдання: оберіть для себе визначення поняття «скарб», прокоментувавши його.

1.4.Складіть «доміно»: «Для мене скарб — це...»

2. Повчальний характер оповідання «Скарб» О. Стороженка

2.1. Бесіда за питаннями.

Що вас вразило під час читання оповідання?

Над чим вас примусив замислитися даний твір?

З якою метою, на ваш погляд, О. Стороженко використав у творі «Скарб» гумор?

Павлусь — це уособлення щасливої людини чи об’єкт для сміху? Відповідь вмотивуйте.

Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?

2.2. О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм...

Так, у творі автор зазначає:

1)«Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».

2)«Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».

3)«Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».

4)«...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»

5)«Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть...» Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?

Додайте до вже зазначених висловів власні твердження, висловлювання, міркування.

2.3. «Мікрофон».

«Щастя це — ...»;

«Для того щоб бути щасливим, я...».

3. Характеристика образу Павлуся

3.1. Цитатна характеристика героя.

«Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона (мати) ще возилася з ним. Як з маленькою дитинкою. Було власними руками годує, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює».

«Ти знаєш, що ти людина?»	299

«Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще

йкотка співає, неначе над годовничком».

«...Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. ...Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату».

«Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових...»

«... Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. Тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить.

...Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня...»

«Лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому

йголову важко держати на плечах».

«Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов».

«Се мій скарб, се мені Бог у вікно вкинув! А що?»

«Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет.... І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся

доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув».

3.2.Орієнтовний план до характеристики образу Павлуся. 1) Єдиний синок у заможніх батьків.

2) Зовнішність і портрет героя.

3) Автор про Павлуся.

4) Риси характеру героя:

а) ледачий; б) примхливий; в) байдужий; г) егоїстичний.

5) Інші риси Павлуся: а) любов смачно поїсти і поспати; б) відсутність друзів, постійна самотність; в) ставлення до батьків, наймитів, парубків, дружини, дітей.

6) Чи щасливий Павлусь? Значення цього образу.

3.3.Бесіда за питаннями.

Хто виховував Павлуся? З чим, на ваш погляд, це було пов’язано?

Чому батька не задовольняло те, як мати виховувала свого сина? Чим він погрожував з цього приводу?

Якою була реакція Павлуся на службу в церкві під час її відвідування?

Як склалося життя Лежня після смерті батьків?

Чим пояснити пасивне ставлення Павлуся до вечорниць?

Як сам автор характеризує свого героя? («Телепень», «Лежень», «один-

чик», «пахолок», «пуцьвірінок», «пудофет»)

Яким був режим дня у Павлуся?

300	Усі уроки української літератури в 7 класі

Чи сміється О. Стороженко над своїм героєм?

Чи можна, на ваш погляд, вважати Павлуся щасливим?

Висловіть власне ставлення до цього героя.

4. Орієнтовний цитатний план оповідання О. Стороженка «Скарб»

1)«Послав... Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали».

2)«Доріс Павлусь до парубка».

3)«...Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме не луч-

че...»

4)«...Занедужала небога (мати) та й померла. За нею вслід батько ноги простяг...»

5)«Наймичка доглядала за Павлусем, як рідна мати».

6)«Раз на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба».

7)«Павлусь розпластався на перині і хропе на всю хату».

8)«Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі».

9)«...До Павлусевої хати, розмахали хорта й шпурнули у вікно».

10)«…Позбирав наймит гарненько дукати і сховав їх у скриню».

11)«Щаслива нитка до смерті не вірвалась Павлусеві».

12)«Що таке на світі щастя?»

V.Закріплення опрацьованого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.На яке народне свято вирішило парубоцтво шукати скарб? а) Великдень; б) Зелені свята; в) Івана Купала.

2.Як парубки називали Павлуся?

а) Ненажерою; б) Поликом; в) Лежнем.

3.Парубки на пошуки скарбу вирішили взяти із собою Павлуся, бо: а) хотіли посміятися над ним; б) намагалися виманити його з хати;

в) він був щасливим.

4.Вирушаючи на пошуки скарбу, хлопці заспівали: а) козацької; б) стрілецької; в) чумацької.

5.«Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость»:

а) велику ворону; б) худу кішку; в) миршавеньке козеня.

6.Парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта, який вдарився об поміст і розсипався:

а) грошима; б) смарагдами; в) дукатами.

7.Якою «зброєю» захищав наймит Павлуся від парубків? а) Рогачем; б) лопатою; в) ціпком.

8.Зібравши цінності від хорта, наймит сховав їх у: а) таємну схованку; б) скриню; в) хліву.

9.У фразі: «сам скарб його знайде» О. Стороженко використав такий художній засіб, як:

а) епітет; б) порівняння; в) метафору.