- •Т. Є. Царик, в. В. Файфура
- •1. Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Зміст поняття “екологія”
- •1.2 Історіярозвитку екології як науки
- •1.3 Сучасний стан розвитку
- •1.4 Структура екології
- •1.5 Поняття про “загальну екологію” (біоекологію)
- •Співвідношення між окремими компонентами повітря природного і промислового походження (тон на рік)*
- •1.6 Методи екологічних досліджень
- •2. Наукові засади раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища
- •2.1 Поняття системи“природа – господарство – населення”
- •2.2 Ідеї в. Вернадського про “ноосферу”
- •2.3 Концепція сталого розвитку (Sustainable Development)
- •2.4 Екологічна безпека
- •2.5 Економічний аспект екологічної безпеки
- •2.6 Концепції регулювання взаємовідносин людини і природи
- •2.7 Основні екологічні закони
- •3. Екологічне виховання населення
- •3.1 Екологічне мислення
- •3.2 Екологічна культура, освіта і виховання
- •4. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1 Основні форми, обсяги і наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •4.2 Екологічні проблеми народонаселення
- •Розподіл доходів та економічна нерівність у світі*
- •4.3 Урбоекологічні проблеми
- •4.4 Проблеми утилізації відходів
- •4.5 Основи радіоекології. Екологія і космос.
- •4.6 Екологічні особливості галузевого використання природних ресурсів та екотехнологій. Екологічні проблеми і шляхи їх вирішення в галузях промисловості
- •Структура світового енергетичного балансу*
- •Викиди в атмосферу електростанцією потужністю
- •1000 МВт за рік (в тоннах)
- •4.7 Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
- •5. Еколого-економічні і еколого-соціальні проблеми використання природних ресурсів
- •5.1 Сучасний стан навколишнього природного середовища світу і України. Загальний стан природних ресурсів України, еколого-економічні проблеми їх використання
- •Найбільші канали України
- •Склад атмосферного повітря
- •5.2 Причини розростання екологічної кризи.
- •5.3 Заповідна справа в Україні
- •5.4 Основні проблеми соціально-економічного розвитку України та їх екологічні наслідки
- •Захворюваність в містах з різним станом атмосфери *
- •6. Регіональні екологічні проблеми України
- •6.1 Характеристика екологічних умов Полісся, Лісостепу і Степу
- •6.2. Характеристика екологічних умов Карпат і Криму
- •6.3 Характеристика екологічних умов Чорного і Азовського морів
- •6.5 Проблеми забруднення великих промислових міст
- •6.6 Регіональні аспекти забруднення навколишнього природного середовища України
- •6.7. Шляхи виходу з екологічної кризи
- •7. Управління природокористуванням та правовий захист навколишнього середовища
- •7.1 Екологічне право України
- •7.2 Організація служби охорони природи в Україні
- •7.3 Система екологічних стандартів і норм
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі населених пунктів
- •Гдк деяких домішок у водоймах господарсько-побутового і рибогосподарського водокористування
- •Показники якості питної води
- •Гдк деяких полютантів у ґрунті та рослинних продуктах
- •Шкала інтенсивності шуму, дБ
- •Перелік рослин і тварин – індикаторів чистоти водойм
- •7.4 Екологічне ліцензування
- •7.5 Екологічна паспортизація
- •7.6 Екологічний менеджмент
- •7.7 Екологічний аудит
- •8. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації
- •8.1 Екологічний моніторинг
- •8.2 Методи моніторингу
- •Деякі методи аналізу забруднювальних речовин
- •8.3 Система екологічної інформації
- •8.4 Зміст екологічного контролю (моніторингу)
- •Класифікація пріоритетних забруднювальних речовин та програми вимірювань
- •8.5 Види екологічного моніторингу
- •Характеристика окремих видів моніторингу за основними параметрами спостережень(Джигерей, Сторожук, Яцюк, 2001, с.145)
- •Класифікація систем моніторингу (за в. Джигиреєм)
- •8.6 Організація мережі моніторингу
- •9. Екологічна експертиза та проблеми її організації
- •9.1 Екологічна експертиза
- •9.2 Форми екологічної експертизи
- •9.3 Суть і етапи екологічно-інженерної експертизи
- •9.4 Організація екологічної експертизи
- •10. Планування раціонального природовикористання та охорони навколишнього середовища
- •10.1 Зміст планування раціонального природовикористання
- •10.2 Екологічне прогнозування
- •10.3 Форми екологічного прогнозування відрізняються за масштабами території і компонентами природного середовища, для яких виконуються дослідження
- •10.4 Екологічні програми
- •11. Економічний (госпрозрахунковий) механізм природовикористання і охорони навколишнього середовища
- •11.1 Поняття про еколого-економічні системи
- •11.2 Поняття про екологічну економіку
- •11.3 Економіка природовикористання
- •11.4 Економіка ресурсовикористання
- •Грошова оцінка земель України і фрн (за Данилишиним, 1999)
- •11.5 Платежі (збори) за використання природних ресурсів
- •Оцінка частки відрахувань за геологорозвідувальні роботи (грр) у вартості мінеральної продукції
- •11.6 Економіка відшкодування збитків від забруднення та інших порушень стану навколишнього середовища
- •Значення питомих економічних збитків від викидів 1 т шкідливих речовин в атмосферу, у дол. Сша
- •Значення питомих збитків від скидання 1 т шкідливих речовин у водні джерела, у дол. Сша
- •11.7 Платежі за забруднення та інші негативні впливи на навколишнє природне середовище
- •Коефіцієнти, що характеризують чисельність жителів населеного пункту
- •Коефіцієнти, що характеризують народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Такси для оцінювання розміру відшкодування збитків внаслідок забруднення суднами територіальних і внутрішніх морських вод України
- •Коефіцієнти, що встановлюються залежно від місця розміщення відходів і характеру устаткування відходосховища
- •11.8 Інші методи економічного механізму природовикористання
- •Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів
- •12.1 Оцінка ефективності природоохоронної діяльності
- •12.2 Методи оцінки ефективності природовикористання у різних сферах діяльності
- •13. Науково-технічний прогрес і економіка природовикористання
- •Критерії вибору нових технологій (за д. Гайнріхом, м. Гергтом)
- •14. Міжнародний досвід і співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природовикористання
- •14.1 Національна і глобальна екологічна політика
- •14.2 Світові й регіональні екологічні організації
- •14.3 Громадські екологічні рухи
- •14.4 Екологічний імператив розвитку
- •Література
8.6 Організація мережі моніторингу
Організація системи моніторингу, як свідчить подана вище характеристика його суті і видів, вимагає створення системи станцій спостереження, лабораторій аналізу проб компонентів середовища, великої кількості дорогої апаратури і приладів, засобів спостереження, спеціальних складних наукових досліджень. Крім того створення самої мережі станцій (вибір місця розміщення, розподіл функцій – добір видів проб, їх частота і періодичність та інші подібні питання) вимагає достатньо обґрунтованого з наукової і економічної точок зору підходу. При створенні занадто густої мережі та виконанні дуже великої кількості спостережень зростають економічні витрати. У зворотній ситуації інформація про стан навколишнього середовища буде недостовірною і недостатньою. Але, як правило, моніторингова мережа густіша і детальніша у районах з найбільшим антропогенним навантаженням (районах концентрації населення і господарства, зосередження великих, небезпечних з екологічної точки зору об‘єктів – електростанцій, гребель, водосховищ, промислових підприємств та ін.). Необхідні базові станції (хоча й у меншої кількості) є і в малоосвоєних регіонах світу для глобального спостереження.
Найякіснішу мережу моніторингу мають високорозвинені країни світу. Вона складається як з державних організацій, так і з комерційних структур. Останні за плату виконують відповідні замовлення з моніторингу для зацікавлених юридичних осіб. Державні структури також частково можуть виконувати комерційні замовлення. Значна частка станцій спостереження належить також приватним організаціям (великим фірмам і підприємствам), які створили власну паралельну моніторингову мережу для розв‘язання спірних з державою питань забруднення навколишнього середовища. Бідні країни у зв‘язку з відсутністю достатнього фінансування, як правило, не мають розвиненої системи моніторингу. Це характерно і для нашої країни.
Питання і завдання для самоконтролю
У чому полягає суть, завдання і функції моніторингу?
Які основні методи використовують у моніторингу?
Як створюється система екологічної інформації і бази екологічних даних?
У чому полягає суть, функції та особливості ГІС-технологій? Їх значення для розвитку моніторингу.
Нащо потрібні державні екологічні кадастри, їх суть?
Суть і значення екологічного картування.
Пріоритети контролю і основні критерії забруднення навколишнього середовища.
Визначте суть поняття оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
Що означають поняття синергічного і акумуляційного ефектів й труднощі їх оцінювання?
Нащо потрібні екологічні моделі? Яки види моделей використовуються?
Охарактеризуйте види екологічного моніторингу, суть і специфіку їх використання та їх функції.
Назвіть основні складові моніторингу.
Як формується мережа моніторингу, з яких структурних елементів вона складається, нащо потрібна?
9. Екологічна експертиза та проблеми її організації
9.1 Екологічна експертиза
Екологічна експертиза – це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об‘єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об‘єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров‘я людей і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи виконуваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Мета екологічної експертизи– запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища та здоров‘я людей.
Основні завдання екологічної експертизи:
– визначення рівня екологічного ризику і безпеки ;
– організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об‘єктів екологічної експертизи;
– встановлення відповідності об‘єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам і правилам;
– оцінка впливу діяльності об‘єктів екологічної експертизи на стан навколишнього середовища, здоров‘я людей;
– оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони природного середовища і здоров‘я людей;
– підготовка об‘єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Принципи екологічної експертизи:
– гарантування безпечного для життя та здоров‘я людей навколишнього середовища;
– збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;
– наукова обґрунтованість, незалежність, об‘єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
– екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об‘єктів екологічної експертизи;
– державне регулювання;
– законність.
Об‘єкти екологічної експертизи– це проекти юридичних документів; передпроектні, проектні матеріали; документація з впровадження нових технологій, техніки, матеріалів, речовин, продукції, а також негативні екологічні ситуації в окремих регіонах; чинні підприємства та інші об‘єкти, що можуть негативно впливати на середовище.
Екологічну експертизу виконують Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і його регіональні органи, створені ними спеціалізовані організації або комісії, органи і установи Міністерства охорони здоров‘я у сфері негативного впливу на людей, інші державні органи, громадські екологічні організації, окремі громадяни-спеціалісти у сфері екології, яких залучають до виконання екологічної експертизи та ін.