- •Шпаргалка
- •64. Свобода як етична проблема. Відповідальність – необхідний атрибут свободи.
- •65. Моральні смислі любові.
- •66. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “любов” і ”милосердя”.
- •67. Розкрити і охарактеризувати зміст понять “честь і репутація”.
- •68. Поняття “совість”, ”сором” та ”провина”, їх співвідношення.
- •69. Найважливіші чинники щастя.
- •70. Етос, мораль, етика.
- •71. Структура і функції етики.
- •72. Функції моралі.
- •73. Особливості етики як науки.
- •74. Дескриптивна, нормативна, теоретична етика.
- •75. Естетика як наукова дисципліна, її структура та функції.
- •I76. Історія формування та розвитку естетики
- •77. Розкрити та охарактеризувати зміст поняття “катарсис”, ”мімесис”, ”калакогатія”.
- •78. Моральні норми і цінності християнської етики.
- •79. Діалогічне спілкування.
- •80. Категоричний імператив Канта. Назвати три основні формули кантівського категоричного імперативу.
- •82. Стиль бароко.
- •83. Табу і сучасні моральні норми.
- •85. Співвідношення моральної і правової регуляції людської поведінки.
- •86. Прикладна етика та її основні різновиди.
- •87. Основні ідеї елітарної та масової культури.
- •88. “Золоте правило” моральності.
- •90. Моральна культура особистості, від чого вона залежить.
- •91. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •92. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •93. Основні види морального зла.
- •94. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •96. Моральні цінності людини.
- •97. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •98. Українська мова – основа культури українського народу.
- •99. Мистецтво та його характерні риси.
- •100. Функції мистецтва.
- •101. Основні стилі мистецтва
- •102. Мистецтво та основні його різновиди.
- •103. Історія розвитку мистецтва.
- •106. Розкрити та охарактеризувати живопис як вид мистецтва.
- •107. Розкрити та охарактеризувати скульптуру як вид мистецтва.
- •108. Розкрити та охарактеризувати літературу як вид мистецтва.
- •109. Розкрити та охарактеризувати архітектуру як вид мистецтва.
- •110. Розкрити та охарактеризувати театр як вид мистецтва.
- •111. Розкрити та охарактеризувати музику як вид мистецтва.
- •112. Розкрити та охарактеризувати “художня культура” як вид мистецтва.
- •118. Етичні аспекти екології.
- •119. Екологічна етика та її принципи.
- •120. Комічне та його форми.
99. Мистецтво та його характерні риси.
Мистецтво здатне увібрати і передати всі можливі ситуації взаємодії людини і світу, всі ситуації взаємин людей, без будь-якого локального обмеження. Відображенню мистецтвом доступні як матеріальні, так і духовні сторони суспільного життя. Мистецтво цілісно відтворює дійсність: може у відбитому вигляді зберегти матеріальну сторону життя і ті людські стани, ті види людського реагування на дійсність, які з ними пов'язані. Величезна роль мистецтва у розвитку людства полягала в тому, що воно сприяло розвиткові творчих засад в індивіді. Мистецтво ж — за самою своєю природою і характером впливу на сприймача вимагає від людей творчості (добудова відкритої моделі, співвіднесення досвіду того, хто передає і того, хто сприймає; вплив думок і почуттів, закон уподібнення, розкріпачення при сприйнятті Таким чином, мистецтво виявилось і засобом, здатним найкращим чином передавати суспільне необхідну життєдіяльність за допомогою воскресіння її в індивіді, і засобом, що сприяє нейтралізації, або навіть певною мірою зняттю зоологічного індивідуалізму в поведінці. Культурна еволюція з виникненням мистецтва2 — цього універсального механізму збереження і передавання соціальної інформації від покоління до покоління — набула незворотного і прискореного характеру. Мистецтво — це самосвідомість культури. Універсальність мистецтва як засобу збереження життєдіяльності з віками не тільки не втратилась, а навпаки, зросла, тому що в ньому з'явились нові види і жанри. Стали різноманітнішими художньо-виражальні засоби, а це призвело до того, що життя суспільства, людини стало можливо втілити у мистецтві багатогранніше й досконаліше.
100. Функції мистецтва.
Однією з найважливіших функцій культурних знань є передача соціального досвіду. Тому її називають інформаційною. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи, від однієї країни до іншої. Адже, крім культури, суспільство не має інакших способів передачі досвіду, нагромадженого попередниками. Саме через це культуру не випадково вважають соціальною пам'яттю людства, а розрив культурних зв’язки між поколіннями призводить до її втрати (феномен "манкуртизму") з усіма негативними наслідками.
Іншою провідною функцією культурних знань є пізнавальна. Вона тісно пов'язана з першою і випливає з неї. Культура, яка концентрує в собі кращий соціальний досвід багатьох людських поколінь, набуває здатності створювати сприятливі умови для його пізнання і засвоєння.
Можна стверджувати, що суспільство інтелектуальне настільки, наскільки воно використовує багатющі знання, які містяться в культурному генофонді людства. Всі типи суспільств суттєво різняться між собою саме за цією ознакою. Одні з них демонструють надзвичайну здатність через культуру увібрати все краще, нагромаджене людьми, і поставити собі на службу. Такі суспільства (наприклад, в Японії) демонструють величезний динамізм у багатьох галузях науки, техніки, виробництва. Інші — не здатні використати пізнавальної функції культури і все ще "винаходять велосипед", залишаючись на досить низькому щаблі розвитку.
Регулятивна функція культури пов'язана, перш за все, з визначенням (регуляцією) різних сторін, видів суспільної і особистої діяльності людей. У праці, побуті, міжособистісних відносинах культура так або ж так впливає на поведінку людей та їхні вчинки, на вибір тих чи інших матеріальних і духовних цінностей. Регулятивна функція культури спирається на такі нормативні системи, як мораль і право.
Ціннісна функція відображає важливий якісний стан культурних знань людини, суспільства.. Саме система цінностей формує у людини певні ціннісні потреби і орієнтацію. За характером і якістю цих потреб і духовних орієнтирів особи роблять висновки про рівень її культури. Моральні й інтелектуальні потреби і запити виступають основним критерієм відповідної оцінки серед людей.
Отже, як бачимо, генезис культури досить складний і пов’язаний з історичним розвитком суспільства. Одночасно, є досить специфічними і культурні знання, які торкаються багатьох напрямків розвитку суспільства. Однак без культурних знань не можна говорити про цивілізовану людину, суспільство, не мислимий прогрес майбутнього людства.