8. Перелік професійних умінь.

1. Вміти обґрунтувати попередній клінічний діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб із повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.

2. Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на найбільш поширені інфекційні хвороби з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.

3. Вміти призначати план обстеження хворим на найбільш поширені інфекційні хвороби з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.

4. Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику інфекційних хвороб із повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.

5. Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним та фекально-оральним механізмами передавання на різних етапах медичної допомоги.

6. Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на інфекційні хвороби з повітряно- крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.

7. Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб із повітряно- крапельним та фекально-оральним механізмами передавання.

8. Вміти обгрунтувати попередній клінічний діагноз гострих вірусних гепатитів, кров'яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання.

9. Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на гострі вірусні гепатити, кров'яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання.

10. Вміти призначати план обстеження хворим на гострі вірусні гепатити, кров'яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання.

11. Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику гострих і хронічних вірусних гепатитів, кров'яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання.

12. Призначати раціональне лікування хворим на гострі вірусні гепатити, кров'яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання.

13. Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на гострі вірусні гепатити, кров'яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання.

14. Планувати основні профілактичні заходи щодо вірусних гепатитів, кров'яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання.

9. Форми контролю

Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності та визначення успішності навчання. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-бальною (традиційною) шкалою з використанням прийнятих у ВНЗ та затверджених цикловою методичною комісією критеріїв оцінювання для дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для запланованої теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються на кафедрі у бали таким чином:

Традиційна оцінка	5	4	3	2
Бали	6	4	3	0

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд із аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється під час підсумкового модульного контролю.

Індивідуальна робота у формі написання схеми диференційної діагностики інфекційних екзантем та алгоритму обстеження хворого з тривалою гарячкою виконується студентами впродовж змістових модулів 2 та 4 відповідно. Кожна індивідуальна робота оцінюється максимально у 3 (3-2-1) бали. При невиконанні індивідуальної роботи студент до підсумкового модульного контролю не допускається.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю - 80 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні кожного модуля визначається шляхом множення кількості тем модуля на еквівалент балів за оцінку «задовільно» («З»), і складає за поточну успішність – 60 балів з урахуванням індивідуальної роботи.

Студент може відпрацювати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами) не більше 3-х разів під час вивчення модулю, тим самим набрати кількість балів не меншу за мінімальну, щоб бути допущеним до підсумкового модульного контролю.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і включає стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання початкового рівня знань ( усне або письмове експрес-опитування, тестовий контроль з використанням тестових завдань формату А), оцінювання основного етапу практичного заняття (контроль професійних умінь під час курації хворих, вирішення типових ситуаційних задач), оцінювання кінцевого рівня знань на занятті (вирішення ситуаційних задач III рівня, інтерпретація результатів лабораторних та інших методів обстеження хворого).

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну (60). Студенти, які не виконали завдання "написання історії хвороби", або отримали за неї "2" за традиційною шкалою або не виконали індивідуальну роботу чи отримали за неї незадовільну оцінку не допускаються до підсумкового модульного контролю навіть за умови відсутності пропусків аудиторних занять незалежно від кількості набраних впродовж модуля балів.

Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально деканом факультету.

Підсумковий модульний контроль включає оцінювання:

• Теоретичної підготовки відповідно переліку питань до підсумкового модульного контролю (пункт 7) максимальна сума балів 25.

• Стандартизованих завдань формату Крок 2 (100 завдань. Мінімальна кількість правильних відповідей не менше 75. При мінімальній кількості виставляється 5 балів, за кожне наступне правильно вирішене завдання додається 1 бал. Максимальна сума балів 30.)

• Професійних умінь та інтерпретація додаткових методів обстеження хворого - на прикладі ситуаційних задач – максимальна кількість балів 25.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів з можливих 80.

Оцінка успішності студента з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються на кафедрі у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як наведено у таблиці:

Бали з дисципліни	Оцінка за чотирибальною шкалою
від 170 до 200 балів	«5» (відмінно)
від 140 до 169 балів	«4» (добре)
від 110 до 139	«3» (задовільно)
Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент з дисципліни	«2» (незадовільно)