Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Дагестанская Государственная Медицинская Академия

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Тема 2пр.стом-рус.doc

Скачиваний:

Добавлен:

11.06.2015

Размер:

230.91 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 12 / 22

7. П лан проведення практичного заняття 7. План проведения практического занятия

1. 1.	Вступ………………………………………………………….………………….. Введение ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..	5 хвилин 5 минут
2.2.	Людина, як біоенергетична система. Человек, как биоэнергетическая система. Єдність біологічних систем організму людини. Единство биологических систем организма человека. Фактори, що забезпечують здоров'я людини………….. Факторы, обеспечивающие здоровье человека ... ... ... ... .. Функціональні системи організму людини в забезпеченні його безпеки життєдіяльності. Функциональные системы организма человека в обеспечении его безопасности жизнедеятельности. Захисні функції організму людини………………………………… Защитные функции организма человека ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. Роль рецепторів і аналізаторів організму людини в оцінці фкторів системи «людина – середовище існування. Закон Вебера – Фехнера………………………… Роль рецепторов и анализаторов организма человека в оценке факторов системы «человек - среда обитания Закон Вебера - Фехнера ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини. Психологические факторы, определяющие личную безопасность человека. Психофізіологічний стан організму. Психофизиологическое состояние организма. Залежність стану організму від зовнішніх подразників. Зависимость состояния организма от внешних раздражителей. Раціональні режими праці та відпочинку……………………………. Рациональные режимы труда и отдыха ... ... ... ... ... ... . .. ...	15 мин. 20 хвилин 20 мин. 15 хвилин 20 хвилин 15 мин. 20 мин.
3. 3.	Підведення підсумків заняття…………………………………………………... Подведение итогов занятия ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...	5 хвилини 5мин.
	Разом…………………………………………………………................................ Вместе ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........................... .....	80 хвилин 80 минут

8. Методика проведення заняття. 8. Методика проведения занятия.

Заняття починається з перевiрки за списком студентiв, об'явлення теми, мети та плану заняття. Занятие начинается с проверки по списку студентов, откровение темы, цели и плана занятия. Далі іде викладання та розбір учбових питань, які розглядаються на занятті. Далее идет преподавание и разбор учебных вопросов, которые рассматриваются на занятии. Перевірка підготовки студентів до заняття проводиться в ході вивчення учбових запитань. Проверка подготовки студентов к занятию проводится в ходе изучения учебных вопросов. Наприкінці заняття проводиться вихідний контроль засвоєння знань шляхом відповідей на контрольні питання, підводиться підсумок заняття і задається завдання до наступного заняття. В конце занятия проводится выходной контроль усвоения знаний путем ответов на контрольные вопросы, подводится итог занятия и задается задание до следующего занятия.

Людина, як біоенергетична система. Человек, как биоэнергетическая система. Єдність біологічних систем організму людини. Единство биологических систем организма человека.

Ученые установили, что за всю историю эволюции человека она в анатомо-физиологическом отношении мало изменилась. Что же представляет собой организм человека? Это совокупность телесных (сома-тических, физиологических и психических систем: нервной, сердечно-сосудистой, кровообращения, пищеварения, дыхания, сенсорной, опорно-двигательной и др. Одной из наиболее важных систем человека есть нервная система, связывающая между собой все системы и части тела в единое целое. Центральная нервная система берет особое участие в приеме, обработке и анализе любой информации, поступающей от внешней и внутренней среды. При возникновении перегрузок на организм человека нервная система определяет степень их влияния и формирует защитно-адаптационные реакции. Антропологи и физиологи отмечают чрезвычайно важную физиологическую особенность человеческого организма, его большие потенциальные и часто не использовать жизнью возможности.

Эволюция обеспечила человеческий организм высокими резервами устойчивости и надежности, которые обусловлены взаимодействием всех систем, целостностью, способностью к адаптации и компенсации во всех звеньях и состоянием относительной динамической стабильности. Достаточно привести несколько примеров. В первую очередь, это касается человеческого мозга. Некоторые исследователи считают, что он используется на 2-3%, остальные - на 5-6% от потенциальных возможностей. Запас прочности "конструкции человека" имеет коэффициент 10, то есть организм человека может выдерживать нагрузку в 10 раз больше, чем в практической деятельности. Сердце человека представляет собой орган кровообращения; оно в течение всей жизни оказывает более 10⁹сокращений, в то время как современная система обеспечивает 10⁷, т.е. в 100 раз меньше. Из приведенных примеров видно, что резервы организма человека чрезвычайно высоки. Это дает возможность выживать человеку как биологическому виду в сложных условиях существования. В результате своей бурной трудовой деятельности человек на рубеже столетий достигла огромных успехов в преобразовании окружающего мира. Однако достижение человека в области науки, техники, производства при создании комфортных условий жизни привели к образованию новых видов опасности и к деградации резервов организма человека.

В последние десятилетия ХХ века резко возросла численность аварий, катастроф, дорожно-транспортных происшествий, в которых погибает или теряет здоровье и работоспособность большое количество людей.

По данным ВОЗ смертность в результате несчастных случаев занимает третье место в мире после сердечно-сосудистых и онкологических заболеваний. Если от общих заболеваний умирают преимущественно пожилые люди, то от несчастных случаев преимущественно погибает работоспособная молодежь. Статистика свидетельствует о том, что травматизм является основной причиной смерти человека в возрасте от 15 до 41 года. На последнем этапе развития приобретают большой остроты проблемы социальной напряженности общества в странах с переходной экономикой.

Причинами социальной напряженности в обществе есть неудовлетворительные условия жизни, труда, неудовлетворительное материальное и культурное состояние, столкновение интересов религиозного, идеологического характера, система распределения материальных благ, низкий уровень образования.

Таким образом, актуальность проблем БЖД в настоящее время определяется рядомпричин. Выделим три основных и рассмотрим их более детально:

1) нарушения экологического равновесия природной среды вследствие чрезмерной

антропогенной нагрузки на биосферу;

2) рост числа техногенных аварий и катастроф при взаимодействии человека со сложными техническими системами;

3) социально-политическая напряженность Многие ученые связывают увеличение стихийных бедствий с деятельностью человека. Необходимо задуматься над фактом, что с 1960 по 1990 гг количество катаклизм на Земле увеличилась вдвое и продолжает расти. В Украине, имеет в целом благоприятные условия жизни, также развились негативные процессы и явления: усиливаются радиационное, химическое, тепловое и другие виды загрязнений, в значительной мере влияют на уровень жизни организма, в том числе человека, в первую очередь на ее здоровья и продолжительность жизни. В таких промышленных городах, как Запорожье, Днепродзержинск, Кременчуг, зарегистрирован рост онкологических заболеваний у детей в 5 - 7 раз. В 1991 году впервые за послевоенное время смертность населения Украины превысила рождаемость. В последующие годы такая ситуация не только сохранилась, но и приобрела угрожающей динамики. Если в 1991 году этот негативный показатель в расчете на 1 000 человек составлял 0,8, то в 1992 г. - 2, в 1993 г. - 3,5, в 1994 г. - 4,7, в 1995 г. - 5 , 8, в 1996 г. - 6,7. То есть за 5 лет показатель смертности вырос более чем в 8 раз.

Особенно тревожной тенденцией является увеличение смертности среди людей трудоспособного возраста. Потери трудоспособного населения превышают 24% общей смертности. По темпам вымирания людей, то Украина входит в первую десятку стран мировой общности, а по продолжительности жизни - занимает 60-е место в мире. Резко увеличивается количество профессиональных заболеваний.

Детская смертность в Украине самая высокая в Европе, 80% беременных женщин - больные. Растет число людей с нарушенной наследственностью. Только за последнее десятилетие в стране в 5 раз увеличилось количество неполноценных детей. До окончания средней школы 46% выпускников приобретают различных хронических заболеваний. С 1986 года на 5% ежегодно растет количество рожденных детей-мутантов. Украинский народ оказался перед реальной угрозой вымирания.

Фактори, що забезпечують здоров'я людини Факторы, обеспечивающие здоровье человека

Здоров'я людини залежить від багатьох факторів: * кліматичних умов,* стану навколишнього середовища, * забезпечення продуктами харчування і їх цінності, * соціально-економічних умов, а також стану * медицини. Здоровье человека зависит от многих факторов: * климатических условий, * состояния окружающей среды, * обеспечение продуктами питания и их ценности, * социально-экономических условий, а также состояния * медицины. Доказано, что примерно на 50% здоровье человека определяет образ жизни. Отрицательными его факторами являются вредные привычки, несбалансированное, неправильное питание, неблагоприятные условия труда, моральное и психическое нагрузки, малоподвижный образ жизни, плохие материальные условия, несогласие в семьи, одиночество, низкийобразовательный и культурный уровень

Отрицательно сказывается на формировании здоровья и неблагоприятная экологическая обстановка, в частности загрязнение воздуха, воды, почвы, а также сложные природно-климатические условия (доля этих факторов - до 20%). Существенное значение имеет состояние генетического фонда популяции, склонность к наследственным болезням. Это еще около 20%, которые определяют современный уровень здоровья населения.

Непосредственно на здравоохранение с ее низким качеством медпомощи приходится всего 10% «вклада» в тот уровень здоровья населения, что мы его сегодня имеем. Причинами нарушения нормальной жизнедеятельности организма и возникновения патологического процесса могут быть абиотические (факторы живой природы) факторы окружающей среды. Очередная связь географического распределения ряда заболеваний с климато-географическими зонами, высотой местности, интенсивностью излучения, перемещением воздуха, атмосферным давлением, влажностью воздуха и т.д. На здоровье человека влияет биотический (свойства живой природы) компонент окружающей среды в виде продуктов метаболизма растений и микроорганизмов, патогенных микроорганизмов (вирусы, бактерии, грибы и др.), ядовитых веществ, насекомых и опасных для человека животных.

Патологические состояния человека могут быть связаны с антропогенными факторами загрязнения окружающей среды: воздух, почва, вода, продукты промышленного производства. Сюда также отнесены патологию, связанную с биологическими загрязнениями от животноводства, производства продуктов микробиологического синтеза (кормовые дрожжи, аминокислоты, ферментные препараты, антибиотики и др.).

Существенно на состояние здоровья населения влияют факторы социальной среды: * демографическая и медицинская ситуации, * духовный и культурный уровень, * материальное положение, * социальные отношения, * средства масовоинформации урбанизация, * конфликты и т.д

Начало XXI века ознаменовался тем, что в результате научно-технической революции и урбанизации нашей планеты окружающую среду неуклонно ухудшается и люди уже неспособны адаптироваться к этим быстрым и глобальных изменений. Кроме того, появилась проблема демографического взрыва и ограниченности природных ресурсов и жизненного пространства Земли. Ежегодно численность людей на Земле растет на 75-80 млн человек. Это требует ежегодного роста производства продовольствия на 24-30млн т. Во многих районах мира, особенно в экономически слаборазвитых странах, производство продуктов питания больше не в состоянии удовлетворить потребность населения, в результате чего голодовку стало постоянным явлением. Общее качественное и количественное недоедание способствует возникновению эпидемий, острых инфекционных заболеваний, паразитарных заболеваний.

Не меньшую угрозу для человечества представляет антропогенное загрязнение природной среды. Химическое, радиоактивное и бактериологическое загрязнение воздуха, воды, почвы, продуктов питания, а также шум, вибрация, электромагнитные поля, ионизирующие излучения и т.п. вызывают в организмах людей тяжелые патологические явления, глубокие генетические изменения. Это приводит к резкому увеличению заболеваний, преждевременного старения и смерти, рождения неполноценных детей.

На фоне действия негативных факторов окружающей среды на организм человека возникают такие заболевания, как онкологические, сердечно-сосудистые болезни, дистрофические изменения, аллергия, диабет, гормональные дисфункции, нарушения в развитии плода, повреждение наследственного аппарата клетки.

Человек, имеющий крепкое здоровье, справедливо считает, что ей повезло. Но когда речь идет о заболеваемость и смертность населения, то дело здесь в другом. Социальные и экономические условия, не обеспечивают людей нормальным питанием, чистой водой и удовлетворительными санитарно-гигиеническими нормами, в конечном итоге сказывается на состоянии здоровья населения. Не меньшее влияние оказывают на него производственные процессы, в которых игнорируются факты загрязнения рабочих мест на предприятиях и его местность различными опасными отходами. Неправильное питание, употребление спиртных напитков, курение, недостаточное физическая нагрузка лежат в основе многих распространенных болезней. А это, в свою очередь, связано с экономическими условиями и политикой государства.

Перечисленные выше условия среды определяют состояние здоровья населения. Там, где доминируют голодания и грязь, инфекционные болезни и высокая детская смертность - явление обычное. Переедание, сидячий образ жизни и курение сказываются на здоровье среднего поколения, способствуют развитию заболеваний сердечно-сосудистой системы и опухолей. Там, где производственный процесс не контролируется, в шахтах, на заводах и в поле рабочих ждут профессиональные заболевания и ранняя смерть.

Функціональні системи організму людини в забезпеченні його безпеки життєдіяльності. Функциональные системы организма человека в обеспечении его безопасности жизнедеятельности. Захисні функції організму людини Защитные функции организма человека

Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності Характеристика анализаторов безопасности жизнедеятельности

Зоровий аналізатор. У житті людини зір відіграє першорядну роль. Зрительный анализатор в жизни человека зрение играет первостепенную роль. Достатньо сказати, що більше 90 % інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор. Відчуття світла виникає у результаті впливу електромагнітних хвиль довжиною 380 – 780 нанометрів (нм) на рецепторні структури зорового аналізатора. Достаточно сказать, что более 90% информации о внешнем мире мы получаем через зрительный анализатор. Ощущение света возникает в результате воздействия электромагнитных волн длиной 380 - 780 нанометров (нм) на рецепторные структуры зрительного анализатора. Тобто першим етапом у формуванні світловідчуття є трансформація енергії подразника у процес нервового збудження. То есть первым этапом в формировании цветоощущения является трансформация энергии раздражителя в процесс нервного возбуждения. Це відбувається у сітчастій оболонці ока. Это происходит сетчатой оболочке глаза. Характерною рисою зорового аналізатора є відчуття світла, тобто спектрального складу світлового (сонячного) випромінювання. Характерной особенностью зрительного анализатора есть ощущение света, т.е. спектрального состава светового (солнечного) излучения.

Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. Человек различает примерно 150 оттенков цветов. У техніці, відповідно до Держстандарту 12.04.026-76, встановлено 4 сигнальних кольори: червоний, жовтий, зелений і синій. В технике, согласно Госстандарта 12.04.026-76, установлено 4 сигнальных цвета: красный, желтый, зеленый и синий. Червоний колір сигналізує про безпосередню небезпеку; жовтий застосовується для попередження небезпеки; зелений застосовується для знаків, що наказують робити саме так; синій – для вказівних знаків. Красный цвет сигнализирует о непосредственной опасности; желтый применяется для предупреждения опасности; зеленый применяется для знаков, которые предписывают делать именно так; синий - для указательных знаков. Для транспорту зелене світло дозволяє рух. Для транспорта зеленый свет разрешает движение. Фарбування у визначені різноманітні кольори для сприятливого (повноцінного) відчуття сприймання образу дуже часто використовується при будівництві будинків, квартир, офісів. Особливо велике значення має колір при доборі одягу. Покраска в определенные разнообразные цвета для благоприятного (полноценного) ощущение восприятие образа очень часто используется при строительстве домов, квартир, офисов Особенно большое значение имеет цвет при подборе одежды. Психологи підтверджують, що колір одягу може впливати не тільки на настрій, але і на самопочуття людини: зелений – діє заспокійливо на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратівливість; червоний – збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність; жовтий – стимулює мозкову діяльність; фіолетовий – покращує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму, жовтогарячий – підвищує настрій і тому незамінний у стресових ситуаціях. Психологи подтверждают, что цвет одежды может влиять не только на настроение, но и на самочувствие человека: зеленый - действует успокаивающе на нервную систему, снимает головную боль, усталость, раздражительность, красный - увеличивает содержание адреналина в крови, повышает работоспособность; желтый - стимулирует мозговую деятельность; фиолетовый - улучшает работу сердца, сосудов, легких, этот цвет увеличивает выносливость организма, оранжевый - повышает настроение и поэтому незаменим в стрессовых ситуациях.

Слуховий аналізатор – другий за значимістю сприйняття людиною навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності. Слуховой анализатор - второй по значимости восприятия человеком окружающей среды и безопасности жизнедеятельности. У той час як око чутливе до електромагнітної енергії, вухо реагує на механічні впливи, пов'язані з періодичними змінами атмосферного тиску у від-повідному діапазоні. В то время как глаз чувствительное к электромагнитной энергии, ухо реагирует на механические воздействия, связанные с периодическими изменениями атмосферного давления с соответствующими диапазонами.

Слуховий аналізатор являє собою спеціальну систему для сприйняття звукових коливань, формування слухових відчуттів і впізнання звукових образів. Слуховой анализатор представляет собой специальную систему для восприятия звуковых колебаний, формирование слуховых ощущений и опознание звуковых образов. Допоміжний апарат периферичної частини аналізатора – вухо. Вспомогательный аппарат периферической части анализатора - ухо.

Людина може чути звуки, при яких частота коливань тиску повітря знаходиться в діапазоні від 16 до 20 тис. гц. Человек может слышать звуки, при которых частота колебаний давления воздуха находится в диапазоне от 16 до 20 тыс. Гц. Діапазон коливання повітря, що сприймається різними живими істотами, різноманітний. Диапазон колебания воздуха, что воспринимается разными живыми существами, разнообразный. Наприклад, кажани й собаки здатні сприймати значно вищі звуки, ніж людина, тобто їм доступний діапазон хвиль звукового порядку, частота яких набагато вища, ніж у людини. Например, летучие мыши и собаки способны воспринимать значительно выше звуки, чем человек, то есть им доступен диапазон волн звукового порядке, частота которых намного выше, чем у человека.

Шкіряний або тактильний аналізатор відіграє, безумовно, виняткову роль у житті людини, особливо при його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні в людини цілісного сприйняття навколишнього світу. Кожаный или тактильный анализатор играет, безусловно, исключительную роль в жизни человека, особенно при его взаимодействии с зрительным и слуховым анализаторами при формировании у человека целостного восприятия окружающего мира. У першу чергу, це стосується трудової діяльності людини. В первую очередь, это касается трудовой деятельности человека. При втраті зору і слуху людина за допомогою тактильного аналізатора за рахунок тренування і різноманітних технічних пристосувань може “чути”, “читати”, тобто діяти і бути корисним суспільству. При потере зрения и слуха человек с помощью сенсора анализатора за счет тренировки и различных технических приспособлений может "слышать", "читать", то есть действовать и быть полезным обществу. Джерелом тактильних відчуттів є механічні впливи у вигляді дотику або тиску. Источником тактильных ощущений есть механические воздействия в виде прикосновения или давления.

Температурно-сенсорну систему розглядають як частину шкіряного аналізатора завдяки збігу, розташуванню рецепторів і провідникових шляхів. Температурно-сенсорную систему рассматривают как часть кожного анализатора благодаря стечению, расположению рецепторов и проводящих путей. Оскільки людина є теплокровною істотою, то всі біохімічні процеси в її організмі можуть протікати з необхідною швидкістю і напрямом при визначеному діапазоні температур. Поскольку человек является теплокровных существом, то все биохимические процессы в его организме могут протекать с необходимой скоростью и направлением при определенном диапазоне температур. На підтримку цього діапазону температур і спрямовані теплорегуляційні процеси (теплопродукція і тепловіддача). В поддержку этого диапазона температур и направлены теплорегуляцийни процессы (теплопродукции и теплоотдачи. Температурна чутливість має цікаві особливості при аналізі зовнішнього середовища: добре виражена адаптація і наявність температурного контрасту. Температурная чувствительность имеет интересные особенности при анализе внешней среды: хорошо выражена адаптация и наличие температурного контраста.

Аналізатор внутрішніх органів. Надзвичайно важливу роль для здоров'я і життя людини відіграє аналізатор внутрішніх органів або вісцеральний аналізатор. Анализатор внутренних органов. Чрезвычайно важную роль для здоровья и жизни человека играет анализатор внутренних органов или висцеральный анализатор. Якщо зовнішні аналізатори попереджають людину про явну небезпеку, то цей аналізатор визначає небезпеки схованого, неявного характеру. Если внешние анализаторы предупреждают человека о явной опасности, то этот анализатор определяет опасности скрытого, неявного характера. Проте ці небезпеки роблять серйозний вплив на життєдіяльність людського організму. Для розуміння біологічної значимості внутрішнього аналізатора необхідно визна-чити поняття “внутрішнє середовище організму”. Коли ми говоримо про поганий стан здоров'я, то це говорить, у першу чергу, про порушення рівноваги внутрішнього середовища організму. Однако эти опасности оказывают серьезное влияние на жизнедеятельность человеческого организма. Для понимания биологической значимости внутреннего анализатора необходимо определить понятие "внутренняя среда организма" Когда мы говорим о плохом состоянии здоровья, то это говорит, в первую очередь, о нарушении равновесия внутреннего среды организма.

Людина є складовою частиною природного середовища й протягом тривалого періоду еволюції організм адаптувався до будь-яких змін цього середовища та знаходиться в стані стійкої динамічної рівноваги. У чому це виражається? Человек является составной частью природной среды и в течение длительного периода эволюции организм адаптировался к любым изменениям этой среды и находится в состоянии устойчивой динамического равновесия в чем это выражается? У сталості температури тіла (36,5 – 37оС), тиску приблизно (760 мм рт. ст.), утриманні води (приблизно 70 %), складі повітря, чергуванні біоритмів і т. д. В постоянства температуры тела (36,5 - 37оС), давления примерно (760 мм рт.ст.), содержании воды (примерно 70%), составе воздуха, дежурстве биоритмов и т. д.

Для стабілізації внутрішнього середовища існує спеціальний регуляторний апарат, що вирівнює, компенсує всі зміни внутрішнього середовища. Для стабилизации внутренней среды существует специальный регуляторный аппарат, выравнивает, компенсирует все изменения внутренней среды. Однією із складових такого апарата є інтероцептивний аналізатор , що сприймає і передає в центральну нервову систему сигнали не тільки про стан внутрішнього середовища, але й про діяльність внутрішніх органів людини. Одной из составляющих такого аппарата является интероцептивний анализатор, воспринимает и передает в центральную нервную систему сигналы не только о состоянии внутренней среды, но и о деятельности внутренних органов человека. Цей апарат координує діяльність внутрішніх органів і приводить їх у відповідність з потребами всього організму. Этот аппарат координирует деятельность внутренних органов и приводит их в соответствие с потребностями всего организма. У даний час відомо, що внутрішні органи мають величезну кількість різноманітних рецепторів. В настоящее время известно, что внутренние органы имеют огромное количество разнообразных рецепторов. Вони знаходяться на внутрішній поверхні судин, у слизистих оболонках майже у всіх порожнинах внутрішніх органів, у товщині їхніх стінок і на їхній поверхні. Вони поділяються на механорецептори, хіморецептори, терморецептори, осморецептори, рецептори болю. Они находятся на внутренней поверхности сосудов, в слизистых оболочках почти во всех полостях внутренних органов, в толщине их стенок и на их поверхности. Они делятся на механорецепторы, химорецепторы, терморецепторы, осморецепторы, рецепторы боли.

Необхідно відзначити, що механізм дії інтероцептивного аналізатора ще розкритий не повністю і пояснюється складністю і непевністю відчуттів, що виникають. Необходимо отметить, что механизм действия интероцептивного анализатора еще раскрыт не полностью и объясняется сложностью и неопределенностью ощущений, которые возникают. Проте це не зменшує значущості аналізаторів внутрішніх органів для життєдіяльності всього організму людини. Однако это не уменьшает значимости анализаторов внутренних органов для жизнедеятельности всего организма человека.

Роль рецепторів і аналізаторів організму людини в оцінці фкторів системи «людина – середовище існування. Закон Вебера – Фехнера Роль рецепторов и анализаторов организма человека в оценке факторов системы «человек - среда обитания Закон Вебера - Фехнера

Будова і властивості аналізаторів Строение и свойства анализаторов

Одним із основних завдань навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” є з'ясування питання ідентифікації небезпек, визначення рівня та шляхів впливу цих небезпек на організм людини, розробка засобів запобігання або зниження їх наслідків до таких меж, що не створювали б загрозу здоров'ю та життю людини. Одной из основных задач учебной дисциплины "Безопасность жизнедеятельности" является выяснение вопроса идентификации опасностей, определения уровня и путей воздействия этих опасностей на организм человека, разработка средств предотвращения или снижения их последствий до таких пределов, что не создавали бы угрозу здоровью и жизни человека. Для вирішення цих питань необхідно, насамперед, розглянути фізіологічні спроможності організму людини та шляхи взаємодії людини з навколишнім середовищем і як саме всі зміни навколишнього середовища відображаються в його свідомості. Для решения этих вопросов необходимо, прежде всего, рассмотреть физиологические способности организма человека и пути взаимодействия человека с окружающей средой и как именно все изменения окружающей среды отражаются в его сознании.

Людина отримує різноманітну інформацію про навколишній світ, сприймає всі його різноманітні сторони за допомогою органів чуття. Человек получает разнообразную информацию об окружающем мире, воспринимает все его разнообразные стороны с помощью органов чувств.

У даний час наука про відчуття використовує декілька термінів, дуже близьких за значенням: “органи чуття”, “аналізатори”, “аферентні системи”, “сенсорні системи”, що часто розглядаються як рівнозначні. В настоящее время наука об ощущениях использует несколько терминов, очень близких по значению: "органы чувств", "анализаторы", "афферентные системы", "сенсорные системы" часто рассматриваются как равнозначные.

Аналізатори — це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму. Анализаторы - это совокупность взаимодействующих образований периферической и центральной нервной системы, осуществляющие восприятие и анализ информации о явлениях, происходящих как в окружающей среде, так и внутри самого организма.

У сучасній фізіології, враховуючи анатомічну єдність і спільність функцій, розрізняють вісім аналізаторів (хоч, звичайно, людина вважає, що їх у неї лише 5, припускаючи, що шосте чуття близьке до інтуїції): зоровий; слуховий; смаковий; нюховий; шкірний (або тактильний); вестибулярний; руховий; вісцеральний (або аналізатор внутрішніх органів). В современной физиологии, учитывая анатомическое единство и общность функций, различают восемь анализаторов (хотя, конечно, человек считает, что их у нее всего 5, предполагая, что интуиция близкий к интуиции: зрительный; слуховой; вкусовой; обонятельный; кожный (или тактильный. вестибулярный; двигательный; висцеральный (или анализатор внутренних органов). Проте в системі взаємодії людини з об'єктами навколишнього середовища головними або домінуючими при виявленні небезпеки все ж таки виступають зоровий, слуховий та шкірний аналізатори. Однако в системе взаимодействия человека с объектами окружающей среды главными или доминирующими при обнаружении опасности все же выступают зрительный, слуховой и кожный анализаторы. Інші виконують допоміжну або доповнюючу дію. Другие выполняют вспомогательную или дополняющая действие. Але необхідно враховувати також і ту обставину, що в сучасних умовах є цілий ряд небезпечних чинників, що створюють надзвичайно важливу біологічну дію на людський організм, але для їх сприйняття немає відповідних природних аналізаторів. Но необходимо учитывать также и то обстоятельство, что в современных условиях является целый ряд опасных факторов, создающих чрезвычайно важную биологическое действие на человеческий организм, но для их восприятия нет соответствующих природных анализаторов. Це, насамперед, стосується до іонізуючих випромінювань і електромагнітних полів надвисоких діапазонів частот (так названі НВЧ-випромінювання). Людина не спроможна їх відчути безпосередньо, а починає відчувати лише їх опосередковані (в основному дуже небезпечні для здоров'я) наслідки. Это прежде всего относится к ионизирующих излучений и электромагнитных полей сверхвысоких диапазонов частот (так называемые СВЧ-излучения). Человек не в состоянии их почувствовать непосредственно, а начинает чувствовать только их косвенные (в основном очень опасны для здоровья) последствия. Для усунення цієї прогалини розроблені різноманітні технічні засоби, що дозволяють відчувати іонізуюче випромінювання, “чути” радіохвилі та ультразвук, “бачити” інфрачервоні випромінювання і т. д. Для устранения этой пробелы разработаны разнообразные технические средства, позволяющие чувствовать ионизирующее излучение, "слышать" радиоволны и ультразвук, "видеть" инфракрасные излучения и т. д.

Будова аналізаторів. Строение анализаторов.

Усі аналізатори в принциповому структурному відношенні однотипні. Все анализаторы в принципиальном структурном отношении однотипны. Вони мають на своїй периферії апарати, що сприймають – рецептори , у яких і відбувається перетворення енергії подразника у процес збудження. Они имеют своей периферии аппараты воспринимают - рецепторы, в которых и происходит превращение энергии раздражителя в процесс возбуждения. Від рецепторів по сенсорних (чуттєвих) нейронах і синапсах (контактах між нервовими клітинами) надходять у центральну нервову систему. От рецепторов по сенсорным (чувственных) нейронах и синапсах (контактах между нервными клетками) поступают в центральную нервную систему.

Розрізняють такі основні види рецепторів : механорецептори, що сприймають механічну енергію: до них належать рецептори слухової, вестибулярної, рухової, тактильної, частково віс-церальної чутливості; хеморецептори – нюх, смаки судин і внутрішніх органів; терморе-цептори, що мають шкіряний аналізатор; фоторецептори – зоровий аналізатор та інші види. Различают следующие основные виды рецепторов: механорецепторы, воспринимающие механическую энергию: к ним относятся рецепторы слуховой, вестибулярной, двигательной, тактильной, частично вис-церальнои чувствительности; хеморецепторы - обоняние, вкусы сосудов и внутренних органов; терморе-цепторы, имеющие кожаный анализатор; фоторецепторы - зрительный анализатор и другие виды.

Кожен рецептор виділяє із множини подразників зовнішнього і внутрішнього середовища свій адекватний подразник. Каждый рецептор выделяет из множества раздражителей внешней и внутренней среды свой адекватный раздражитель. Цим і пояснюється дуже висока чутливість рецепторів. Этим и объясняется очень высокая чувствительность рецепторов.

Властивості аналізаторів. Усі аналізатори, завдяки своїй однотипній будові, мають загальні психофізіологічні властивості: Свойства анализаторов Все анализаторы, благодаря своей однотипной строении, имеют общие психофизиологические свойства:

1. Надзвичайно високу чутливість до адекватних подразників. Ця чутливість близька до теоретичної межі й у сучасній техніці поки що не досягнута. Кількісною мірою чутливості є гранична інтенсивність, тобто найменша інтенсивність подразника, вплив якої дає відчуття. 1. Чрезвычайно высокая чувствительность к адекватным раздражителям Эта чувствительность близка к теоретической границе и в современной технике пока не достигнута. Количественной мерой чувствительности является предельная интенсивность, т.е. наименьшая интенсивность раздражителя, воздействие которого дает ощущение.

2. Абсолютну, диференційну та оперативну межі чутливості до подразника. Абсолютна межа має верхній та нижній рівні. Нижня абсолютна межа чутливості – це мінімальний розмір подразника, що викликає чутливість. Верхня абсолютна межа – максимально допустима величина подразника, що не викликає в людини болю. 2. Абсолютную, дифференциальную и оперативную пределы чувствительности к раздражителя Абсолютная граница имеет верхний и нижний уровни Нижняя абсолютная граница чувствительности - это минимальный размер раздражителя, вызывающего чувствительность Верхняя абсолютная граница - максимально допустимая величина раздражителя, который не вызывает у человека боли. Диференційна чутливість визначається найменшим розміром, на якому варто змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну зміну відчуття. Це положення вперше було введено німецьким фізіологом А. Вебером і кількісно описано німецьким фізиком Г. Фехнером. Основний психофізичний закон фізіології Вебера – Фехнера: інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника. Дифференциальная чувствительность определяется наименьшим размером, на котором стоит изменить силу раздражителя, чтобы вызвать минимальную смену ощущения. Это положение впервые было введено немецким физиологом А. Вебером и количественно описаны немецким физиком Г. Фехнера Основной психофизический закон физиологии Вебера - Фехнера: интенсивность ощущений пропорциональна логарифму интенсивности раздражителя. У математичній формі закон Вебера – Фехнера виражається так: S = C х lgI, де S – інтенсивність (або сила) відчуття; I – розмір чинного подразника; С – коефіцієнт пропорційності. В математической форме закон Вебера - Фехнера выражается так: S = C х lgI, где S - интенсивность (или сила) ощущение; I - размер действующего раздражителя; С - коэффициент пропорциональности.

3. Спроможність до адаптації, тобто можливість пристосовувати рівень своєї чутливості до подразників. 3. Способность к адаптации, то есть возможность адаптировать уровень своей чувствительности к раздражителям. При високій інтенсивності подразників чутливість знижується і, навпаки, при низьких – підвищується. Це досить часто ми зустрічаємо у повсякденному житті й не потребує коментарів. При высокой интенсивности раздражителей чувствительность снижается и, наоборот, при низких - повышается. Это довольно часто мы встречаем в повседневной жизни и не требует комментариев.

4. Спроможність тренуватися. 4. Способность тренироваться. Дана властивість виражається як у підвищенні чутливості, так і прискоренні адаптації (наприклад, часто говорять про музичний слух, чуттєві органи дегустаторів і т. д.). Данное свойство выражается как в повышении чувствительности, так и ускорении адаптации (например, часто говорят о музыкальный слух, чувственные органы дегустаторов и т. д.).

5. Спроможність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника. 5. Способность некоторое время сохранять ощущение после прекращения действия раздражителя. Наприклад, людина може відновити у своїй свідомості на коротку мить побачену характеристику або почуті звукові інтонації. Така “інерція” відчуттів визначається як наслідок. Например, человек может восстановить в своем сознании мимолетным увиденную характеристику или услышанные звуковые интонации. Такая "инерция" ощущений определяется как следствие. Тривалість послідовного образу значно залежить від інтенсивності подразника та в деяких випадках навіть обмежує можливість аналізатора. Продолжительность последовательного образа значительно зависит от интенсивности раздражителя и в некоторых случаях даже ограничивает возможность анализатора.

6. Постійна взаємодія один з одним. Відомо, що оточуючий нас світ – багатогранний, і лише завдяки властивості аналізаторів взаємодіяти здійснюється повне сприйняття людиною об'єктів і явищ зовнішнього середовища. 6. Постоянная взаимодействие друг с другом. Известно, что окружающий нас мир - многогранный, и только благодаря свойству анализаторов взаимодействовать осуществляется полное восприятие человеком объектов и явлений внешней среды.

У повсякденному житті ми постійно стикаємося з проявом закону Вебера – Фехнера. В повседневной жизни мы постоянно сталкиваемся с проявлением закона Вебера - Фехнера. Наприклад, тінь від свічки непомітна при світлі сонця, при сильному шумі ми не чуємо тихих звуків тощо. Например, тень от свечи незаметна при свете солнца, при сильном шуме мы не слышим тихих звуков и т.д. Така реакція людського організму обумовлена процесом тисячолітнього відбору, у ході якого наша свідомість виробила потужну систему самозбереження і самозахисту організму. Такая реакция человеческого организма обусловлена процессом тысячелетнего отбора, в ходе которого наше сознание произвела мощную систему самосохранения и самозащиты организма. Якби організм людини фіксував усі, без винятку, зовнішні подразники, то була б втрачена захисна реакція всієї нервової системи. Если бы организм человека фиксировал все без исключения внешние раздражители, то была бы потеряна оборонительная реакция всего нервной системы. Саме тому зовнішні подразники фіксуються не за їх абсолютною величиною, а тільки за відносною. Именно поэтому внешние раздражители фиксируются не по их абсолютной величине, а только по относительной.

Існує поріг, заборонена границя зовнішнього впливу на організм людини, у межах якої відбувається її фізична та психічна деградація аж до повного руйнування генофонду. Существует порог, запрещена предел внешнего воздействия на организм человека, в рамках которой происходит ее физическое и психическое деградация вплоть до полного разрушения генофонда. Такі явища спостерігаються в зонах стихійного лиха. Такие явления наблюдаются в зонах стихийного бедствия.

Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини. Психологические факторы, определяющие личную безопасность человека. Психофізіологічний стан організму. Залежність стану організму від зовнішніх подразників. Психофизиологическое состояние организма. Зависимость состояния организма от внешних раздражителей. Раціональні режими праці та відпочинку Рациональные режимы труда и отдыха

Організм людини – це сукупність тілесних (соматичних), біофізіологічних та психічних систем. Организм человека - это совокупность телесных (соматических),биофизиологических и психических систем.

Організм як біофізіологічну систему розглянуто ранОрганизм как биофизиологическую систему рассмотрен ранее.

Психіка – це властивість нервової системи, завдяки якій: Психика - это свойство нервной системы, благодаря которой:

– здійснюється зв'язок із зовнішнім світом; - Осуществляется связь с внешним миром;

– координується робота всього організму; - Координируется работа всего организма;

– організм діє у відповідь на подразнюючі сигнали (рефлекси). - Организм действует в ответ на раздражающие сигналы (рефлексы.

Психіка – це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Психика - это способность мозга отражать объективную действительность в форме ощущений, представлений, мнений и других субъективных образов объективного мира.

Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. Психика человека проявляется в таких трех видах психических явлений: психические процессы, психические состояния, психические свойства.

Психічні процеси – це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо). Психические процессы - это кратковременные процессы получения, переработки информации и обмена ею (ощущение, восприятие, память и мышление, эмоции, воля и т.п.).

Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес). Психические состояния отражают сравнительно длительные душевные переживания, влияющих на жизнедеятельность человека (настроение, депрессия, стресс).

Психічні властивості – сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо). Психические свойства - стали душевные качества, которые образуются в процессе жизнедеятельности человека и характеризуют ее способность отвечать на определенные действия адекватными психическими действиями (темперамент, опыт, характер, способности, интеллект и т.п.).

Психіка людини тісно пов'язана з безпекою її життєдіяльності. Психика человека тесно связана с безопасностью ее жизнедеятельности. Небезпеки, які впливають на людину, не можна розцінювати ані як подію, яка породжена тільки зовнішньою стимулюючою ситуацією, ані як результат рефлекторної реакції організму людини на неї. Опасности, которые влияют на человека, нельзя расценивать ни как событие, порожденная только внешней стимулирующей ситуацией, ни как результат рефлекторной реакции организма человека на нее. Вплив цих небезпек обумовлюється психофізіологічними якостями людини. Дослідами вста-новлено, що у 70 % нещасних випадків, що трапляються у сфері виробництва, винуватцями є самі люди. Влияние этих опасностей оговаривается психофизиологическими качествами человека. Опытами установлено, что в 70% несчастных случаев, происходящих в сфере производства, виновниками являются сами люди. Звідси постає принципово важливе питання: чому люди, яким від народження при-таманний інстинкт самозахисту, самозбереження, так часто стають винуватцями своїх ушкод-жень? Якщо людина психічно нормальна, то вона без причини ніколи не стане прагнути ушкод-жень. Отсюда возникает принципиально важный вопрос: почему люди, которым от рождения свойственно инстинкт самозащиты, самосохранения, так часто становятся виновниками своих повреждения? Если человек психически нормальная, то она без причины никогда не станет стремиться повреждения. Причини, як показує дослід, залежать від безлічі різноманітних факторів та їх комбінацій. Причины, как показывает опыт, зависят от множества различных факторов и их комбинаций.

Причинами можуть бути внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Причинами могут быть внутренние факторы (индивидуальные психологические или физиологические свойства, нарушение эмоционального состояния, недостаточность знаний и опыта) или факторы внешней среды. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності. Следовательно, те или иные психологические свойства человека (внутренние факторы) влияют на ее действия, поступки, поведение в процессе жизнедеятельности.

Базові риси конкретної людини можна визначити за допомогою тестів. Базовые черты конкретного человека можно определить с помощью тестов. Для осіб чоловічої статі характерними є такі риси: суворість, реалістичність, наполегливість, відповідальність, базова готовність до зростання та змін, високий самоконтроль поведінки, формальність у контактах. Для лиц мужского пола характерны следующие черты: строгость, реалистичность, настойчивость, ответственность, базовая готовность к росту и изменениям, высокий самоконтроль поведения, формальность при контактах. Для жіночої статі – сердечність, гнучкість, низький самоконтроль поведінки, інтерес до участі в суспільних справах, низький рівень самостійності, доброта. Для женского пола - сердечность, гибкость, низкий самоконтроль поведения, интерес к участию в общественных делах, низкий уровень самостоятельности, доброта.

Серед базових рис – одні бажані, а інші – не дуже. Среди базовых черт - одни желательны, а другие - не очень. Але одні риси переважають в одній діяльності, інші – в іншій. Но одни черты преобладают в одной деятельности, другие - в другой. Отже, певні риси людини суттєво впливають на її життєдіяльність. Следовательно, определенные черты человека существенно влияют на ее жизнедеятельность. Саме тому бажано, щоб обрана сфера діяльності мала позитивну кореляцію, тобто підсилювалась наявними рисами особистості. Именно поэтому желательно, чтобы выбранная сфера деятельности должна положительную корреляцию, т.е. усиливалась имеющимися чертами личности.

Знання власних рис – це шлях не тільки до ефективної діяльності, а й можливість уникнути небезпек або зменшити їх дію на організм людини, зберегти здоров'я. Знание собственных черт - это путь не только к эффективной деятельности, но и избежать опасностей и уменьшения их действие на организм человека, сохранить здоровье.

Характер – це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер - это стали черты личности, которые формируются и проявляются в ее деятельности и общении и обусловливают типичные для нее способы поведения. Характер є сукупністю певних рис особистості. Характер является совокупностью определенных черт личности. Щоб бути рисою характеру людини, риса повинна бути: досить виразною, тісно пов'язаною в одне ціле з іншими рисами, систематично виявлятися в різних видах діяльності, ситуаціях, обставинах. Чтобы быть чертой характера человека, черта должна быть: достаточно выразительной, тесно связанной в одно целое с другими чертами, систематически проявляться в различных видах деятельности, ситуациях, обстоятельствах.

Класифікація за ставленням людини до певних аспектів діяльності: Классификация по отношению человека к определенным аспектам деятельности:

– до праці – працелюбність, старанність, відповідальність, ініціативність, настирливість, схильність до творчості або протилежні – пасивність, безвідповідальність, лінощі тощо; - К труду - трудолюбие, исполнительность, ответственность, инициативность, настойчивость, склонность к творчеству или противоположные - пассивность, безответственность, лень и т.д.;

– до інших людей, колективу, суспільства – товариськість, чуйність, уважність, колективізм або протилежні – замкненість, презирство, індивідуалізм; - К другим людям, коллектива, общества - общительность, отзывчивость, внимательность, коллективизм или противоположные - замкнутость, презрение, индивидуализм;

– до самого себе – самоповага, гордість, самокритичність або протилежні – самолюбство, самовпевненість, егоїзм; - К самому себе - самоуважение, гордость, самокритичность или противоположные - самолюбие, самоуверенность, эгоизм;

– до речей – акуратність, бережливість, щедрість або протилежні – неохайність, недбалість, скупість. - К вещам - аккуратность, бережливость, щедрость или противоположные - неряшливость, небрежность, скупость.

Отже, ланцюги дій (поведінка) та звичок формують характер, а той, у свою чергу, визначає результативність і ефективність життєдіяльності людини та її безпеки. Итак, цепи действий (поведение) и привычек формируют характер, а тот, в свою очередь, определяет результативность и эффективность жизнедеятельности человека и его безопасности.

Раціональні режими праці та відпочинку тісно пов'язані з добовими ритмами людини. Вони цікаві, перш за все тим, що максимум і мінімум активності різних біологічних процесів не співпадають у часі. Рациональные режимы труда и отдыха тесно связаны с суточными ритмами человека. Они интересны, прежде всего тем, что максимум и минимум активности различных биологических процессов не совпадают во времени.

Існують експериментальні дані про наявність добового ритму у роботі органів травлення. Утворення жовчі у печінці чергується з утворенням глікогена. Существуют экспериментальные данные о наличии суточного ритма в работе органов пищеварения. Образование желчи в печени чередуется с образованием гликогена. У першій половині дня жовчі утворюється найбільша кількість, що забезпечує оптимальні умови для перетравлення, зокрема, жирів. В первой половине дня желчи образуется наибольшее количество, обеспечивающий оптимальные условия для переваривания, в частности, жиров. У другій половині дня печінка накопичує глікоген і воду. Во второй половине дня печень накапливает гликоген и воду.

У ранкові години посилюється перистальтика кишечнику і моторна функція шлунку, відбувається очищення кишечнику. В утренние часы усиливается перистальтика кишечника и моторная функция желудка, происходит очищение кишечника.

Увечері найбільш виражена виділяюча функція нирок, мінімум її припадає на період між 2 годиною ночі та 5 годиною ранку. Вечером наиболее выражена выделяя функция почек, минимум ее приходится на период между 2 часом ночи и 5 утра.

Протягом доби людина має декілька піднесень фізіологічної активності. В течение суток человек имеет несколько подъемов физиологической активности. Вдень вони спос-терігаються з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. Днем они наблюдаются с 10 до 12 часов и с 16 до 18 часов. У ці години організм максимально стійкий до кисневого голоду. Цей час найбільш сприятливий для виконання фізичної роботи, прийняття рішень, нових починань. В эти часы организм максимально устойчив к кислородному голоду. Это время наиболее благоприятное для выполнения физической работы, принятия решений, новых начинаний. Вночі піднесення фізіологічної активності припадає на час від 0 до 1 години. Нерідко цей час використовується для творчості працівникам інтелектуальної сфери. Ночью подъем физиологической активности приходится на время от 0 до 1:00 Нередко настоящее время используется для творчества работникам интеллектуальной сферы.

Встановлено, що на 5–6 годину ранку припадає найзначніший добовий підйом і потенційно має місце сама висока працездатність людини. Установлено, что на 5-6 часов утра приходится самый значительный суточный подъем и потенциально имеет место самая высокая работоспособность человека. Саме в цей час зростає тиск, серце б'ється частіше, пульсує кров. Именно в это время возрастает давление, сердце бьется чаще, пульсирует кровь. Опір організму дуже сильний. Сопротивление организма очень сильное. При зустрічі з вірусами і бактеріями існує найбільший шанс уникнути інфекції. При встрече с вирусами и бактериями существует наибольший шанс избежать инфекции. У цей час ні в якому разі не можна вживати спиртне, щоб не перевантажувати печінку, яка вивела всі шлаки. В настоящее время ни в коем случае нельзя употреблять спиртное, чтобы не перегружать печень, которая вывела все шлаки.

Шкода, що лише небагато людей використовують на користь ці часи. Жаль, что лишь немногие люди используют в пользу эти времена. Більшість їх просипає. Большинство их просыпает. Найбільш придатний час для укладання на ніч – 21–23 години – припадає на один із фізіологічних спадів. Наиболее пригоден время для заключения на ночь - 21-23 часа - приходится на один из физиологических спадов. І якщо не вдається заснути до 23 години, то пізніше це зробити важче, бо о 24 годині починається фізіологічний підйом. И если не удается заснуть до 23 часов, то позже это сделать труднее, потому в 24 часов начинается физиологический подъем.

Після 12 годин дня проходить перший період денної активності. После 12 часов дня проходит первый период дневной активности. Починається відчуватися втома, реакції людини уповільнюються. Начинается ощущаться усталость, реакции человека замедляются. Після 14 години самопочуття знову починає поліпшуватись, а в 16 годин бере початок новий добовий підйом. После 14 часов самочувствие снова начинает улучшаться, а в 16 часов берет начало новый суточный подъем. У цей час можуть інтенсивно тренуватися спортсмени, тому що організм відчуває потребу в рухах, але психічна активність поступово вгасає, організм стає чутливим до болю. В это время могут интенсивно тренироваться спортсмены, так как организм нуждается в движениях, но психическая активность постепенно угасает, организм становится чувствительным к боли.

Після 18 години зростає тиск крові, ми стаємо нервовими, легко виникають сварки через дрібниці. После 18 часов возрастает давление крови, мы становимся нервными, легко возникают ссоры по пустякам. Це поганий час для алергиків, часто в цей період починається головний біль. Это плохое время для аллергиков, часто в этот период начинается головная боль.

Після 19 години наша вага досягає максимуму, реакції стають незвичайно швидкими. После 19 часов наш вес достигает максимума, реакции становятся необычайно быстрыми. У цей час реєструється найменше дорожньо-транспортних пригод. В настоящее время регистрируется меньше дорожно-транспортных происшествий.

Після 20 години наш психічний стан знову стабілізується. После 20 часов наш психическое состояние снова стабилизируется. Цей час придатний для заучування текстів, оскільки покращується пам'ять. Это время подходит для заучивания текстов, поскольку улучшается память.

Після 21 години температура тіла знижується, продовжується обмін клітин, організм необхідно готувати до сну. После 21 часов температура тела понижается, продолжается обмен клеток, организм необходимо готовить ко сну.

Вночі падає загальний тонус людини. Між 2 і 4 годинами погіршується пам'ять, координація рухів, з'являється уповільненість у рухах, зростає кількість помилок при виконанні розумової роботи; на 2–4 кг зменшуються м'язові зусилля; на 15–20 ударів скорочується частота серцебиття; на 4–6 видихів знижується частота дихання; на 2–2,5 літри у хвилину зменшується вентиляція легень; на 4–5 % падає насичення крові киснем. Ночью падает общий тонус человека. Между 2 и 4 часами ухудшается память, координация движений, появляется замедленность в движениях, возрастает количество ошибок при выполнении умственной работы; на 2-4 кг уменьшаются мышечные усилия; на 15-20 ударов сокращается частота сердцебиения; на 4-6 выдохов снижается частота дыхания; на 2-2,5 литра в минуту уменьшается вентиляция легких; на 4-5% падает насыщение крови кислородом. Лише печінка використовує цей період для інтенсивного обміну речовин, виводячи із організму всі отруйні речовини. Только печень использует этот период для интенсивного обмена веществ, выводя из организма все ядовитые вещества. У нашому організмі відбувається “велике очищення”. В нашем организме происходит "великое очищение.

Із усіх виявлених у людини циклів найбільш вивченим виявився добовий як найголовніший. Біологічний годинник, запущений зміною дня і ночі, веде за собою близько 50 ритмів, які змінюють свої характеристики від дня до ночі. Из всех выявленных у человека циклов наиболее изученным оказался суточный как самый главный. Биологические часы, запущенные сменой дня и ночи, ведет за собой около 50 ритмов, которые меняют свои характеристики со дня к ночи. Усі ритми організму під поряд-ковуються ієрархічної залежності – поділяються на ті, що провідні (головні) і залежні . Все ритмы организма подчинены иерархической зависимости - делятся на те, что ведущие (главные) и зависимые. Перші – біоритми центральної нервової системи. Первые - биоритмы центральной нервной системы. Причина їх “керівництва” зрозуміла, вони від-повідають за зв'язок із навколишнім середовищем, від ступеня їх готовності і здатності адекватно реагувати на вплив середовища залежить безпека організму. Причина их "руководства" понятна, они ответствуют за связь с окружающей средой, от степени их готовности и способности адекватно реагировать на воздействие среды зависит безопасность организма.

Прикладом досконалості їх взаємодії може служити налаштування організму на пробуд-ження. До моменту пробудження від сну в іншому режимі починають працювати провідні рит-ми головного мозку, вони включають залежні: прискорюється пульс, підвищується артеріаль-ний тиск, підвищується температура тіла – організм активізується, готується до нового стану. Примером совершенства их взаимодействия может служить настройки организма на пробудеждения. К моменту пробуждения от сна в другом режиме начинают работать ведущие ритмы головного мозга, они зависимы: ускоряется пульс, повышается артериальное давление, повышается температура тела - организм активизируется, готовится к новому состоянию.

Добовий ритм фізіологічних функцій є біологічним і доречним. Суточный ритм физиологических функций является биологическим и уместным. Враховуючи його, людина може напружено працювати в години оптимального стану організму і використовувати періоди порівняно низького рівня активності функцій для поновлення сил. Учитывая его, человек может напряженно работать в часы оптимального состояния организма и использовать периоды сравнительно низкого уровня активности функций для обновления сил.

При порушеннях природного ритму зовнішніх умов виникає десинхронізація добових ритмів різних фізіологічних функцій, що подальшому призводить до захворювань. Довготривала робота в нічний час супроводжується перебудовою добових ритмів і виявляється важкою для багатьох людей не стільки через зниження працездатності вночі, скільки через порушення режиму життя. При нарушениях естественного ритма внешних условий возникает десинхронизация суточных ритмов разных физиологических функций, дальнейшему приводит к заболеваниям. Долговременная работа в ночное время сопровождается перестройкой суточных ритмов и оказывается трудной для многих людей не столько из-за снижения работоспособности ночью, сколько из-за нарушения режима жизни.

Числу “сім” із прадавніх часів приділялась велика увага. Числу "семь" с древних времен уделялось большое внимание. Ще Піфагор проголошував семирічність основою світопорядку. Деякі вчені вважають, що у формуванні тижневого біоритму велику роль приділяють місячно-приливним явищам, інші посилаються на міжпланетне магнітне поле. Еще Пифагор провозглашал семиричнисть основой миропорядка Некоторые ученые считают, что в формировании недельного биоритма большую роль уделяют лунно-приливных явлений, другие ссылаются на межпланетное магнитное поле.

Тижнева циклічність зумовлює в нашому організмі кров'яний тиск, м'язову силу, концентрацію в крові лейкоцитів та еритроцитів. Встановлено тижневу періодичність інтелектуальних емоційних і фізичних проявів. Недельная цикличность предопределяет в нашем организме кровяное давление, мышечную силу, концентрацию в крови лейкоцитов и эритроцитов. Установлено недельную периодичность интеллектуальных эмоциональных и физических проявлений. Протягом тижня працездатність людини нерівномірна. У перші дні тижня вона збільшується, досягає найвищого рівня на третій день, а потім поступово зменшується, помітно спадаючи в останній день. В течение недели работоспособность человека неравномерна. В первые дни недели она увеличивается, достигает наивысшего уровня на третий день, а затем постепенно уменьшается, заметно падая в последний день. Встановлення робочого періоду тривалістю більше 6 днів недоцільно, бо праця стає непродуктивною. Установление рабочего периода продолжительностью более 6 дней нецелесообразно, ибо труд становится непродуктивной.

Ще Гіппократ і Гельвецій помітили взаємозв'язок функцій організму людини з порою року. Еще Гиппократ и Гельвеций заметили взаимосвязь функций организма человека с временем года. Сьогодні, внаслідок багаточисельних досліджень, встановлено, що рівень основного обміну речовин, досягає максимуму весною і з початком літа. Сегодня, вследствие многочисленных исследований, установлено, что основной обмен веществ достигает максимума весной и с началом лета. Давно визнано, що багато захворювань носять сезонний характер. Давно признано, что многие заболевания носят сезонный характер.

Не можна ігнорувати вплив на живу природу нашої планети Місяця. Нельзя игнорировать влияние на живую природу нашей планеты Луны. Важливий внесок у вивчення цієї проблеми вніс С. Арреніус – автор теорії електролітичної дисоціації. Тіла живих організмів у більшості випадків складаються з рідин, які представляють собою розчини різних хімічних елементів. Важный вклад в изучение этой проблемы внес С. Аррениус - автор теории электролитической диссоциации. Тела живых организмов в большинстве случаев состоят из жидкостей, которые представляют собой растворы различных химических элементов.

Так як атмосферна іонізація і земний магнетизм певною мірою змінюються залежно від положення Місяця, то цей фактор обумовлює малі обурення в електромагнітній взаємодії іонів живих організмів і іонів атмосфери Землі. Так как атмосферная ионизация и земной магнетизм определенной степени меняются в зависимости от положения Луны, то этот фактор обуславливает малые возмущения в электромагнитном взаимодействии ионов живых организмов и ионов атмосферы Земли. Ці обурення можуть викликати загострення соматичних і психічних захворювань у людей з ослабленим здоров'ям або порушенням нервової системи. Эти возмущения могут вызвать обострение соматических и психических заболеваний у людей с ослабленным здоровьем или нарушением нервной системы.

Встановлено, що фаза Місяця позначається на стані людей і в періоди повного Місяця зростає агресивність, особливо тих, хто емоційно неврівноважений. На цей період, як свідчать дослідження А. Установлено, что фаза Луны сказывается на состоянии людей и в периоды полной Луны возрастает агрессивность, особенно тех, кто эмоционально неуравновешенный. На этот период, как показывают исследования А. Либера і К. Либера и К. Шеріна, припадає найбільше вбивств і самогубств. Шерин, приходится больше убийств и самоубийств. Вчені припускають, що під впливом гравітаційних сил, що викликані зміною взаєморозміщених небесних тіл, земного магнетизму або іонізації атмосфери, відбуваються відповідні зрушення в організмі і психіці людини, які позначаються на її стані і поведінці. Ученые предполагают, что под влиянием гравитационных сил, вызванных изменением взаеморозмищених небесных тел, земного магнетизма или ионизации атмосферы, происходят соответствующие сдвиги в организме и психике человека, которые сказываются на ее состоянии и поведении.

Ще більш відчутні зрушення в організмі викликають спалахи активності Сонця . Еще более ощутимые сдвиги в организме вызывают вспышки активности Солнца. Видатний вчений А.Л. Выдающийся ученый А.Л. Чижевський переконливо довів, що існує тісний зв'язок між підвищенням сонячної активності і подіями на Землі – числом смертей, самогубств, апоплектичних ударів, епілептичних нападів і інших тяжких захворювань. Чижевский убедительно доказал, что существует тесная связь между повышением солнечной активности и событиями на Земле - числом смертей, самоубийств, апоплектичних ударов, эпилептических припадков и других тяжелых заболеваний. Він прийшов до висновку, що нещасні випадки пов'язані з сонячною активністю. Он пришел к выводу, что несчастные случаи связаны с солнечной активностью.

Усі відомі людині явища, що відбуваються як у цілому у Всесвіті, так і в Сонячній системі, пронизані ритмами. Цілком природно, що ритми організму людини та інших біологічних об'єктів, що є частиною цієї системи, підпорядковуються її законам: адже за тривалу еволюційну історію свого розвитку життя біологічних організмів сформувалося саме завдяки цим ритмам. Все известные человеку явления, происходящие как в целом во Вселенной, так и в Солнечной системе, пронизаны ритмами. Вполне естественно, что ритмы организма человека и других биологических объектов, являющихся частью этой системы, подчиняются ее законам: ведь за длительную эволюционную историю своего развития жизни биологических организмов сформировалось именно благодаря этим ритмам.

Сучасній науці відомі закони взаємозв'язку між енергією, інформацією і управлінням. Біоритми ніби зводять разом енергетичну, інформаційну і управлінську характеристики. Ось чому біологічні ритми – дуже тонкий і точний важіль для управління життєдіяльність людини. Современной науке известны законы взаимосвязи между энергией, информацией и управлением. Биоритмы будто сводят вместе энергетическую, информационную и управленческую характеристики. Вот почему биологические ритмы - очень тонкий и точный рычаг для управления жизнедеятельность человека. Вони дозволяють заздалегідь розрахувати хід процесів в організмі: якщо порушилось управління, якийсь процес чи порушилась функція якоїсь системи, то на ранній стадії можна визначити відхилення. Они позволяют заранее рассчитать ход процессов в организме: если нарушилось управления, какой процесс или нарушилась функция какой системы, то на ранней стадии можно определить отклонения.

Біоритмологія дозволяє не лише визначати, а й прогнозувати, передбачати той стан організму, який характеризується як стан на межі хвороби, який і визначає межу організму. Биоритмология позволяет не только определять, но и прогнозировать, предвидеть то состояние организма, характеризующееся как состояние на грани болезни, который и определяет границу организма. Біоритмологія допомагає визначити межу, коли може настати перевищення можливостей організму і виникнути серйозне порушення у ньому. Знаючи, що межа не дана кожному із нас раз і назавжди, вона підказує як відсунути її далі, як поширити “територію можливостей” організму – тренуванням, збільшенням навантаження тощо. Биоритмология помогает определить черту, когда может наступить превышение возможностей организма и возникнуть серьезное нарушение в нем. Зная, что предел не дано каждому из нас раз и навсегда, она подсказывает как отодвинуть ее дальше, как распространить "территорию возможностей" организма - тренировкой, увеличением нагрузки т.д.

Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища Адаптация организма к внешним факторам среды

Усе життя людини проходить у безперервному зв'язку із зовнішнім середовищем, тому здоров'я людини не можна розглядати як щось незалежне, автономне. Всю жизнь человека проходит в непрерывном связи с внешней средой, поэтому здоровье человека нельзя рассматривать как нечто независимое, автономное. Воно є результатом дії природних, антропогенних та соціальних факторів і віддзеркалює динамічну рівновагу між організмом і середовищем його існування. Оно является результатом действия природных, антропогенных и социальных факторов и отражает динамическое равновесие между организмом и средой его существования.

Великий італійський художник, скульптор, вчений, інженер Леонардо да Вінчі (1452–1519) стверджував: “Треба зрозуміти, що таке людина, життя, здоров'я. Великий итальянский художник, скульптор, ученый, инженер Леонардо да Винчи (1452-1519) утверждал: "Надо понять, что такое человек, жизнь, здоровье. І як рівновага, узгодження стихій його підтримує, а неузгоджених руйнує і губить”. И как равновесие, согласование стихий его поддерживает, а несогласованных разрушает и губит.

Здоров'я потрібно розглядати не в статиці, а в динаміці змін зовнішнього середовища і в онтогенезі. Здоровье нужно рассматривать не в статике, а в динамике изменений внешней среды и в онтогенезе. У цьому відношенні заслуговує уваги вислів, що здоров'я визначає процес адаптації. В этом отношении заслуживает внимания высказывание, что здоровье определяет процесс адаптации. Це не результат інстинкту, але автономна і культурно окреслена реакція на соціально створену реальність. Это не результат инстинкта, но автономная и культурно очерченная реакция на социально созданную реальность. Він створює можливість пристосуватися до зовнішнього середовища, що змінюється, до росту і старіння, лікування при порушеннях, стражданнях і мирного очікування смерті. Он создает возможность приспособиться к внешней среде, которая изменяется, к росту и старению, лечение при нарушениях, страданиях и мирного ожидания смерти.

Людина при взаємодії з навколишнім середовищем реагує індивідуально за допомогою фізіологічних реакцій. Человек во взаимодействии с окружающим средой реагирует индивидуально с помощью физиологических реакций.

У силу загальних соматичних властивостей фізіологічного пристосування організм може адаптуватися або виробити імунітет до найрізноманітніших зовнішніх факторів. Усі люди здатні проявляти необхідну пластичність реакцій у відповідь на зміни зовнішніх умов. В силу общих соматических свойств физиологического приспособления организм может адаптироваться или выработать иммунитет к самым разнообразным внешним факторам Все люди способны проявлять необходимую пластичность реакций в ответ на изменения внешних условий. Адаптація допомагає підтримувати стійким внутрішнє середовище організму, коли параметри деяких факторів навколишнього середовища виходять за межі оптимальних. Адаптация помогает поддерживать устойчивым внутреннюю среду организма, когда параметры некоторых факторов окружающей среды выходят за пределы оптимальных.

Адаптація залежить від сили дії факторів навколишнього середовища та індивідуальної реактивності організму. Критерієм ступеня адаптації є збереження гомеостазу незалежно від тривалості дії фактора, до якого сформувалася адаптація. Адаптация зависит от силы воздействия факторов окружающей среды и индивидуальной реактивности организма. Критерием степени адаптации является сохранение гомеостаза независимо от продолжительности действия фактора, к которому сформировалась адаптация. В умовах захворювання наступає компенсація, під якою треба розуміти боротьбу організму за гомеостаз, коли включаються додаткові захисні механізми, які протидіють виникненню і прогресуванню патологічного процесу. Якщо надходить сигнали про велику небезпеку і включених механізмів не вистачає, виникає картина стресових захворювань, характерних для нашої цивілізації. В условиях заболевания наступает компенсация, под которой надо понимать борьбу организма с гомеостаз, когда включаются дополнительные защитные механизмы, противодействующие возникновению и прогрессированию патологического процесса. Если поступает сигналы о большой опасности и включенных механизмов не хватает, возникает картина стрессовых заболеваний, характерных для нашей цивилизации .

Індивідуальне пристосування до нових умов існування відбувається за рахунок зміни обміну речовин ( метаболізму) , збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу ); імунітету, тобто несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють в організм ззовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників; регенерації, тобто відновлення структури ушкоджених органів чи тканин організму (загоювання ран і т. ін.); адаптивних безумовних та умовно-рефлекторних реакцій (адаптивна поведінка). Индивидуальное приспособление к новым условиям существования происходит за счет изменения обмена веществ (метаболизма), сохранения постоянства внутренней среды организма (гомеостаза); иммунитета, то есть невосприимчивость организма к инфекционным и неинфекционных агентов и веществ, попадающих в организм извне или образующиеся в организме под влиянием тех или других факторов; регенерации, то есть восстановление структуры поврежденных органов или тканей организма (заживление ран и т.д.); адаптивных безусловных и условно-рефлекторных реакций (адаптивное поведение).

В організмі людини утворюється динамічний стереотип зі збереженням гомеостазу здорової людини, який виробився у процесі еволюційного розвитку в умовах навколишнього середовища. В организме человека образуется динамический стереотип с сохранением гомеостаза здорового человека, который выработался в процессе эволюционного развития в условиях окружающей среды. Здоров'я людини, забезпечення її гомеостазу може зберігатися і при деяких змінах параметрів, факторів навколишнього середовища. Здоровья человека, обеспечение его гомеостаза может сохраняться и при некоторых изменениях параметров, факторов окружающей среды. Такий вплив викликає в організмі людини відповідні біологічні зміни, але завдяки процесам адаптації (пристосування) у здорової людини фактори навколишнього середовища до певних меж дозволяють зберігати здоров'я. Такое влияние вызывает в организме человека соответствующие биологические изменения, но благодаря процессам адаптации (приспособления) у здорового человека факторы окружающей среды до определенных пределов позволяют сохранять здоровье.

До того часу, доки організм спроможний за допомогою адаптаційних механізмів та реакцій забезпечити стабільність внутрішнього середовища при зміні зовнішнього середовища, він знаходиться у стані, який можна оцінити як здоров'я. Якщо ж організм потрапляє в умови, коли інтенсивність впливу факторів зовнішнього середовища переважає можливості його адаптації, наступає стан, протилежний здоров'ю, тобто хвороба, патологія. К тому времени, пока организм способен с помощью адаптационных механизмов и реакций обеспечить стабильность внутренней среды при изменении внешней среды, он находится в состоянии, которое можно оценить как здоровье, а если организм попадает в условия, когда интенсивность воздействия факторов внешней среды преобладает возможности его адаптации, наступает состояние, противоположное здоровью, т.е. болезнь, патология.

10. Питання для контролю знань студентів: 10. Вопросы для контроля знаний студентов:

1. Внутрішній та зовнішній вплив на організм людини. 1. Внутренний и внешний влияние на организм человека.

2. Залежність психофізичного стану від рівня зовнішніх та внутрішніх чинників. 2. Зависимость психофизического состояния от уровня внешних и внутренних факторов.

3. Природні фізіологічні системи захисту організму. 3. Природные физиологические системы защиты организма.

4. Імунітет, адаптація. 4. Иммунитет, адаптация.

5. Стрес, фобії. 5. Стресс, фобии.

6. Типові моделі психологічних реакцій організму у разі екстремальних ситуацій. 6. Типичные модели психологических реакций организма при экстремальных ситуаций.

11. Завдання для самостійної роботи: 11. Задача для самостоятельной работы:

Вивчити: Изучить:

1. Внутрішній та зовнішній вплив на організм людини. 1. Внутренний и внешний влияние на организм человека.

3. Роль рецепторів, ефекторів, ЦНС у забезпеченні безпеки життєдіяльності людини. 3. Роль рецепторов, эффекторов, ЦНС в обеспечении безопасности жизнедеятельности человека.

4. Природні фізіологічні системи захисту, резерви організму. 4. Природные физиологические системы защиты, резервы организма.

5. Вплив біоритмів на рівень індивідуального ризику. 5. Влияние биоритмов на уровень индивидуального риска.

6. Імунітет. 6. Иммунитет. Адаптація. Адаптация.

7. Можливі порушення діяльності організму, які викликаються умовами життя та діяльності людини. 7. Возможные нарушения деятельности организма, вызываемые условиями жизни и деятельности человека.

8. Вплив характеру й темпераменту людини на її безпеку. 8. Влияние характера и темперамента человека на ее безопасность.

9. Зовнішні подразники та їх вплив на зміну психофізичного стану людини. 9. Внешние раздражители и их влияние на изменение психофизического состояния человека.

10. Стрес. 10. Стресс.

11. Фобії. 11. Фобии.

12. Типові моделі психологічних реакцій організму при екстремальних ситуаціях. 12. Типовые модели психологических реакций организма при экстремальных ситуациях.

12. Питання для самоконтролю знань студентів: 12. Вопросы для самоконтроля знаний студентов:

1. Значення органів чуття для безпеки життєдіяльності людини та їх будова. 1 Значение органов чувств для безопасности жизнедеятельности человека и их строение.

2. Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера. 2. Психофизиологический закон Вебера-Фехнера.

3. Роль органів чуття в забезпеченні безпеки людини. 3. Роль органов чувств в обеспечении безопасности человека.

4. Загальне уявлення про обмін речовин. 4. Общее представление об обмене веществ.

5. Роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини. 5. Роль нервной системы в обеспечении жизнедеятельности человека.

6. Значення умовних і безумовних рефлексів у життєдіяльності людини. 6. Значения условных и безусловных рефлексов в жизнедеятельности человека.

7. Поведінка людини і її види. 7. Поведение человека и его виды.

8. Вплив властивостей людини на її дії, вчинки, поведінку в процесі її життєдіяльності. 8. Влияние свойств человека на его действия, поступки, поведение в процессе ее жизнедеятельности.

9. Вплив якостей людини на безпеку життєдіяльності. 9. Влияние качеств человека на безопасность жизнедеятельности.

10. Риси людини як стійкі особливості поведінки. 10. Черты человека как устойчивые особенности поведения.

Автори: Ю.П.Литвин, С.І. Хмель, О.М. Гніненко Авторы: А. Л. Карлович, А. Г. Кушниренко, А. В. Полевиков

Затверджено на засіданні кафедри Утверждено на заседании кафедры

«____» __________ 2010 р. «____» __________ 2010

Протокол №_____ Протокол № _____

Переглянуто на засіданні кафедри Пересмотрен на заседании кафедры

«____» ___________ 20___р. «____» ___________ 20___р.

Протокол № _____ Протокол № _____

Переглянуто на засіданні кафедри Пересмотрен на заседании кафедры

«____» ___________ 20___р. «____» ___________ 20___р.

Протокол № _____ Протокол № _____