- •Матодичні вказівки
- •2. Тривалість заняття – 2 години.
- •3. Навчальна мета (конкретні цілі):
- •4. Міждисциплінарна інтеграція
- •5. Завдання для самостійної праці підготовки до заняття.
- •5.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •5.2.Теоретичні питання до заняття:
- •5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •6.Зміст теми
- •7. Матеріали для самоконтролю:
- •8.1. Навчальна:
- •8.2. Наукова:
- •8.3. Методична:
5. Завдання для самостійної праці підготовки до заняття.
5.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
|
Термін |
Визначення |
|
Похибка репрезентативності |
показує на скільки результати отримані при вибірковому спостереженні відрізняються від результатів, які могли б бути отримані при проведенні суцільного спостереження всіх без виключення елементів генеральної сукупності |
|
Критерій достовірності (критерій Студента) |
оцінка достовірності різниці між двома величинами, що порівнюються |
|
Довірчі межі |
це границі середніх (відносних) величин, вихід за межі яких внаслідок випадкових коливань має незначну ймовірність |
|
Довірчий інтервал |
це інтервал, розташований між двома довірчими границями |
5.2.Теоретичні питання до заняття:
Вибіркове спостереження, як джерело статистичної інформації.
Нульова та альтернативна гіпотеза.
Похибки першого та другого роду.
Рівень значимості статистичних критеріїв.
Середня похибка середньої та відносної величини, довірчий інтервал.
Оцінка вірогідності різниці: критерій Стьюдента, методика розрахунку, його оцінка, типові помилки використання.
5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
6.Зміст теми
7. Матеріали для самоконтролю:
Приклад тестових завдань (α=І):
1. Як правильно провести запис вірогідності отриманих статистичних результатів з вірогідністю безпомилкового прогнозу не менше 99,9%?
А. р1,00
В. р0,01
С. р0,001
D. р0,001
Е. р0,01
2. У населеному пункті К. вивчається розповсюдженість злоякісних новоутворень. Отриманий результат Р±1,96%о. Необхідно визначити ступінь ймовірності безпомилкового прогнозу для отриманого результату:
А. 68,0%
В. 78,6%
С. 95,5%
D. 99,7%
Е. 99,9%
3. Встановлено, що на 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, було ЗО передчасних, а у жінок, які не мають факторів ризику, на 100 пологів було 5 передчасних. Який метод статистичної обробки даних оптимально використати лікарю, щоб оцінити суттєвість різниці у порівнювальних групах?
А. Розрахунок критерію Стьюдента
В. Метод стандартизації
С. Розрахунок відносних величин
D. Кореляційний аналіз
Е. Розрахунок середніх величин
4. Пересічна тривалість лікування хворих гіпертонічною хворобою в лікарні № 1 становила 17,0±1,0 днів, а в лікарні №2 -15,0±0,5 днів. Чи достовірна різниця між показниками, якщо критерій 1= 1,79?
А. Так
В. Ні
С. Необхідно розрахувати критерій відповідності
D. Необхідно зменшити число спостережень
Е. Необхідно визначити коефіцієнт варіації
4. У медико-біологічних дослідженнях часто виникають ситуації, коли необхідно визначити вірогідність різниці між окремими показниками з використанням критерію !. Яка величина критерію І підтверджує вірогідність різниці між цими показниками (п>30)?
А. Більше 1,96
В. Більше 1,5
С. Більше 2,5
Еталон відповіді:
С.
С.
А.
В.
Приклад тестових завдань (α=ІІ):
1. ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ЯВЛЯЄ СОБОЮ:
* інтервал, у межах якого при заданому рівні ймовірності знаходиться значення похідної величини
- різниця між максимальною та мінімальною варіантами
- різниця між двома порівнюваними похідними величинами
16. ДОВІРЧІ МЕЖІ ЯВЛЯЮТЬ СОБОЮ:
* крайні значення довірчого інтервалу з заданим рівнем ймовірності
- середні значення довірчого інтервалу
2.ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ ВІДНОСНОЇ ВЕЛИЧИНИ (Р):
* обчислення середньої похибки (т) відносної величини (Р)
- визначення середньої похибки (т) різниці відносних величин
* визначення довірчих меж відносної величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68,3 %, 95,5 %, 99,7 %) при даному числі спостережень
- вибір стандарту
3. ЕТАПИ РОЗРАХУНКУ ДОВІРЧИХ МЕЖ СЕРЕДНЬОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ:
* обчислення середньої похибки (т) середньої величини (X)
- визначення достатнього числа спостережень
* визначення довірчих меж середньої величини з різним ступенем ймовірності підтвердження результату (68,3 %, 95,5 %, 99,7 %) при даному числі спостережень
- обчислення середньої похибки (ш) різниці середніх величин
- обчислення коефіцієнту варіації
4. ВИЗНАЧЕНИЙ ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ ПОКАЗНИКА В МЕЖАХ Р±2m. ЦЕ ВІДПОВІДАЄ ЙМОВІРНОСТІ:
- 68,3%
* 95,5%
- 99,7%
Еталон відповіді: 2-4-1-3
Послідовність дій обчислення за критерієм Колмогорова-Смирнова:
Визначають критерій λ2.
Числові значення двох варіаційних рядів об’єднують в один варіаційний ряд, варіанти якого розташовують у порядку зростання.
Визначають максимальну різницю.
Визначають частоти варіант для обох груп спостережень.
Визначають накопичені частоти для обох груп.
Порівнюють отриманий результат з граничним значенням критерію Колмогорова-Смирнова.
Визначають накопичені частки, для чого накопичені частоти діляться на число спостережень для кожної групи.
Розраховується різниця накопичених часток груп Х та У без урахування знаків.
Еталон відповіді: 2-4-5-7-8-3-1-6
Ситуаційні задачі (α-ІІІ)
Приклад ситуаційної задачі №1.
Умова:
В школі №1 навчається 1200 дітей. Профілактичні щеплення проти грипу проведено 900 дітям. В наступному році захворіло 350, в тому числі 150-ти з них не були зроблені щеплення. Для того, щоб порівняти і оцінити суттєвість різниці між рівнями захворюваності серед щеплених дітей та тих, яким щеплення не проводились, необхідно:
1) визначити рівні захворюваності в школі №1 серед першої (без щеплень) та другої (з щепленнями) груп. Вони складають, відповідно:
Р1 = 150 : 300 · 100 = 50%.
Р2 = (350-150) : 300 · 100 = 22,2%.
2) визначити середні похибки вказаних показників
3) оцінити суттєвість різниці за критерієм Стьюдента:
Висновок: різниця між показниками суттєва, оскільки t>3, що відповідає рівню безпомилкового прогнозу 99,7%.
Приклад ситуаційної задачі №2
Умова:
При вивченні ефективності нового методу лікування, апробованого на 400 хворих встановлено, що у 12 виникли ускладення. Частота їх складає 3%. Занесення узагальненого результату полягає в тому, що при проведенні аналогічного вибіркового дослідження або для оцінки всієї сукупності хворих з даною патологією ми могли б передбачити отримання аналогічних даних. Проте не виключена ситуація, коли при проведенні повторних досліджень показник, який був визначений шляхом вибіркового спостереження, в визначеній мірі може відрізнятися від результату суцільного спостереження.
Вибіркове дослідження відрізняється від суцільного на певну величину, ця величина називається похибкою репрезентивності (т).
=.
Визначаємо критерії достовірності (критерій Стьюдента)
Оцінка достовірності різниці між двома величинами, що порівнюються характеризується:
t = 1, якщо Р = 68,3%
t = 2, якщо Р = 95,5% для проведення медичних досліджень t не повинно
t = 3, якщо Р = 99,7% бути менше 2.
Визначаємо довірчий інтервал
=; ∆=tm; =
Висновок: частота ускладнень для генеральної сукупності з ймовірність 95,5% (t = 2) може знаходитись у межах == 3,0 ± 2 · 0,85 – від 1,3% до 4,7%. З ймовірністю 99,7% достовірний інтервал дорівнює від 0,47% до 5,55%. Практична цінність полягає не тільки у визначенні довірчих меж певного показника, але й в оцінці його суттєвості (вірогідності). Якщо вона досить велика, ми можемо отримати значення довірчого інтервалу в діапазоні, який не підлягає логічній оцінці.
Література: