Медицина України-Руси в іх-хіі ст.

Становлення давньоукраїнської держави з центром у Києві. «Руська правда», «Ізборник Святослава», Медичне законодавство. «Києво-Печерський патерик». Монастирська медицина, Феодосій Печерський, Антоній Преподобний, Пимен Посник, Петро Сириянин, Олімпій Іконник. Агапіт Печерський — видатний український лікар. Лікувальні засоби. Деонтологічні принципи.

Світська медицина, Феофіл Нонн, Симеон Сич, Іоан Смера, Євпраксія-Зоя. Трактат «Мазі». Медична допомога під час воєн. Боротьба з моровими хворобами. Гігієна. Упорядкування міст. Лазні. Співпраця монастирської і світської медицини. Народна медицина.

Медицина України-Руси в хш-хvіі ст.

Князівські міжусобиці, монгольська навала, занепад України-Руси. Підкорення України-Руси литовцями, а потім поляками; становлення української козацької держави, Переяславська угода з Московією.

Переклади праць Гіппократа, Ґалена, Авіценни. Медична освіта. Георгій Дрогобич. Костянтин Острозький і «Острозькі Афіни». Герасим Смотрицький. Замойська академія.

Виникнення братств, братських шкіл. Києво-Могилянський колегіум. Єпіфаній Славинецький.

Громадська медицина. Монастирські і братські шпиталі. Реміснича (цехова) медицина. Боротьба з епідеміями.

Медицина в Запорізькій Січі. Медичне забезпечення поранених і хворих козаків.

Фармація. Зільники та травники. Монастирські, публічні та приватні аптеки. Зільник С. Сиренського. Рецептурні прописи та приготування ліків.

Світова медицина у хviii ст.

Перша промислова революція. Розвиток фундаментальних наук — фізики, хімії, математики та їхній вплив на розвиток медицини. Відкриття закону про збереження та перетворення енергії (А. Лавуазьє, 1773).

Розвиток анатомії. Альбінус. Перший анатомічний атлас, Ф. Рюїш. Перший анатомічний музей. Виникнення патологічної анатомії. Дж. Морганьї, М. Біша. Розвиток фізіології, Ф. Мажанді.

Відкриття Е. Дженнера.

Клінічна медицина в Лейденському університеті. Створення першої терапевтичної клініки. Г. Бургаве. Відкриття перкусії і аускультації. Л. Ауенбруґґер, Ж. Корвізар, Р. Лаеннек. Народження психіатрії, Ф. Пінель.

Трансформація хірургії із ремесла в науку. Створення першої хірургічної академії в Парижі (1731) та надання їй прав медичного факультету університету (1745).

Громадська медицина. Погляди І. Зюсьмільха і Т. Мальтуса на розвиток людності. Система медичної поліції. Й.П. Франк.

Становлення фармації як самостійної науки. Організація перших кафедр фармації і медичної матерії (Краків, Петербург).

Українська медицина у XVIII ст.

Поразка під Полтавою. Перейменування Петром Першим Московії в Росію. Привласнення Московією історії, науки і культури України-Руси. Ліквідація адміністративно-територіального поділу козацької держави.

Вихідці з Києво-Могилянської академії (КМА) та українських колегіумів — основоположники наукових напрямів в медицині російської імперії. О. Шумлянський, М. Тереховський, Н. Максимович-Амбодик, Д. Самойлович.

Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Є. Мухін. Львівський медичний колегіум і медичний факультет Львівського університету. А. Крупинський.

Громадська медицина. Реміснича (цехова) медицина, боротьба з епідеміями. Будівництво лікарень.

Фармація. Розвиток приватних і державних аптек. Нові фармакопеї.