Світова медицина у XIX ст.

Розвиток продуктивних сил, друга промислова революція. Великі природничо-наукові відкриття про єдність клітинної будови тваринного і рослинного світу (М. Шлейден, Т. Шванн, 1859), еволюційне вчення Ч. Дарвіна про походження видів.

Розвиток патологічної анатомії. К. Рокитанський. Р. Вірхов і його целлюлярна патологія.

Розвиток фізіології. К. Бернар, К. Людвіг, Ш. Броун-Секар, Е. Дюбуа-Реймон, Г. Ґельмґольц, Е. Пфлюґер, І. Сєченов, І. Павлов.

Мікробіологія. Л. Пастер — фундатор наукової мікробіології. Відкриття мікробів, створення перших вакцин. Р. Кох.

Відкриття Х-променів. І. Пулюй, К. Рентген.

Клінічна медицина. Створення в лікарнях прозекторських служб і клінїко-фізіологічних лабораторій.

Розвиток терапії. М. Мудров, С. Боткін.

Відкриття знеболюючих засобів. В. Воррен, Т. Мортон, Дж. Сімпсон, М. Пирогов.

Боротьба з інфекцією ран. П. Персі, І. Семмельвейс, Дж. Лістер.

Розвиток техніки оперативних втручань в асептичну еру. Ж. Пеан, Т. Більрот, Т. Кохер. Спеціалізація в хірургії.

Гігієна — наука про здоров'я. М. Петтенкофер.

Громадська медицина. Медико-санітарне законодавство в Англії та Німеччині. Заснування Міжнародного Червоного Хреста (1864). Соціально-медичні погляди Е. Ноймана та Р. ВІрхова. Земська медицина в Росії. Статистика здоров'я людності.

Фармація. Виникнення кафедр фармакології. О. Нелюбін, Ю. Транп, А. Шерер, Г. Драгендорф. Аптекарський статут в Росії (1836).

Українська медицина у XIX ст.

Створення в КМА медичного класу (1802). Відкриття Харківського університету з медичним факультетом (1806). Закриття царатом КМА. Медичний факультет Університету св. Володимира у Києві (1841). Відкриття медичних факультетів у Львові (1894) і Одесі (1900).

Розвиток хірургії в українських університетах: у Харкові - В. Грубе, І. Зарубін, М. Трінклер, І. Лазаревський; у Києві - В. Караваєв, Ю. Шимановський. Світові пріоритети українських хірургів: пересадка шкіри (О. Яценко), переливання дефібринованої крові у воєнно-польових умовах (С. Коломнін), операція на живому серці (А, Підріз), холецисто-єюностомія в один прийом (Н. Монастирський), пластичні операції при туберкульозі кісток ступні та гомілково-стопного суглобу (М. Волкович). Запровадження В. Стефанським інтубації замість трахеотомії. Досягнення в галузі терапії. В. Образцов. Розробка вперше у світі глибокої ковзної пальпації органів живота.

Розвиток анатомії. О. Вальтер. Створення анатомічного театру в Університеті св. Володимира. Започаткування основ гіпотермії в медицині. Перший медичний часопис «Современная медицина». В. Бец і відкриття ним великих пірамідних клітин кори мозку. Відкриття Д. Лямблем паразитарного організму з типу найпростіших.

Розвиток фізіології в Україні. І. Щолков. Перша експериментальна фізіологічна лабораторія в Харківському університеті. Відкриття О.Данилевським трипсину, П. Перемежком — явища мітозу у тваринних організмів, Б Веріго — кривої дисоціації оксигемоглобіну.

Розвиток мікробіології. Героїчні досліди Г. Мінха і Й. Мочутковського із самозараженням кров'ю хворих на поворотний і висипний тифи. Вироблення Л. Ценковським оригінальної вакцини проти сибірки. Створення вакцини проти холери В. Хавкіним. Відкриття другої в світі Пастерівської станції в Одесі (1886). І. Мєчников і його вчення про фагоцитоз. В. Високович і його праці про ретикулоендотеліальну систему. Відкриття М. Волковичем збудника риносклероми. Відкриття Т. Яновським бактерицидної дії ультрафіолетових променів. Створення Я. Бардахом і О. Павловським протидифтерійної сироватки.

Видатні українські вчені, що працювали за межами України. Д. Велланський, П. Загорський, І. Буяльський та його «Анатомо-хірургічні таблиці». Я. Чаруківський та його «Військово-похідна медицина». С. Хотовицький, автор першого у світовій літературі посібника «Педіятрика», Павло Пелехін — піонер антисептики в Росії. Петро Пелехін та його заповіт про створення першого українського університету. І. Горбачевський — ректор чеського і українського університетів у Празі, синтез ним уперше в світі сечової кислоти та відкриття ферменту ксантиноксидази.

Громадська медицина. Елементи медичної поліції в Україні. Земська медицина в Україні та її засади, сформульовані і з'їздом лікарів Херсонської губернії (1874). Охорона здоров'я на західноукраїнських землях.

Фармація. Створення кафедри фармації у Харківському університеті (1806). Є. Гордієнко, виділення ним фармакології в окрему кафедру. Створення системи фармацевтичної освіти, фармацевтична справа в Галичині і на Буковині. Т. Торосевич. Отримання ректифікату «скельної олії» та створення Г. Лукашевичем першої у світі гасової лампи. Галицьке аптекарське товариство та його часопис. Підготовка фармацевтів, відкриття фармацевтичного відділення Львівського університету (1854).