6.2. Безпека праці для Державної гідрометеорологічної служби

Безпека праці для Державної гідрометеорологічної служби визначається Правилами охорони праці під час гідрометеорологічних спостережень і робіт, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 21.06.2005 року № 215.

6.3. Безпека праці для Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби

6.3.1. При роботі на авіаційній техниці особовий склад Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби МНС України зобов’язаний знати і суворо дотримуватись вимог безпеки, які визначені Збірником вимог безпеки при експлуатації та військовому ремонті авіаційної техніки, введеним в дію Технічним розпорядженням № 620 (0303) заступника Головнокомандуючого ВПС Збройних Сил України з озброєння-начальника озброєння від 11.06.2003 року, ДНАОП 5.1.30-1.06-98 Правила безпеки праці при технічному обслуговуванні та поточному ремонті авіаційної техніки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 18.05.98 № 92, настановами з технічного забезпечення, Єдиними регламентами, інструкціями та іншими діючими нормативними документами.

6.3.2. Особовий склад Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби, який зайнятий роботою на авіаційній техниці перед допуском до самостійного виконання робіт повинні пройти попередній медичний огляд, навчання, перевірку знань з питань охорони праці та інструктажі – вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

При навчанні, інструктуванні, допуску особового складу до виконання робіт та при організації робіт необхідно керуватися вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/1051 (НПАОП 0.00-4.12-05), та інших чинних керівних документів.

6.3.3. Перед початком виконання робіт особовий склад повинен бути ознайомлений з характером, умовами виконання робіт і правилами безпеки праці.

Інструктаж проводить начальник, який безпосередньо керує виконанням даних робіт.

Забороняється допуск до роботи особового складу, який не ознайомлений з характером і особливостями виконуваних робіт, не засвоїв свою індивідуальну задачу і не проінструктований щодо дотримання правил безпеки праці.

6.4 Безпека праці під час проведення робіт у газоаналітичних (аналітичних) лабораторіях

6.4.1. Роботи у газоаналітичних (аналітичних) лабораторій (далі - лабораторії) проводять працівники підрозділів Державної спеціальної воєнізованої (аварійно-рятувальної) служби МНС України (далі - ДСВАРС).

6.4.2. Організація роботи з охорони праці в лабораторії покладається на завідувача газоаналітичної (аналітичної) лабораторії.

6.4.3. До виконання робіт в лабораторії допускаються особи, які:

- досягли 18-років;

- пройшли медичні огляди відповідно до встановленного порядку і не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, відповідні інструктажі з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт в газоаналітичних (аналітичних) лабораторіях, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, вивчили правила поведінки при виникненні аварій.

6.4.4. Працівник, який приймається на роботу в лабораторію, до початку самостійної роботи, повинен вивчити:

- властивості хімічних речовин, які використовуються в лабораторії, їх токсичність, вогненебезпечність та вибухонебезпечність;

- небезпечні моменти при проведенні робіт у лабораторії та засоби їх попередження;

- шкідливі фактори робїт та методи боротьби з ними;

- засоби першої медичної допомоги при отруєннях, опіках, ураженнях електричним струмом або інших нещасних випадках, які можуть статися в лабораторії;

• інструкції користування протипожежними засобами.

6.4.5. Працівник лабораторії зобов'язаний;

• вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися вимог з охорони праці, передбачених законодавчими та нормативними документами з охорони праці, колективним договором, угодою, нормативними документами та правилами внутрішнього трудового розпорядку підрозділу.

6.4.6. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням, працівнику видається за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту у складі:

• халат бавовняний;

• окуляри захисні;

• рукавички гумові;

• фартух спеціальний;

• респіратор "Пелюстка".

6.4.7. При проведенні робіт в умовах можливого впливу на людину агресивних хімічних речовин (наприклад, кислот, лугів, та ін.), повинен застосовуватись спецодяг, виготовлений з матеріалів, що забезпечують захист від цих речовин.

6.4.8. Приміщення лабораторії повинні бути забезпечені природним освітленням, опаленням, водопроводом і каналізацією.

6.4.9. Приміщення лабораторії повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією.

6.4.10. Роботи, пов'язані із використанням шкідливих та отруйних речовин, повинні проводитися у витяжній шафі.

6.4.11. В лабораторіях, на визначеному для цього місці, повинні знаходитися:

- вогнегасник, кошма або ковдра;

- аптечка для надання першої медичної допомоги.

6.4.12. Забороняється сумісне зберігання речовин, які можуть у результаті хімічної взаємодії викликати пожежу або вибух.

6.4.13. Забороняється використання лабораторного посуду для особистого користування.

6.4.14. При виконанні своїх обов'язків працівник лабораторії зобов’язаний дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

• приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

• приймати та утримувати протягом зміни робоче місце у чистоті й порядку;

• зберігати та приймати їжу тільки у відведених місцях;

• зберігати харчові продукти в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

• після роботи вимити забруднені частини тіла, з використанням мила або інших миючих засобів.

Вимоги безпеки перед початком роботи

6.4.15. Перед початком роботи працівник лабораторії зобов’язаний перевірити справність припливно-витяжної вентиляції, справність та наявність засобів індивідуального захисту, одягнути спецодяг;

6.4.16. Працівник зобов’язаний перевірити справність приладів і обладнання та включити припливно-витяжну вентиляцію за 10-15 хвилин до початку роботи.

6.4.17. На робочому місці працівника повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади та обладнання.

6.4.18. При виявлених несправностях обладнання та засобів захисту необхідно сповістити завідуючого лабораторією та приступати до роботи тільки після усунення виявлених несправностей.

Вимоги безпеки під час виконання роботи

6.4.19. Всі операції, пов’язані із можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких, вибухонебезпечних речовин або речовин, які мають запах, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій вентиляції із застосуванням засобів індивідуального захисту.

6.4.20. При збовтуванні розчину у колбах і пробірках закривати їх тільки пробками.

6.4.21. Змішування або розведення хімічних речовин, що супроводжуються виділенням тепла необхідно виконувати в термостійкому або порцеляновому посуді.

6.4.22. Не здійснювати відбір дрібних порцій речовин безпосередньо з великих бутлів, бочок.

6.4.23. Працівник лабораторії повинен:

- не залишати запалені пальники та інші нагрівальні прилади без нагляду;

- не зберігати будь-які речовини без напису і етикеток;

- зливати відпрацьовані відходи кислот, лугів та інших реактивів тільки у спеціальну тару.

- прибирати випадково пролиті вогненебезпечні рідини при включеній припливно-витяжній вентиляції.

Вимоги безпеки при роботі зі скляним посудом

6.4.24. При збиранні скляних приладів і з’єднанні окремих частин гумовими трубками необхідно захищати руки рушником.

6.4.25. Працівник лабораторії повинен застосовувати тільки термостійкі склянки і колби при нагріванні в них хімічних речовин на відкритому вогню або безпосередньо на електроплитці. Забороняється різко охолоджувати нагріті посудини, тому що це може призвести до їх руйнування.

6.4.26. Нагрівання рідин проводити у відкритих колбах або в приладах, що мають сполучення з атмосферою.

6.4.27. Переносити посудину з гарячою рідиною слід за допомогою рушника двома руками, однією підтримуючи дно.

6.4.28. При закриванні тонкостінної посудини пробкою слід тримати її за верхню частину горличка, руки при цьому повинні бути захищені рушником.

6.4.29. Забороняється використання скляного посуду, який має тріщини або биті краї.

Вимоги безпеки при роботі з їдкими та отруйними речовинами.

6.4.30. Луги, кислоти та інші їдкі і отруйні речовини, які використовуються в лабораторії, необхідно набирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші. Неприпустимо засмоктувати їдкі і отруйні рідини у піпетку ротом.

6.4.31. Всі роботи з кислотами, лугами та іншими їдкими і отруйними речовинами необхідно виконувати у гумових рукавичках і фартуху та захисних окулярах.

6.4.32. Бутилі з кислотами слід утримувати в захисній металевій тарі, викладеній негорючим матеріалом, переносити і піднімати тільки вдвох.

6.4.33. Переливання кислот і лугів із бутлів у дрібну і іншу тару необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.

6.4.34. Концентровані кислоти, які використовуються в лабораторії, повинні зберігатися у витяжній шафі в товстостінному скляному посуді місткістю не більше ніж 2 л.

6.4.35. Для приготування розчинів кислот, кислоти необхідно приливати у воду тонкою цівкою при безперервному перемішуванні, а не навпаки.

6.4.36. Розчиняти тверді луги слід шляхом повільного додавання їх невеликими шматочками до води при безперервному перемішуванні. Шматочки луги брати тільки щипцями.

6.4.37. У випадках припинення подачі електроенергії всі електроприлади повинні бути відключені.

Вимоги безпеки під час роботи у витяжній шафі

6.4.38. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги:

6.4.39. Зачинити всі відділення витяжної шафи створами, крім тієї, де буде проводитися робота, опустити створу нижче рівня обличчя, але не нижче 0,4 м.

6.4.40. В аналітичній лабораторії загальний запас легкозаймистих рідин, що водночас зберігається, не повинен перевищувати добової потреби.

Спільне зберігання реактивів здійснювати тільки відповідно до НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.

Вимоги безпеки при роботі з балонами під тиском

6.4.41. Балони з газом, які встановлюються у приміщеннях лабораторій, повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем.

6.4.42. Газ із балонів повинен випускатися через редуктор, призначений для даного газу. Балон повинен бути пофарбований у відповідний колір.

6.4.43. Відігрівати вентиль або редуктор у разі замерзання необхідно гарячою чистою водою, якою поливають тканину, що розташована на вентилі. Використання для підігріву відкритого вогню або пару заборонено.

6.4.44. У разі неможливості випустити на місці потреби газ із балонів, якщо несправний вентиль, балони повинні бути повернуті на наповнюючи станції.

6.4.45. Забороняється зберігання у одній металевій шафі балонів з киснем та горючими газами.

6.4.46. Переміщувати балони в пунктах потреби та зберігання дозволяється тільки на спеціально призначених для цього візках або ношах.

6.4.47. Вимоги безпеки при роботі з кисневими балонами під надлишковим тиском, що перевищує 0,07 МПа.

6.4.48. Балони з киснем необхідно зберігати у вертикальному положенні та захищати від сонячного проміння. Встановлювати кисневі балони необхідно в місцях де, виключається можливість попадання на них масел. Редуктор перед установкою необхідно ретельно очистити від жирових речовин.

6.4.49. Заборонено палити та запалювати вогонь в місцях зберігання балонів з киснем.

6.4.50. Забороняється допускати зіткнення балонів з електричними проводами.

6.4.51. Забороняється залишати кисневі балони у робочому стані без нагляду.

6.4.52. Балони з киснем слід утримувати від ударів гострих предметів, кисневий редуктор необхідно з’єднувати з балоном спеціальним ключем, який постійно знаходиться при балоні.

Порядок повідомлення керівництва про нещасний випадок:

6.4.53. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинен терміново повідомити безпосередньо керівника робіт або іншу посадову особу і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.

6.4.54. Свідок або працівник повинні зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

6.4.55. Вимкнути обладнання, газові пальники, електроприлади, закрити газ, воду, вимкнути електроенергію.

6.4.56. Усунути вогненебезпечні речовини у сховище.

6.4.57. Перевірити та привести у відповідність своє робоче місце.

6.4.58. Зачинити приміщення лабораторії.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.4.59. У разі появи стороннього шуму, запаху гару, необхідно вимкнути електроживлення загальним рубильником.

6.4.60. У випадку розлиття будь якого продукту необхідно засипати піском зібрати і усунути у безпечне місце.

6.4.61. При виникненні іскріння (спалахування) струмоведучих частин електрообладнання, працівник зобов’язаний негайно їх знеживлити, повідомити про це керівництво підрозділу.

6.4.62. У випадку виникнення пожежі працівник зобов’язаний:

• припинити роботу;

• обезживлити електрообладнання;

• негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити керівництво підрозділу та пожежну охорону;

• доповісти про те, що трапилось завідувачу лабораторії або особі, яка його заміщає.

• винести з приміщення посудини з вогненебезпечними речовинами.

6.4.63. Працівник повинен вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря:

6.4.64. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які загрожують здоров’ю та життю постраждалому (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо):

- визначити характер та тяжкість травм, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його рятування:

- виконати необхідні заходи щодо рятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо):

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;

- викликати лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

6.4.65. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарняної) медичної допомоги, яка вивчається працівником при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

6.4.66. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.