39 . Аналіз умов ураження людини електричним струмом

Аналіз небезпеки електричних установок зводиться до визначення струму, що протікає через тіло людини при різних можливих варіантах потрапляння її під напругу внаслідок дотику до струмоведучих частин електричних мереж, неструмоведучих частин електричних установок, які опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції або внаслідок опинення під “кроковою” напругою, а також до оцінки впливу різних чинників та параметрів мережі на небезпеку ураження. Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазні та трифазні, які найбільше поширені.

40. Надання долікарської допомоги ураженому електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання.

Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м’язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина.

Будь-яке зволікання при наданні допомоги, а також невміння того, хто допомагає, надати кваліфіковану допомогу, призводить до загибелі людини, яка знаходиться під дією струму.

При звільненні потерпілих від струмопровідних частин або проводу в електроустановках напругою до 1000 В відключають струм, використовуючи сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Провідники перерізають інструментом з ізольованими ручками, перерубують сокирою з дерев’яним сухим топорищем. Потерпілого можна також відтягнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до навколишніх металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавиці або обмотати їх шарфом, натягнути на них рукав піджака або пальта. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо

41. Технічні та ергономічні вимоги до

організації робочого місця користувача ПЕОМ

Організація робочого місця користувача відеотермінала й ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 “ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги"; характеру й особливостям трудової діяльності. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональної ЕОМ, повинна становити не менш 6 м2, а об'єм – не менше 20м3.Робочі місця з відеотерміналами щодо світлових прорізів повинні розміщатися так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч. При розміщенні робочих місць із відеотерміналами й персональної ЕОМ необхідно випливати таким вимогам: - робочі місця з відеотерміналами й персональними ЕОМ розміщаються на відстані не менш 1м від стін зі світловими прорізами; - відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинне бути не менше 1,2 м; - відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого не повинне бути менше 2,5 м; - прохід між рядами робочих місць повинен бути не вже 1 м. Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів і відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць із відеотерміналами й персональними ЕОМ у суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін і перегородок. Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнє розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 “ССБТ Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги“, з урахуванням характеру й особливостей трудової діяльності. Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: стопи ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна- у горизонтальній площині; передпліччя - вертикальні; лікті - під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° щодо горизонтальної площини, нахил голови - 15-20° щодо вертикальної площини. Висота робочої поверхні стола для відеотермінала повинна перебувати в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля. Розміри стола, що рекомендують: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менш 600 мм, шириною не менш 500 мм, глибиною на рівні колін не менш 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менш 650 мм. Робочий стіл для відеотермінала, як правило, повинен бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менш 300 мм і глибиною не менш 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм і кута нахилу опорної поверхні - у межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню й бортик на передньому краї висотою 10 мм. Робоче сидіння (стілець, крісло) користувача відеотермінала й персональної ЕОМ повинен мати наступні основні елементи: сидіння, спинку й стаціонарні або знімні підлокітники. Хід східчастого регулювання елементів сидіння повинен становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Зусилля при регулюванні не повинні перевищувати 20 Н. Екран відеотермінала й клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів.