Виробництво

Первині документи з обліку безпосередньо виробництва (тобто формування рахунка 23) підприємство розробляє самостійно, враховуючи вимоги, визначені у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку [22].

Однак, збільшення рахунка 23 здійснюється на підставі первинних документів, які використовуються для обліку певного виду витрат:

- сировина, матеріали, паливо, запчастини, напівфабрикати тощо — Лімітно-забірні картки Форм № М-8 та М-9;Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів Форма № М-10; Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів Форма № М-11; Видаткова накладна;

- заробітна плата — Табель обліку використання робочого часу Форма № /7-5; Наряд на відрядну оплату праці(шифр форми відсутній); Розрахунково-платіжні відомості Форм № П-6 та П-7 тощо;

- амортизація, витрати на соціальне страхування, технічно неминучий брак тощо — Довідки (розрахунки) бухгалтерії (шифр форми відсутній), Акт про брак (шифр форми відсутній) тощо;

- загальновиробничі витрати — Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат (шифр форми відсутній) та Довідка бухгалтерії (шифр форми відсутній).

Зменшення рахунка 23, спричинене виникненням відходів, вирахуванням вартості супутньої (побічної) продукції, браку тощо оформлюється Накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів Форма № М-11 чи Видатковою накладною, Актом про брак тощо.

Зменшення рахунка 23, яке є виходом готової продукції з виробництва, оформляється або документами, розробленими підприємством самостійно чи притаманним певній галузі (наприклад, на середніх та великих підприємствах хлібопечення — це Накладна-отвіс, на малих — це Змінний виробничий звіт), або це Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів Форма № М-11 чи Видаткова накладна.

Готова продукція

Документи, зазначені вище, є первинними документами для надходження готової продукції на склад підприємства. Списання готової продукції на реалізацію (за собівартістю чи за обліковими цінами) оформлюється Довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Товари

Для обліку товарів самим підприємством використовуються ті ж первинні документи, що зазначені для обліку виробничих запасів за винятком Лімітно-забірних карток Форм № М-8 та М-9; Акту-вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів Форма № М-10; Матеріального звіту Форма № М-19.

При продажу товарів оптом (дрібним оптом), підприємство-продавець надає покупцю звичайний комплект документів, визначений у питанні 3 Підтеми 7.3, який використовується при продажу виробничих запасів. Документом, який підтверджує оплату проданого товару, є Платіжне доручення, Прибутковий касовий ордер КО-1, Чек РРО.

Продаж товарів у роздріб оформлюється видачею покупцю Чека РРО або Товарного чека.

Типові та можливі порушення обліку запасів

До типових та можливих порушень в операціях з обліку запасів слід віднести:

- незадовільну організацію складського господарства та зберігання запасів;

- невиконання завдань по заготівлі запасів, що спричинило простої виробничого процесу;

- неправильне визначення первісної вартості придбаних запасів (включення до її складу понаднормових втрат і нестач запасів, відсотків (процентів) за користування позиками, витрат на збут);

- неправильний облік надходження та розрахунок списання транспортно-заготівельних витрат;

- порушення правил приймання вантажів;

- неповне оприбуткування запасів;

- неправильний розрахунок торгової націнки та її списання на реалізацію;

- необґрунтовані претензії до постачальників, або, навпаки, не виставлення їм претензій;

- нераціональне використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо у виробництві, порушення норм і лімітів відпуску;

- нестачі, крадіжки, псування, привласнення матеріальних цінностей;

- неправильне визначення розміру компенсації завданих підприємству збитків;

- незадовільне оформлення первинних документів (застосування нетипових чи недоречних форм, відсутність підписів, печаток, не заповнення всіх необхідних реквізитів, несвоєчасність оформлення);

- невідповідність даних звітів матеріально відповідальних осіб даним первинних документів;

- неправильне формування прямих виробничих витрат;

- відсутність розподілу виробничих витрат між видами виробництв;

- відсутність розподілу загальновиробничих витрат на постійні та змінні;

- невизначеність розміру нормальної виробничої потужності та відсутність чинного розрахунку списання загальновиробничих витрат залежно від неї;

- неправильне визначення обсягів і сум незавершеного виробництва;

- неправильне формування та підрахунок виробничої собівартості;

- невідповідність даних аналітичного та синтетичного обліку;

- незадовільна організація бухгалтерського обліку запасів тощо.