Термінологічний словник за Підтемою 7.4

Балансова вартість — вартість об'єкта обліку, яка визначена у балансі (звітності).

Брак у виробництві (згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій) — продукція, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Виробництво (виготовлення) — технологічний процес, який пов'язаний з випуском продукції та включає всі стадії.

Виробнича собівартість — витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні; грошове вираження безпосередніх поточних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом кожного конкретного виду продукції; визначається добутком незавершеного виробництва на початок періоду та виробничих витрат за період і вирахуванням незавершеного виробництва на кінець періоду.

Виробнича собівартості продукції (робіт, послуг) (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — це склад витрат, до яких включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробничі витрати (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — витати, які виникли на етапі виробництва і відносяться до конкретного виду продукції (робіт, послуг) та складаються з прямих виробничих витрат (прямих матеріальних витрат, прямих витрат на заробітну плату та інших прямих витрат) і непрямих виробничих витрат (змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат).

Виробничі запаси — активи, які придбані або самостійно виготовлені та призначені для подальшої переробки на підприємстві або утримуються для іншого споживання у ході нормального операційного циклу.

Витрати (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати звітного періоду (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — ними визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати на виробництво (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — витрати, які складають виробничу собівартість продукції (робіт, послуг); це вартісне вираження сукупності всіх явно спожитих ресурсів, які необхідні для виробництва продукції (робіт, послуг).

Витрати на продукцію (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — витрати, які пов'язані з виробництвом; вони включаються до виробничої собівартості (прямі та загальновиробничі змінні й постійні розподілені).

Витрати періоду (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — витрати, які не включаються до виробничої собівартості та розглядаються як витрати того періоду, у якому їх було здійснено. Це адміністративні витрати, витрати на збут продукції та інші операційні витрати.

Готова продукція (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Економічна вигода — потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (продаж, здача в оренду, інвестиції, бартерні операції тощо).

Елемент витрат (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — сукупність економічно однорідних витрат.

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) — непрямі витрати, які виникли на етапі виробництва, пов'язані з його організацією й управлінням і які підлягають розподілу між видами виготовленої продукції й включаються до виробничої собівартості у межах виконання нормальної виробничої потужності за звітній період.

Запаси (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції; виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запасні частини — вид запасів, які використовуються для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин та обладнання.

Змінні загальновиробничі витрати (ЗВВ) (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу діяльності.

Ідентифікована собівартість (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — оцінка вартості запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного.

Інші прямі витрати (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Калькулювання — спосіб визначення собівартості одиниці продукції, робіт, послуг, що включає групування витрат, розмежування витрат між об'єктами калькулювання та визначення собівартості окремих виробів (робіт, послуг).

Калькуляційні одиниці — кількісний вимірник об'єкта калькулювання.

Калькуляція (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — представлений у табличній формі бухгалтерський розрахунок витрат у грошовому вираженні на виробництво одиниці виробу або партії виробів, а також на виконання робіт і послуг.

Малоцінні та швидкозношувані предмети (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Матеріали — матеріальна сутність, одержана з природної сировини шляхом її обробки, яка використовується при виготовленні продукції або її перетворенні в іншу матеріальну сутність; як правило, це продукція переробної промисловості (борошно, тканина, цукор тощо).

Матеріали допоміжні (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — матеріали, які використовуються для виготовлення продукції (робіт, послуг), для сприяння виробничому процесу та для пакування продукції (якщо пакування відповідно до технологічного процесу здійснюється у процесі виробництва продукції (у виробничих цехах)), до здачі її на склад готової продукції.

Матеріали основні — матеріальні ресурси, які утворюють основу продукту при його виготовленні.

Матеріали, передані (прийняті) в переробку — давальницька сировина, яка оплачується одержувачем і залишається власністю замовника.

Метод калькулювання (метод визначення собівартості) — спосіб обчислення собівартості конкретного виду продукції (робіт, послуг) залежно від визначених підприємством особливостей технологічного процесу, обліку та управління.

Метод калькулювання (метод визначення собівартості) — це спосіб обчислення собівартості конкретного виду продукції (робіт послуг) в залежності від визначених підприємством особливостей технологічного процесу, обліку та управління

Напівфабрикати (згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій) — продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування, вони можуть бути реалізовані, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, — утворюють її матеріальну основу.

Незавершене виробництво (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — незакінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи і надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.

Непрямі витрати (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Нормальна потужність (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Нормативні затрати (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — оцінка вартості запасів із застосуванням норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості.

Об'єкт витрат (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їхнім виробництвом (виконанням) витрат.

Об'єкти калькулювання — окремі види продукції, робіт, послуг.

Одиниця бухгалтерського обліку запасів (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — найменування запасів або їх однорідна група (вид).

Постійні загальновиробничі витрати (ЗВВ) (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Поточні біологічні активи (згідно з П(С)БО 30 "Біологічні активи") — біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі (дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі; тварини, вибракувані з основного стада для реалізації, молодняк тварин, птиці, звірі, кролики).

Прямі виробничі витрати (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — прямі витрати, які виникли на етапі виробництва і складаються з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на заробітну плату та інших прямих витрат.

Прямі витрати (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Прямі витрати на оплату праці (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — витрати на заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі змінні витрати — витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням (наприклад: витрати на сировину, матеріали, технологічне паливо й енергію, оплату праці за відрядними розцінками з відрахуваннями від неї на соціальні заходи тощо).

Прямі матеріальні витрати (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів і можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі постійні витрати — витрати, абсолютна величина яких істотно не змінюється у зв'язку зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції.

Середньозважена собівартість (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — "усереднена" оцінка вартості запасів, яка проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Оцінка вибуття за цим методом вираховується діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Сировина — видобуті корисні копалини та інші природні ресурси, що піддягають подальшій переробці; як правило, це продукція сільського господарства (зерно, бавовна, молоко) і видобувної промисловості (вугілля, руда тощо).

Сировина і основні матеріали (згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості) — предмети праці, які входять до складу продукції, що виготовляється, утворюючи її основу, або які є необхідними компонентами для виготовлення продукції (робіт, послуг).

Собівартість — грошовий вираз безпосередніх поточних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), в цілому по підприємству та частина витрат, необхідна для оцінки вартості певного об'єкта калькулювання.

Собівартість об'єкта обліку — ціна придбання цього об'єкта або ціна його виробництва.

Собівартість реалізованих товарів (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) (згідно з П(С)БО 16 "Витрати") — собівартість, яка складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Стаття калькуляції — певний вид витрат, що утворює собівартість.

Тара і тарні матеріали — предмети, які використовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції (мішки, ящики, коробки, пляшки тощо).

Товари (товарні запаси) (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. При цьому підприємство, як правило, не вносить суттєвих змін у їхню фізичну форму і вже при закупівлі у постачальника вони є готовою продукцією та можуть бути реалізовані.

Транспортно-заготівельні витрати (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

Фактична (в англомовній редакції — історична) собівартість (згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") — пріоритетність оцінки активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Фактична виробнича собівартість — грошове вираження безпосередніх фактичних поточних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг), в цілому по підприємству і частина витрат, яка необхідна для оцінки вартості певного об'єкта калькулювання; визначається за кредитом рахунка 23 "Виробництво".

Фактична потужність — фактичний обсяг діяльності, який досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом одного чи кількох операційних циклів або років.

Фактичні витрати — витрати від будь-якої діяльності, які фактично виникли за звітній період.

ФІФО (FIFO)- метод (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — оцінка вартості запасів за припущенням, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Ціна продажу (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — оцінка вартості запасів, яка заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торговельної націнки товарів, якщо номенклатура товарів значна і змінна, а рівень торговельної націнки приблизно однаковий.

Чиста вартість реалізації запасів (згідно з П(С)БО 9 "Запаси") — очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.