- •Методічні вказівки до лабораторних робіт
- •II-iiIкурсувсіх форм навчання)
- •1 Опис лабораторного стенду та методики його використання
- •2 Лабораторна робота № 1 дослідження роботи логічних елементів та простих комбінаційних схем
- •2.1 Мета лабораторної роботи
- •2.2 Програма лабораторної роботи
- •2.3 Теоретичні відомості
- •2.3.1 Логічне заперечення (інверсія)
- •2.3.2 Логічне множення (кон'юнкція)
- •2.3.3 Логічне складання (диз'юнкція)
- •2.3.4 Аксіоми і закони булевої алгебри
- •2.3.5 Базові електронні елементи
- •2.3.6 Функція «сума по модулю 2»
- •2.3.7 Побудова логічних функцій трьох і більше аргументів
- •2.3.8 Оптимізація логічних функцій. Карти Карно
- •2.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •2.4.1 Особливості використання лабораторного стенду в даній лабораторній роботі
- •2.4.2 Підготовка до роботи
- •2.4.3 Проведення досліджень
- •2.4.4 Зміст звіту
- •3.3.2 Дешифратори (декодери)
- •3.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •3.4.1 Підготовка до роботи
- •3.4.2 Проведення досліджень
- •3.4.3 Зміст звіту
- •4.3.1 Rs-тригер з інверсними входами
- •4.3.2 Rs-тригер з прямими входами
- •4.3.3 Тактований rs-тригер з прямими входами
- •4.3.4 Потенційний d-тригер
- •4.3.5 Тригери на мікросхемах середнього ступеня інтеграції
- •4.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •4.4.1 Підготовка до роботи
- •4.4.2 Проведення досліджень
- •4.4.3 Зміст звіту
- •5.3.2 Синхронні лічильники
- •5.3.3 Кільцевий лічильник
- •5.3.4 Синхронний 4-х розрядний реверсивний двійковий лічильник к155ие7
- •5.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •5.4.1 Підготовка до роботи
- •5.4.2 Проведення досліджень
- •5.4.3 Зміст звіту
- •6.3.2 Дільник частоти на віднімаючому лічильнику
- •6.3.3 Дільник частоти з роздрібним коефіцієнтом ділення
- •6.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •6.4.1 Підготовка до роботи
- •6.4.2 Проведення досліджень
- •6.4.3 Зміст звіту
- •Перелік посилань
5.3.3 Кільцевий лічильник
На рисунках 5.5 і 5.6 зображені відповідно схема кільцевого лічильника імпульсів та його часові діаграми.
Особливістю лічильника є занесення початкової одиниці в лічильник. Таке занесення здійснюється шляхом короткочасної подачі рівня логічного нуля на вхід «установка». При цьому тригер молодшого розряду встановлюється в одиничний стан, а інші тригери лічильника в нульовий. При подачі імпульсів на тактовий вхід від ГОІабо ГТІ,«одиниця»переміщатиметься уздовж кільця тригерів, залишаючи за собою«нулі». Таким чином,рахунок імпульсів здійснюється в коді«1 з 4».
5.3.4 Синхронний 4-х розрядний реверсивний двійковий лічильник к155ие7
На рисунках 5.7 приведена схема інтегрального лічильника К155ИЕ7. Мікросхема К155ИЕ7 є синхронним 4-х розрядним реверсивним двійковим лічильником. Схема має:
- два рахункові входи (вхід в режимі підсумовування «» і вхід а режимі віднімання «»);
- чотири інформаційні входи паралельного запису D0 D3;
- керуючий вхід , дозволяє паралельний запис інформації;
- вхід установки в «0» R;
- виходи чотирьох розрядів лічильника Q0, Q1, Q2, Q3;
- виходи прямого і зворотного перенесень, що дозволяють здійснювати каскадне з'єднання лічильників без додаткової логіки.
Залежно від станів на настановних та керуючих входах можливі три режими роботи лічильника:
режим установки в логічний «0»;
режим паралельного запису;
режим зберігання;
режим рахунку.
Режим установки в логічний «0» забезпечується подачею на вхід R рівня логічної одиниці. При цьому відключається вхід, що дозволяє запис, і самі входи паралельного запису.
Режим паралельного запису забезпечується подачею на WR і R рівня логічного «0». При цьому інформація, подана на входи D0÷D3 з'являється на виходах тригерів незалежно від стану вхідного тактового імпульсу.
Режим зберігання забезпечується подачею на вхід WR рівня логічної «1», а на вхід R - рівня логічного «0».
Надходження тактового імпульсу приводить до зміни стану лічильника на наступне в послідовності двійкового рахунку. Подальший рахунок здійснюється по кожному перепаду з 0 в 1 за наявності на другому рахунковому вході рівня логічної «1».
На виході прямого перенесення CR формується перепад з «1» в «0» при переповнюванні лічильника, тобто при появі в ньому максимального числа 15. На виході зворотного перенесення ВR імпульс формується при появі на виходах всіх розрядів лічильника логічного нуля.
Тривалість імпульсів на виходах СR і BR рівна тривалості «негативного» імпульсу на рахунковому вході.
5.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
5.4.1 Підготовка до роботи
5.4.1.1 Вивчити роботу лічильників на окремих тригерах (лічильники прямого і зворотного рахунку, синхронні та асинхронні лічильнки, кільцеві лічильники різної розрядності). Користуючись довідником з інтегральних мікросхем [16], проставити номери виводів мікросхем на складених схемах тригерів.
Зобразити часові діаграми роботи лічильників і скласти відповідні ним таблиці станів.
4.4.1.2 Вивчити роботу синхронного реверсивного двійкового лічильника К155ИЕ7.
Користуючись довідником [16], накреслити його схему, умовні позначення і таблиці станів, зобразити часові діаграми роботи.