3.11 Прогнозна модель Таффлера

Типова модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах, має форму:

Z = 0,53X1-0,13X2+0,18X3-0,16X4 (3.14)

де XI - операційний прибуток / короткострокові зобов'язання;

Х2 - оборотні активи / сума зобов'язань:

ХЗ - короткострокові зобов'язання / сума активів;

Х4 - виручка / сума активів.

Якщо величина Z рахунку більше 0,3, це свідчить, що у фірми непогані довгострокові перспективи, а якщо менше 0,2, то банкрутство більш, ніж ймовірно.

3.12 Комплексний коефіцієнт банкрутства по моделі о. П. Зайцевої

Комплексний коефіцієнт банкрутства по моделі О. П. Зайцевої визначається з обліком шести коефіцієнтів:

К_компл = 0,25·К_уп + 0,1·К₃ + 0,2·К_с+0,25·К_ур + 0,1·К_фр + 0,1·К_заг (3.15)

де К_уп – коефіцієнт збитковості підприємства, що характеризується відношенням чистого збитку до власного капіталу;

К₃ – співвідношення кредиторської й дебіторської заборгованості;

К_с – показник співвідношення короткострокових зобов'язань і найбільш ліквідних активів;

К_ур – збитковість реалізації продукції;

К_фр – співвідношення позикового й власного капіталу;

К_заг – коефіцієнт завантаження активів як величина, зворотна коефіцієнту оборотності активів.

Вагові значення приватних показників для комерційних організацій були визначені експертними шляхом, а фактичний комплексний коефіцієнт банкрутства зіставляється з нормативним, розрахованим на основі мінімальних значень приватних показників, що рекомендуються:

К_уп = 0; К₃ = 1; К_с = 7;Ку_Р=0; К_фр = 0,7, К_заг = К_заг у попередньому періоді.

Якщо фактичний комплексний коефіцієнт більше нормативного, то ймовірність банкрутства велика, а якщо менше - те ймовірність банкрутства мала.

Результати розрахунків занести в таблицю 3.10

Таблиця 3.10- Аналіз імовірності банкрутства підприємства

Показники	Значення
3.1 Двохфакторна модель
Коефіцієнт поточної ліквідності
Величина відносини позикових засобів до активів
Оцінка по двохфакторної моделі (Z1)
3.2 Критерій Альтмана
Частка оборотного капіталу в активах підприємства
Рентабельність активів
Відношення прибутку від реалізації до активів підприємства
Відношення обсягів продажів до активів
Сума
3.3 П ятифакторна модель Альтмана
Сума
3.4 Модель Спрингейта
Сума
3.5 Універсальна дискримінантка функція
Сума
3.6 Модель Романа Ліса
Сума
3.7 Показники У. Бівера
Коефіцієнт Бівера
Рентабельність активів
Фінансовий леверидж
Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом
Коефіцієнт покриття
3.8 Модель " коефіцієнт фінансування низько ліквідних активів"
3.9 Метод рейтингової оцінки (рейтингове число)
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами
Коефіцієнт поточної ліквідності
Коефіцієнт інтенсивності обороту авансируемого капіталу
Коефіцієнт менеджменту
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
Рейтингова оцінка
3.10 R-модель прогнозу ризику банкрутства
Сума
3.11 Прогнозна модель Таффлера
Сума
3.12 Модель О.П. Зайцевої (комплексний коефіцієнт банкрутства -6-ти факторна модель)
Коефіцієнт збитковості підприємства
Коефіцієнт співвідношення деб. і кред. заборгованості
Коефіцієнт співвідношення кратк. зобов’яз. і найбільш ліквідних активів
Коефіцієнт збитковості реалізації продукції
Коефіцієнт співвідношення позикового й власного капіталу
Коефіцієнт завантаження активів
Комплексна оцінка

За даними, наведеним у таблиці 3.10 зробити висновок про ймовірність настання банкрутства для підприємства.

У четвертому розділі „Формування антикризової програми підприємства” необхідно провести вибір антикризової стратегії відповідно до поставлених цілей, що повинні враховувати виконання завдань по покращенню фінансово-господарського стану, відповідно до проведеного аналізу у 1-3 розділах індивідуального завдання. Описати оперативні антикризові цілі, на основі яких розробити стратегічні цілі. Схематично зобразити антикризове „дерево цілей” підприємства.

В антикризовій програмі підприємства приводяться заходи, досягнення яких дозволяє підприємству вийти із кризи (приклади наведені в табл.4.1), проводиться розрахунок необхідних ресурсів для їхньої реалізації, а також розробляється план подальшого виходу підприємства із кризи. За результатами даного розділу заповнюється таблиця 4.2

Таблиця 4.1 – Основні напрямки виходу із кризи

1. Придбання (будівництво й добудування) нових виробничих будинків і споруджень	Необхідні ресурси
2. Заміна застарілого обладнання більше новим і ефективним
3. Придбання транспорту
4. Освоєння нових потужностей
5. Збільшення обсягів випуску продукції
6. Скорочення чисельності управлінського апарата
7. Скорочення виробництва нерентабельної продукції
8. Пошук нових ринків збуту й сировини
9. Збільшення продуктивності праці
10. Пошук і використання схованих потужностей
11. Ліквідація (реалізація) застарілого обладнання й споруджень
12. Реструктуризація боргів дебіторів
13. Зниження собівартості продукції
14. Реалізація запасів готової продукції
15. Створення власної збутової мережі
16. Створення ефективної реклами

Таблиця 4.2 - План виходу підприємства з кризи

Напрямок виходу із кризи	Заходи, необхідні для реалізації напрямку	Величина необхідних ресурсів	Відповідальна особа за виконання й строки виконання

У "Висновках" даються результати аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства, види криз на підприємстві.

У "Рекомендаціях" даються рекомендації по антикризовому управлінню підприємства для підвищення виробничо-господарської ті фінансової діяльності підприємства.

У "Переліку посилань " дається перелік нормативної, наукової та іншої літератури, яка застосовувалася при виконанні індивідуального завдання.

У додатках даються копії документів підприємства, форми Ф-1, ф-2, ф-3, ф-4, 11-оз, 5-с та інші.