Поняття, ознаки і суть права

В юридичній літературі право розглядають як загальносоціальне явище і як волевиявлення держави - юридичне явище.

Поняття права та його сутність Право:

1. Як загальносоціальне явище - це певні можливості (свободи) учасників суспільного життя, які об'єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними і рівними для всіх однойменних суб'єктів:

- права людства;

- права нації (народу), інших соціальних спільностей;

- права сім’ї;

- права людини (соціальні, особисті, культурні, економічні, політичні, екологічні).

2. Як юридичне явище - це складна система, яка складається із загальнообов'язкових принципів, прав і норм поведінки, встановлених або санкціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі і забезпечуються державою.

Ознаками права є:

- нормативність;

- вираження права в законах та інших джерелах права, які встановлюються державою;

- державне забезпечення;

- право - міра свободи людини, критерій її поведінки у суспільстві;

- загальнообов'язковий характер.

Отже, право слід розглядати як єдину, юридично цілісну внутрішньо узгоджену систему загальнообов'язкових норм поведінки, встановлених чи санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.

Функції права

Функції права - це основні напрями його впливу на суспільну поведінку суб'єктів права. Призначення функцій полягає в тому, що вони визначають роль права у громадянському суспільстві з позиції його впливу на суспільні відносини між людьми.

Функції права - основні напрямки правового впливу на поведінку особи і суспільні відносини.

Функції права:

1. Спеціально-юридичні:

- регулятивна - здійснюється шляхом владного правового впливу з метою забезпечення суспільного правового порядку, що ґрунтується на чинних нормах права;

- захисна - характеризується застосуванням примусових засобів з метою реалізації порушених прав і свобод, власності, суспільних об'єднань громадян, охорони суспільства в цілому.

2. Загально соціальні:

- інформативна;

- виховна;

- управлінська;

- пізнавальна;

- оцінна.

Правові норми: поняття, ознаки, структура та види

Правова норма - це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечення його організаційною та примусовою діяльністю.

Правові норми характеризуються такими ознаками:

- державно-владною природою;

- загальнообов'язковим характером;

- представницько-зобов'язуючим характером;

- формальною визначеністю;

- особливою внутрішньою структурою.

Кожна правова норма має особливу структуру, яка включає такі елементи:

- гіпотеза - частина норми права, яка описує умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здійснювати правимо, що міститься в диспозиції;

- диспозиція - частина норми, яка описує суб'єктивні права та юридичні обов'язки особи, яка знаходиться в певній нормативно-регламентованій ситуації;

- санкція - частина норми права, яка описує юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, передбаченого диспозицією. Санкції можуть бути каральними (штрафними), відновлюючими чи заохочувальними (позитивними).

У кожній державі існує й постійно створюється значна кількість правових норм. Ця обставина вимагає поділу їх на пенні види, групи відповідно до тієї чи іншої ознаки.

Класифікація норм права дозволяє краще визначити місце правових норм у системі права і їх взаємозв'язки, з'ясувати функції правових норм і їхню роль у механізмі правового регулювання, покращити правотворчу і правозастосовчу діяльність у державі. У сучасній правовій науці існує така класифікація норм права: