Лекція № 1

Державна мова — мова професійного спілкування План

1.Предмет і завдання курсу, його наукові основи.

2.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.

3. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови.

4. Професійна мовнокомунікативна компетенція.

5.Мовні норми.

6.Мовне законодавство та мовна політика в Україні.

Література:

1.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. - К.: Літера, 2000. - С.5-7.

2. 1нтернетресурси.

Предмет курсу українська мова (за професійним спрямуванням) є мовою фахової галузі, представлений двома функціональними стилями: науковим та офіційно-діловим, вимоги до складання й оформлення наукових текстів і ділових документів, а також культура усного та писемного мовлення.

Завдання курсу :

-сформувати чітке й правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;

-забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови;

-збагатити лексичний запас студентів новими термінами щодо фаху;

-розвивати творче мислення студентів;

-виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій.

Мова

Літературна Національна

вища форма вияву української національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональність,унормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилі.

 спільна мова нації, яка разом з іншими ознаками характеризує конкретну націю. Це мова, яка складалася на території держави багато тисячоліть.

Ознаки

Мова професійного спілкування - це функці­ональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як додаткова лексична система професійна мова залишається лексичним масивом певної мови.

Комунікативна професійно орієнтована компетенція - це «сис­тема знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування», тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти застосовувати ці знання в процесі спілкування.

Мовна норма - уніфіковані, традиційні, найбільш поширені, сві­домо фіксовані стандарти реалізації мовної системи, обрані в процесі суспільної комунікації.

Мовні норми

орфоепічні норми (вимова) Наприклад: [молод'ба́]

акцентуаційні норми (словесний наголос)

лексичні норми (правила слововживання)

словотвірні норми (утворення нових слів)

морфологічні норми (регулюють словозмiну)

синтаксичні норми (побудова словосполучень і речень)

стилістичні норми (відповідній ситуації спілкування)

орфографічні норми (написання слів)

пунктуаційні норми (вживання розділових знаків)

Державна мова — це офіційно визнана обов'язкова мова законодавства, судочинства, діловодства, навчання дітей у школах, офіційних засобах масової інформації тощо.

Мовне законодавство України.

Законом про мови в Україні встановлюються загальні принципи мовної політики в Україні, правові та організаційні засади використання та розвитку державної мови та мов національних меншин України, права громадян на користування рідною мовою. Цей закон не регламентує мову приватного спілкування громадян України. 

Мовна політика - це система заходів (політичних, юридичних, адміністративних), спрямованих на регулювання мовних відносин в державі, зміну чи збереження мовної ситуації в державі.

Лекція № 2