- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Пояснювальна записка
- •1 Організаційні форми вивчення навчальної дисципліни «економічний аналіз»
- •2 Тематичний виклад змісту навчальної дисципліни «економічний аналіз»
- •Тема 1. Наукові основи економічного аналізу. Зміст, предмет, завдання економічного аналізу.
- •Тема 2. Метод, засоби I прийоми економічного аналізу.
- •Тема 3. Економіко - математичні засоби аналізу господарської діяльності.
- •Тема 4. Інформаційне забезпечення аналізу господарської діяльності.
- •Тема 5. Система комплексного економічного аналізу та пошуку резервів підвищення ефективності виробництва.
- •Тема 6. Техніко-економічний аналіз.
- •Тема 7. Фінансово-економічний аналіз.
- •Тема 8. Основи функціонально-вартісного аналізу.
- •3 Вимоги до рівня засвоєння змісту навчальної «економічний аналіз»
- •4 Самостійна робота студентів при вивченні дисципліни
- •4.1 Ситуаційні завдання до самостійної роботи студентів завдання № 1 «КомплексНа оцінка господарчої діяльності підприємства»
- •Методичні рекомендації та послідовність рішення завдання
- •Завдання № 2 «діагностика фінансових результатів і рентабельності підприємства»
- •Методичні рекомендації та послідовність рішення завдання
- •Приклад розв'язання завдання:
- •Приклад розв'язання завдання:
- •Завдання № 3 «Експрес – діагностика економіко – фінансової діяльності підприємства»
- •Методичні рекомендації та послідовність рішення завдання
- •Приклад розв'язання задачі:
- •1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу:
- •2. Коефіцієнт фінансової залежності:
- •3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:
- •4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:
- •5. Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів:
- •6. Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів:
- •7. Коефіцієнт структури залученого капіталу:
- •10. Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна:
- •11. Коефіцієнт окупності відсотків за кредити:
- •Оцінка ліквідності активів підприємства.
- •4.2 Перелік контрольних питань та тести самоконтролю знань студента з оволодіння ним матеріалом дисципліни «економічний аналіз»
- •4.3 Контрольні завдання (для виконання контрольної роботи студентів заочної форми навчання)
- •Завдання 1
- •Методичні рекомендації та послідовність рішення завдання 1
- •Завдання 2 "Визначення типу фінансової усталеності та оцінка ліквідності активів підприємства".
- •Методичні рекомендації та послідовність рішення завдання
- •5 Засоби діагностики з навчальної дисципліни «економічний аналіз»
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації
- •Економічний аналіз
- •Укладачі: Мізіна Олена Вікторівна
1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу:
[власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву)] : [загальна сума господарських коштів (валюта балансу)].
Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Що вищим є значення цього показника, то більше підприємство є фінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації залученого (позичкового) капіталу — їх сума має дорівнювати 1 (або 100 %). Щодо рівня залучення позичених коштів у зарубіжній практиці існують різні думки. Найбільш поширено таку: частка власного капіталу має бути не меншою за 0,6 (60 %). У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають охочіше кошти, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Проте це не скрізь так: японським компаніям, наприклад, властива висока частка залученого капіталу (до 80 %). А значення цього показника в Японії в середньому на 58 % вище, ніж, наприклад, в американських корпораціях. Це пояснюється тим, що інвестиції там мають різну природу: у США основний потік інвестицій надходить від населення, в Японії — від банків. Високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про велику міру довіри до корпорації з боку банків, а значить, і про фінансову надійність. Низьке значення цього коефіцієнта свідчитиме про неспроможність отримати кредити в банку, що є певною пересторогою для інвесторів і кредиторів.
2. Коефіцієнт фінансової залежності:
[валюта балансу] : [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву)].
Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або 100 %), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує одиницю — навпаки.
Наприклад, якщо значення цього коефіцієнта 1,25, то це означає, що в кожній 1,25 грн, вкладеній в активи підприємства, 25 коп. десь позичено.
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:
[власні кошти (2 розділ активу)]: [власний капітал (підсумок розділу 1 пасиву балансу)].
Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку — капіталізовано. Значення цього показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої належності підприємства (норматив — 0,4 … 0,6).
4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень:
[довгострокові зобов’язання (3 розділ пасиву балансу)] : [необоротні активи (підсумок 1 розділу активу балансу)].
5. Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів:
[довгострокові зобов’язання (3 розділ пасиву)]: [довгострокові зобов’язання (3 розділ пасиву) + власний капітал (підсумок 1 розділу пасиву)].
Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці — негативна тенденція, яка означає, що підприємство дедалі більше залежатиме від зовнішніх інвесторів.