Пособие_ПШ_САПР

11

Продовження таблиці 1.1

		Виробниче єднання'об	Узагальнені показники основних геологічних умов залягання вугільних пластів
	Вугільний басейн		середня	середня	середня	м3/т	м3/т	середня	м /г
			Товщина пласта, м		Глибина за-	Відносна середня		Кут падін-	Середня об-
			геологічна	виймана	лягання, м	метано-	метано-	ня, град	водненість,
			від - до	від - до	від - до	вість,	носність,	від - до
									3
		Дзержинськ-	0,3-2,3	0,4-2,4	452-940	14,8	12,9	35-64	1,4
		вугілля	0,92	0,96	812			53
		Свердлов-	0,5-1,9	0,5-1,9	400-1140	0	0	0-40	2,7
		антрацит	1,1	1,23	707			15
		Ровеньки-	0,3-3,0	0,5-3,0	210-1000	0	0	2-35	4,0
		антрацит	0,99	1,04	586			15
	Донецький	Антрацит	0,3-2,2	0,5-2,2	547-1100	0	0	4-33	5,0
			0,2-2,2	0,6-2,0	215-700			1-45
		Шахтарськ-
			1,04	1,1	777			20
		Донбас-	0,4-2,5	0,4-2,5	130-630	21	20	0-70	2,5
		антрацит	0,98	1,02	420			17
		антрацит	1,1	1,1	405	14,4	15,4	16	1,3
		Торезантрацит	0,4-2,5	0,4-1,9	160-1210	6,3	9,5	4-57	1,7
			0,97	1,0	471			25
		Сніжне-	0,4-2,3	0,4-1,8	185-800	7,6	10,0	4-35	3,0
		антрацит	0,92	0,97	444			10
		Павлоград-	0,5-1,4	0,6-1,5	150-550	1,7	5,3	0-6	2,0
		вугілля	0,91	0,99	260			4
	Львівсько-	Львіввугілля	0,5-2,1	0,6-2,1	250-870	14,6	12,9	1-7	1,5
	Волинський	Волиньвугілля	0,95	1,1	484			4

Продовження таблиці 1.1

				Узагальнені показники основних геологічних умов залягання вугільних пластів
		Вугільний басейн	Виробниче єднання'об	Частота розповсю-		Питома вага покрівель,%			Питома	Питома вага, %		Техно-
				тивних	тивних	жніх	ких	льних	дошви	печних	займання	вугілля
				дження порушень, %		не	не-	важкооб-	вага, %	викидо-	схильних	логічні
				пліка-	диз'юнк-	справ-	стій-	валюва-	нестій-	небез-	до само-	марки
									кої пі-
			Краснодон-	36	61	57	47	29	25	7	18	Ж, К,
			вугілля									ПС, Г
			Луганськ-	9	90	72	51	25	28	11	7	П, Г, Ж,
			вугілля									К, ПС
			Первомайськ-	25	85	44	33	26	56	15	26	Г, Ж
			вугілля
			Лисичанськ-	10	85	35	70	5	50	0	75	Д, Г
	12		вугілля
		Донецький	Красноармій-	30	50	58	92	34	75	8	8	Д, Г, Ж
			ськвугілля
			Донецьк-	33	86	67	67	25	51	30	6	Д, Г, Ж,
			вугілля									К,ПС, П
			Макіїв-	48	90	52	68	17	40	38	10	К, ПС,
			вугілля									Г, Ж
			Добропілля-	33	95	67	46	0	7	7	0	П, Ж
			вугілля
			Селидів-	28	78	64	43	0	57	0	14
			вугілля
			Артем-	14	94	50	59	39	28	58	32	Г, Ж, К,
			вугілля									ПС, П
			Орджонікідзе-	16	81	53	64	23	27	61	26	ПС, К,
			вугілля									П

13

Продовження таблиці 1.1

		Виробниче єднання'об	Узагальнені показники основних геологічних умов залягання вугільних пластів
	Вугільний басейн		тивних	тивних	жніх	ких	льних	підошви	печних	займання	вугілля
			Частота розповсю-		Питома вага покрівель,%			Питома	Питома вага, %		Техно-
			дження порушень, %		не	не-	важкооб-	вага, %	викидо-	схильних	логічні
			пліка-	диз'юнк-	справ-	стій-	валюва-	нестійкої	небез-	до само-	марки
		Дзержинськ-	25	78	62	85	7	47	44	6	Г, Ж
		вугілля
		Свердлов-	59	94	94	53	23	53	0	0	А
		антрацит
		Ровеньки-	60	95	90	45	40	0	0	0	А
		антрацит
	Донецький
		Шахтарськ-	62	88	71	50	50	26	0	0	А, П,
		Антрацит									А
		Донбас-	37	55	60	38	15	15	22	0	А
		антрацит
		антрацит	61	75	89	80	17	31	25	0	ПС
		Торезантрацит	29	35	80	55	24	45	3	0	А
		Сніжне-	33	58	58	42	25	21	0	0	А
		антрацит
		Павлоград-	70	90	28	43	0	70	0	0	Д, Г
		вугілля
	Львівсько-	Львіввугілля	-	79	38	47	20	55	0	0	Д, Г, Ж
	Волинський	Волиньвугілля

У межах цих груп розподіл запасів за їх сприятливістю для роз-

робки й інвестування можливий лише внаслідок геолого-економічної оцінки.

В умовах ринкової економіки цей вид передпроектних робіт на-

буває особливого значення, оскільки від їх успішного виконання зале-

жить ефективність капітальних вкладень у розвиток вугільної галузі України.

1.2 Сучасний стан шахтного фонду

Розробка стратегії розвитку вугільної промисловості передбачає насамперед аналіз поточного стану шахтного фонду. Це дозволяє ви-

явити основні напрямки його розвитку з урахуванням потреб галузей,

які споживають вугільну продукцію.

Згідно з керівним документом "Структура вугільної промисло-

вості України і виробничі потужності діючих шахт і розрізів", розроб-

леним ДонВУГІ, кількість вугільних шахт за станом на 01.01.2010 р.

становила 155. З них 127 безпосередньо підпорядковувались Мінвуг-

лепрому, а стосовно 28-и Міністерство здійснювало корпоративне уп-

равління.

Середньорічна сумарна затверджена виробнича потужність ста-

новила 58235 тис.т для шахт першої групи й 29015 тис.т – другої. Від-

повідно проектна потужність становила 92215 тис.т і 29835 тис.т. Та-

ким чином, запланований ступінь освоєння проектної потужності ста-

новив 63,2 та 97,2%.

Фактично шахтами було видобуто у 2009 році 70421 тис.т без урахування розрізів, що становило близько біля 80% від затвердженої виробничої й 57,7% від проектної потужності. За вказаними вище гру-

14

пами шахт фактичне освоєння проектної потужності становило 41,7% і 107,1% відповідно.

Середньорічний фактичний видобуток вугілля шахтами першої групи без урахування 9-и шахт, що готувались до закриття становив у

2009 році 322,6 тис.т, а другої – 1141,7 тис.т.

Розподіл шахт першої й другої групи за рівнем виробничої по-

тужності, наведений у таблиці 1.2, вказує на те, що серед шахт другої групи виробничу потужність 1000 тис.т за рік і більше мали 58% шахт,

а першої лише 13%.

Таблиця 1.2 – Розподіл шахт за рівнем виробничої потужності

			Розподіл шахт (%) за рівнем виробничої потужності,
		Групи шахт		тис.т на рік
			до 300	300-599	600-999	1000 й більше
	1.	Шахти Мінвуг-	25	44	18	13
	лепрому України
	2.	Шахти, щодо
	яких Міністерство		7	14	21	58
	здійснює корпора-
	тивне управління

Промислові запаси вугілля на шахтах першої групи становили за станом на 01.01.2009 р. 4425756 тис.т, а другої - 1718911 тис.т.

У першому півріччі 2010 р. шахтами першої групи було видобу-

то 18585,2 тис.т, що менше від запланованого на 4,1%, а шахтами дру-

гої групи - 17374,1 тис.т, що перевищило план на 11,3%. Таким чином,

і у 2010 р. шахти другої групи працювали краще, ніж першої. Особли-

вістю цих шахт є те, що їх розвиток здійснювався переважно за раху-

нок коштів приватних компаній.

На цих шахтах у наслідок технічного переоснащення у 2009 р. 15

було введено в дію виробничої потужності обсягом 2635 тис.т. Це переважно шахти ВАТ "Краснодонвугілля" та "Павлоградвугілля".

Фінансовий стан шахт Мінвуглепрому за станом на червень 2010 р. залишався складним. Ціна 1 т товарної вугільної продукції становила 535 грн. 08 коп., що було більше на 88 грн. 47 коп. порівняно з аналогічним періодом 2009 р. У той же час собівартість зросла на 120 грн. 88 коп. і становила 817 грн. 49 коп. Це призвело до зростання збитків майже на 10%.

Незадовільні фінансово-економічні показники роботи вугільних шахт склалися під впливом хронічної нестачі інвестиційних коштів у вугільних підприємств, постійного зростання цін на матеріали та обладнання для вугледобувного виробництва; необхідності утримання соціальної сфери за відсутності відповідного бюджетного фінансування та інших чинників.

Тому для створення економічно ефективної, беззбиткової вугільної галузі, що забезпечує економіку сировиною за конкурентними на світовому ринку цінами, необхідно забезпечити реформування галузі відповідно до Програми економічних реформ України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

1.3 Перспектива розвитку вугільної промисловості України

За станом на 2010 р. у вугільній промисловості України діяла Програма "Українське вугілля", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2001 року № 1205, яка була розрахована на період до 2010 року включно.

Необхідність розробки цієї програми виникла внаслідок загост-

16

рення кризових явищ у вугільній галузі [4]. Основними їх причинами були: міжгалузеві цінові диспропорції й пов’язана з ними нестача кош-

тів на відновлення виробництва, збитковість, заборгованість із заробі-

тної плати, пенсій шахтарям, недосконалість податково-бюджетних відношень та відношень власності в галузі, незадовільна демографічна ситуація, занедбаність соціальної сфери та інше.

У результаті впливу вказаних причин з балансу виробничої поту-

жності видобутку вугілля вибуло 81,6 млн.тонн , що призвело до зни-

ження обсягів видобуткуз 135,6 млн.тонн у1991 році до 80,3млн.тонн у

2000 році. При цьому суттєво зросла кредиторська заборгованість, яка становила на початок 2001 року 11,4 млн. гривень. Одночасно значно збільшилась собівартість вугільної продукції. У 2000 році вона стано-

вила 109,85 грн./т, а ціна 103,62 грн./т. Ціна 1 т вугілля зросла на

65,4%, витрати на електроенергію у 2 рази, а на матеріали – у 2,3 раза.

Для подолання вказаних вище негативних явищ в програмі були сформульовані наступні цілі:

1) підвищення ролі вугільної промисловості в забезпеченні ене-

ргетичної безпеки держави й сприянні розвитку вітчизняного металур-

гійного комплексу;

2)реформування відношень власності та вдосконалення систем управління галуззю;

3)удосконалення ринку вугільної продукції;

4)фінансове оздоровлення підприємств вугільної промисловості;

5)підвищення рівня безпеки й охорони праці шахтарів. Розв'я-

зання соціальних та екологічних проблем.

Для досягнення вказаних цілей передбачалося виконання низки основних завдань. Для першої мети ці завдання полягали в нарощу-

17

ванні обсягів конкурентоспроможної вугільної продукції шляхом роз-

витку й максимального використання власного ресурсного потенціалу,

будівництва нових шахт, реконструкції й технічного переоснащення діючих; відродження ролі науки в розвитку вугільної промисловості й реформування наукових установ вугільної галузі; реформування шах-

товуглебудівного комплексу; збільшення обсягів використання вугілля власного видобутку та скорочення імпорту енергоносіїв.

Для досягнення другої мети передбачалось: удосконалення структури управління вугільною промисловістю; приватизація на кон-

курсних засадах інвестиційно привабливих шахт; приватизація на пільговій основі потенційно інвестиційно привабливих шахт з прове-

денням конкурсів програм їх розвитку; ліквідація неперспективних вугледобувних і вуглепереробних підприємств; передача об’єктів соці-

альної структури в комунальну власність.

Для досягнення третьої мети планувалось: забезпечити розраху-

нки за вугільну продукцію в повному обсязі грошима; удосконалити цінову політику щодо вугільної продукції, адаптувати чинну систему контролю якості вугільної продукції до європейських та світових стан-

дартів і норм.

Досягнення четвертої мети передбачало: максимальне зменшен-

ня кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств; підви-

щення ефективності використання підприємствами бюджетних коштів;

диверсифікація джерел інвестиційних ресурсів у розвиток галузі;

упровадження тендерів на закупівлю обладнання, матеріалів і послуг.

Для п’ятої мети основні завдання полягали в забезпеченні нале-

жного рівня технічної безпеки, зниження рівня травматизму на вироб-

ництві, забезпеченні медико-санітарного обслуговування шахтарів;

18

співвідношення рівня заробітної плати працівників шахт і прожитко-

вого мінімуму; погашення заборгованості й своєчасної виплати поточ-

ної заробітної плати; запровадження дійового механізму соціального захисту працівників, які звільняються у зв’язку з ліквідацією або реор-

ганізацією підприємств; створення системи матеріального стимулю-

вання працівників залежно від результатів господарської діяльності шахт; здійснення заходів щодо престижності шахтарської праці; забез-

печення належного рівня захисту довкілля; подолання чинників депре-

сивності шахтарських регіонів.

Для виконання вказаних завдань було розроблено низку першочер-

гових заходів. Серед них треба виділити, наприклад, такі, як доведення видобуткурядовоговугілля шахтами у2010 році: до106140 тис.тонн.

Підвищення рівня видобутку передбачалось за рахунок: будів-

ництва семи нових шахт, завершення будівництва другої черги на двох шахтах, проведення реконструкції 38-и шахт, технічного переосна-

щення 123-х шахт. Поряд з цим було заплановано закрити 38 шахт.

Передбачалось також провести інвентаризацію розвіданих запа-

сів і визначити їх пріоритетність для будівництва нових шахт на кон-

курсних засадах. Усього було визначено 10 розвіданих ділянок для першочергового закладання нових вугледобувних підприємств.

Собівартість 1 т товарної вугільної продукції повинна була ста-

новити у 2010 році 123,9 грн., а середня ціна при зольності 22,8% - 122

грн. Збитки від випуску товарної вугільної продукції планувалось ско-

ротити з 339 млн.грн. за рік до 154,7 млн.грн.

Обсяги фінансування передбачалося збільшити з 2131,2

млн.грн. до 15000 млн.грн. З них централізовані капітальні вкладення на будівництво шахт і розрізів повинні були становити 3502 млн.грн.

19

Виконаний Мінвуглепромом у 2008 році аналіз стану виконання програми "Українське вугілля" показав, що заплановані показники розвитку вугільної галузі в більшості своїй не були досягнуті. Так об-

сяг видобутку становив 77802,2 тис.тонн вугілля, у той час як заплано-

ваний уже на 2005 рік повинен був становити 99986 тис.тонн. Собівар-

тість становила 724,42 грн./т, а ціна 455,95 грн./т. У зв’язку з цим зби-

тки сягнули рівня 4276,5 млн.грн. при запланованих у 2005 році 338,8 і

у 2010 – 154,7 млн.грн.

Головними причинами відставання досягнутих показників від запланованих були: значне недофінансування будівництва та реконс-

трукції шахт, невідповідність ціни на вугільну продукцію витратам на її виробництво, погіршення кон’юктури ринку, необхідність витрат на утримання місцевих закладів соціальної сфери.

Окрім указаних причин слід також зазначити подальше усклад-

нення гірничо-геологічних умов видобутку вугілля, недостатню дер-

жавну підтримку галузі, низький технічний рівень шахт, великий сту-

пінь фізичного та морального зносу основних фондів, низьку престиж-

ність шахтарської праці.

У той же час вугілля залишається основним джерелом органіч-

ного палива України. На теперішній час його запаси становлять 94%

всіх запасів органічного палива і їх вагомість для національної еконо-

міки не зменшується.

Ураховуючи важливе значення вугільної промисловості для економіки України, Урядом України й Міністерством вугільної проми-

словості була здійснена низка заходів, які передбачали кардинальне підвищення економічної ефективності роботи підприємств вугільної промисловості для досягнення обсягів видобутку вугілля, необхідних

20