Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВЕТ_СТАТ_МЕТОД.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
2.07 Mб
Скачать

2.1 Визначення мінливості кількісних ознак методом

варіаційної статистики у великих вибірках

Варіаційним рядом називають ряд чисел, що показує закономірність розподілу одиниць досліджуваної сукупності за ранжированим (тобто ті, які треба вибудовувати за ростом) значенням ознаки, що варіює.

Числа, що показують, скільки разів окремі варіанти зустрічаються в даній сукупності, називають частотами чи вагами варіант. Частоти виражаються не тільки абсолютними, але й відносними числами – у частках одиниці або у відсотках від загальної чисельності варіант, які складають дану сукупність.

Інтервальний варіаційний ряд – його частоти розподіляються по окремих інтервалах, на які розбивається варіація ознаки в межах від мінімальної до максимальної варіанти сукупності.

Для наочності вираження закономірності варіювання тієї чи іншої кількісної ознаки подають у вигляді геометричної фігури в системі прямокутних координат (варіаційна крива чи крива розподілу; полігон розподілу частот).

Медіана – середня, відносно якої ряд розподіляється на дві половинки: в обидва боки від медіани розташовується однакове число членів ряду.

Мода – величина, що зустрічається в даній сукупності найбільш часто. Клас з найбільшою частотою називають модальним.

Ліміти – показують розмах значень і тим самим характеризують розмаїтість ознаки в групі. Вони відзначають найвищий показник продуктивності, який є в досліджуваній групі, що становить значний інтерес при обстеженні тварин з погляду корисних ознак. Також наявність найменш продуктивних тварин нерентабельних для господарства.

Нормальний розподіл - у більшості розподілів, з якими доводиться зустрічатися зоотехніку й агроному, виявляється визначена закономірність: крайні значення (найменше і найбільше) з'являються рідко; чим ближче значення ознаки до середньої арифметичної, тим воно частіше зустрічається; у центрі розподілу маються такі значення, що зустрічаються найбільш часто й утворюють у варіаційному ряді модальний клас.

Приклад 2.1 пример_лаб_вет_2.Xls

Жива маса свиноматок української степової білої породи розподіляється відповідно до сукупності (кг):

200

190

306

192

183

208

257

261

278

230

248

187

237

234

204

214

266

213

242

213

251

228

255

229

213

231

235

232

210

251

233

253

213

227

221

249

236

246

272

235

229

226

221

230

213

318

236

240

267

260

228

265

229

285

186

263

225

204

213

235

226

232

263

245

225

226

212

250

250

235

291

210

252

213

279

228

222

258

239

213

225

227

213

235

228

210

225

199

183

273

243

208

205

223

212

229

238

210

246

260

Провести обробку експериментальних даних у наступному порядку:

  1. Визначити статистичні показники. Розрахувати середню арифметичну (функція СРЗНАЧ), середнє квадратичне відхилення (функція СТАНДОТКЛОН), моду (функція МОДА), медіану (функція МЕДИАНА), обсяг вибірки (функція СЧЕТ).

  2. Встановити розмах варіювання. Розрахувати мінімальне значення вибірки (функція МИН) і максимальне значення (функція МАКС).

  3. Встановити кількість груп у вибірці і класовий інтервал.

  4. Рознести вихідні дані по групах і визначити частоту. Скласти варіаційний ряд (функція ЧАСТОТА).

  5. Побудувати гістограму і полігон розподілу.

  6. Зробити висновки про характер розподілу варіант за даними

Рішення.

Для побудови варіаційного ряду необхідно:

  1. знайти для даної вибірки мінімальну і максимальну варіанти;

  2. визначити різницю між ними (інтервал);

  3. визначити число класів, що залежить від обсягу вибірки й орієнтовно дорівнює кореню квадратному з нього , а також класовий інтервал, розді­ливши різницю на число класів;

  4. визначити початок класового інтервалу шляхом додатка до мінімального зна­чення ознаки величини класового інтервалу;

  5. визначити кінець класового інтервалу, що повинний бути менше наступного на величину, рівну точності виміру ознаки;

  6. рознести усі варіанти вибірки по групах, почавши з першої.

Середнє

233,12

Медіана

229,5

Мода

213

Стандартне відхилення

25,68

Мінімум

183

Максимум

318

Інтервал

135

Рахунок (обсяг вибірки)

100

Кількість класів

10

Класовий проміжок

13,5

Функція ЧАСТОТА

Обчислює частоту появи значень в інтервалі значень і повертає масив цифр. ЧАСТОТА(масив даних; масив кишень).

Масив даних - це масив посилання на безліч даних, для яких обчислюються частоти. Масив кишень - це масив посилання на безліч інтервалів, у які групуються значення аргументу масив даних. ЧАСТОТА вводиться як формула масиву після виділення інтервалу суміжних чарунок, у які потрібно повернути отриманий масив розподілу за допомогою комбінації клавіш Ctrl+Shift+Enter. Кількість елементів у масиві, що повертається, на одиницю більше кількості елементів в аргументі масив кишень. На рис.4.3. зображено гістограму та полігон розподілу частот.

класу

Початок класу

Кінець класу

Частота

1

183

196,5

6

2

196,5

210

11

3

210

223,5

16

4

223,5

237

32

5

237

250,5

12

6

250,5

264

12

7

264

277,5

5

8

277,5

291

4

9

291

304,5

0

10

304,5

318

2

0

Порівнюючи розраховані для даної вибіркової сукупності середні величини: кг,,, можна зробитивисновок, що вони близькі за значенням і невелика відмінність вказує на деяку асиметричність розподілу варіаційного ряду (у симетричному варіаційному ряді всі ці середні рівні).