2.8. Виробнича практика з патологічної анатомії

Мета практики – закріпити теоретичні знання та набути практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб сільськогосподарських і свійських тварин.

Під час практики студент повинен навчитися проводити аналіз звітної ветеринарної документації в господарстві (підприємстві), яка складається при загибелі тварин (протоколи розтину, акти на вибуття тварин в зв’язку із загибеллю). Вміти визначати відсоток підтвердження клінічного діагнозу даними патологоанатомічного розтину.

Вміти описати організацію розтину в господарстві (підприємстві) та місця розтину (прозекторії та їх обладнання, майданчики для розтину, розтин у польових умовах), відповідність ветеринарно-санітарним вимогам, порядок та умови його прибирання та дезінфекції, засоби транспортування, знешкодження та утилізація трупів і трупного матеріалу (обладнання біотермічних ям, спалювання трупів тварин та птиці). Вміти провести оцінку забезпеченості проведення розтину необхідним інструментом, спецодягом, дезінфікуючими засобами. Ознайомитися з правилами особистої гігієни (техніка безпеки) при розтині та охорона навколишнього середовища.

Брати активну участь у проведенні діагностичних патологоанатомічних розтинів загиблих та вимушено забитих тварин різних видів та птиці з метою набуття практичних навичок з техніки розтину з описанням органів та тканин і визначенням в них макроскопічних змін, оформлення патологоанатомічного діагнозу та з’ясування, з урахуванням інших діагностичних етапів (епізоотологічних даних, анамнезу, клінічних ознак, спеціальних досліджень), заключного нозологічного діагнозу.

Засвоїти методики оформлення протоколів розтину трупів (скласти і додати до звіту два протоколи розтину). Вміти проводити відбір матеріалу для спеціальних лабораторних досліджень (бактеріологічних, вірусологічних, патогістологічних, токсикологічних та ін.), його відповідне консервування та направлення до лабораторії з оформленням супровідних документів.

Засвоїти техніки виготовлення препаратів для тривалого зберігання органів і тканин з метою можливого з’ясування додаткових питань слідства при судово-ветеринарному розтині, або з навчальною метою (під час практики з видаленого під час розтину органу або тканини з найбільш демонстративними макроскопічними змінами виготувати музейний препарат та представити його на кафедру з описанням згідно існуючих правил).

2.9. Виробнича практика з ветеринарно-санітарної експертизи

Мета практики – закріпити теоретичні знання та навички з приймання і здачі забійних тварин, транспортування, підготовки їх до забою і ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва та інших продуктів харчування.

В умовах м’ясопереробного підприємства студент повинен вивчити технології та гігієни переробки тварин, товарознавчої класифікації і ветсанекспертизи продуктів забою тварин. Ознайомитися з методами консервування м’яса і м’ясних продуктів.

Під час практики студент повинен вивчити структури підприємств м’ясної промисловості, їх ветеринарно-санітарного стану і організації ветеринарного обслуговування, в т.ч. діяльності відділу виробничого ветеринарного контролю м’ясокомбінату. Вміти визначати вгодованості тварин та м’ясних туш згідно з державними стандартами. Методи транспортування тварин.

Засвоїти методики передзабійного огляду тварин, післязабійної експертизи туш і органів тварин з наступною ветеринарно-санітарною оцінкою їх. Засвоїти методики клеймування м’яса, відбирання проб і проведення бактеріологічного дослідження на цистицеркоз та трихінельоз. Вивчити технології, гігієни і ветсанекспертизи субпродуктів, тваринних харчових жирів, кишкових продуктів, ендокринної і шкіро-хутрової сировини та інших продуктів забою тварин.

Ознайомитися зі структурою та роботою м’ясопереробних підприємств місцевого значення (бойня, забійний пункт, холодобойня, пересувний забійний пункт), технологічними процесами первинної переробки тварин, з методикою і технікою післязабійного дослідження органів і туш забійних. Топографія основних лімфатичних вузлів м’ясних туш та внутрішніх органів.

Проводити ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів вимушено забитих тварин і способи знезараження м’яса та м’ясних продуктів.

Вивчити методи консервування м’яса. Проводити ветеринарно-санітарний нагляд на холодильниках. Вміти проводити ветеринарно-санітарну експертизу і знати технологію і гігієну м’ясних консервів, ковбасних виробів, солонини, бекону і шинково-штучних виробів.