3. Охорона праці у ветеринарній медицині

В цьому розділі повинні відображатись питання техніки безпеки на виробництві, які запобігають зараженню працівників ферм антропозоонозними хворобами, їх травматизації машинами і механізмами, а також тваринами в період дослідження і надання лікувальної допомоги.

Розділ “Охорона праці” обсягом 2 – 5 сторінок складається з таких підрозділів:

3.1. Аналіз стану охорони праці у господарстві чи об’єкті ветеринарної медицини

1. Керівництво роботою з охорони праці. Робота з охорони праці, яка виконується лікарем ветеринарної медицини.

2. Дотримання трудового законодавства.

3. Колективні договори та їх значення в забезпеченні безпечних умов праці.

4. Контроль служби охорони праці.

5. Відповідальність за дотримання правил техніки безпеки по господарству, підрозділу, дільниці, лікарні та інших виробничих об’єктах.

6. Організація навчання з охорони праці у господарстві.

7. Планування заходів з охорони праці.

8. Фінансування заходів з охорони праці у господарстві.

9. Аналіз виробничого травматизму (причини, кількість днів втрати працездатності).

10. Проходження працюючими медичних оглядів.

3.2. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

1. Санітарний стан території ферми та її упорядкування (санітарно-захисна зона, стан під’їздних шляхів, ступінь озеленення, огородження небезпечних місць тощо).

2. Стан мікроклімату тваринницьких приміщень. Рівень загазованості. Наявність природної або штучної вентиляції.

3. Рівень освітлення тваринницьких приміщень.

4. Наявність побутових приміщень.

5. Ступінь механізації і автоматизації трудомістких процесів.

6. Техніка безпеки при обслуговуванні тварин, уражених антропозоонозами.

7. Забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту.

3.3. Пожежна безпека

1. Організація пожежної служби в господарстві.

2. Забезпечення первинними та технічними засобами пожежогасіння.

3. Наявність блискавковідводів на фермах, в кормоцехах та ін.

4. Висновки і пропозиції виробництву

На підставі результатів власних досліджень автором мають бути написані висновки і пропозиції для практики у вигляді коротко сформульованих і пронумерованих тез. Кількість висновків і пропозицій залежить від обсягу досліджень, їх змісту та значення.

Кожна теза висновків повинна містити конкретні дані, отримані в результаті виконання дипломної роботи.

Пропозиції для практики мусять бути змістовними, придатними до впровадження у виробництво в господарстві, групі господарств району чи області.

5. Список використаної літератури

Оформляється згідно з вимогами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

При написанні та оформленні дипломної роботи список використаної літератури повинен бути складений за певними правилами:

• на перше місце вносять Закони, Постанови і рішення Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, а також Державної ветеринарної та фітосанітарної служби;

• як правило, спочатку вказують прізвище автора або авторів опрацьованого джерела, повну назву статті, книги чи збірника, місце видання і видавництво, рік видання, та кількість сторінок;

• всі опрацьовані джерела розташовують в алфавітному порядку;

• якщо видання надруковане під чиєюсь редакцією або великою групою авторів, то при його написанні на перше місце виносять назву видання, а далі через косу лінію вказують прізвище з ініціалами його авторів чи редактора;

• якщо видання включає велику групу авторів, то достатньо вказати прізвища і ініціали перших трьох, а далі позначити “та ін.”;

• у випадку використання цілого видання вказується загальна кількість сторінок (  249с.), і якщо опрацьовані певні сторінки, ( С. 27  32).

При написанні джерела використовуються такі розділові знаки: коса риска, дві косі риски, двокрапка, кома, тире, крапка.

Приклади оформлення бібліографічного списку використаних джерел літератури подано у додатку 9.