3. Обчислення інших макроекономічних показників доходу

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) являє собою валовий внутрішній продукт, з якого вилучено вартість засобів виробництва, зношених у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування).

ЧВП = ВВП – A.

Національний дохід (НД) - це дохід, який визначається шляхом вилучення з вартості чистого внутрішнього продукту непрямих податків.

НД = ЧВП - Т_н.

Національний дохід (НД) – це сума факторних доходів від праці, землі та капіталу за рік.

НД = W + R + і + р

Особистий дохід (ОД) – це дохід, який отримують домогосподарства протягом року:

- за участь у процесі виробництва (основна і додаткова заробітна платня);

- як власники чинників виробництва (дивіденди, відсотки, рента);

- шляхом перерозподілу національного доходу (через виплату трансфертних платежів).

ОД = НД - Виплати на соціальне страхування - Податок на прибуток корпорацій - Нерозподілений прибуток корпорацій + Трансфертні платежі

Особистий дохід розподіляється на споживання, заощадження та виплату податків.

Дохід кінцевого використання (ДКВ) - це частина особистого доходу, яка залишається сектору домашніх господарств після сплати індивідуальних податків. Дохід кінцевого використання розподіляється на споживання (С) та заощадження (S).

ДКВ = ОД - Т_інд.

Індивідуальні податки містять:

1. Особисті прибуткові податки.

2. Податки на особисте майно.

3.Податки на спадщину.

4. Дефлятор ввп та інші цінові індекси

Під час вимірюванні національного обсягу виробництва велике значення має не лише повнота обліку товарів та послуг, а й ціни, які використовуються для обліку. На практиці вимірювання національного обсягу виробництва у розвинених країнах застосовується декілька цінових індексів.

Основними з них є:

1) дефлятор ВВП (ВНП) (індекс цін) враховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва.

Дефлятор ВВП = Номінальний ВВП / Реальний ВВП.

Номінальний ВВП – це вартісний показник, який визначається за поточними ринковими цінами.

Реальний ВВП – це вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту.

Недоліком цього індексу є те, що він не враховує зміни в структурі валового продукту, але за основу аналізу береться товарна структура виробництва поточного року.

Якщо величина дефлятора менше одиниці, то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, тобто спостерігається інфліювання ВВП. Якщо величина дефлятора більше одиниці, то відбувається коригування ВВП в бік зниження, тобто дефліювання ВВП.

2) індекс споживчих цін розраховується для стандартного набору споживчих товарів порівнянням вартості цього стандартного набору за різні роки. Недоліком цього індексу є те, що він не враховує зміни в структурі споживання в поточному періоді, беручи за основу споживчий кошик базисного року.

3) індекс цін виробництва включає до свого складу ціни на сировину та напівфабрикати, які використовуються, головним чином, на різних стадіях виробництва. Тому він раніше інших індексів враховує посилення інфляції.

Макроекономічні показники не враховують:

- позаринкову діяльність домашніх господарств: працю домогосподарок та інші роботи у домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби;

- товари та послуги тіньової економіки: в сучасних умовах тіньова економіка виробляє від 5 до 15% обсягу ВВП. В Україні, за оцінкою експертів, у тіньовому секторі виробляється більше половини ВВП;

- зростання фонду вільного часу: тривалість робочого тижня скоротилось з 53 годин на початку століття до 36 годин у наш час. Цей факт не враховується у ВВП, але прямо пропорційно впливає на добробут;

- підвищення якості продукції не знаходить відображення у ВВП;

- екологічні наслідки виробництва: негативні екологічні наслідки у ВВП не враховуються.