12

Тема 1. Предмет і метод економічної теорії

План

I. Предмет економічної теорії.

1.Основні цілі економічної теорії.

2.Функції економічної теорії.

3.Методи економічної теорії.

4.Економічні відносини і економічна система.

II. Зародження економічної теорії та основні етапи її розвитку.

III. Економічні категорії, закони і принципи.

I.Предмет економічної теорії

У перекладі з грецької слово «економіка» означає мистецтво ведення домашнього господарства. Вперше цей термін ввів Ксенофонт (IV –III ст. до н.е.), який започаткував нову на той час економічну науку в творах «Економіка» та «Про доходи».

Економіка як народне господарство має дві сторони вираження: по-перше, як матеріально-натуральне наповнення, по-друге як сукупність виробничих відносин, що пов’язують процесс виробництва, розподілу, обміну та споживання суспільного продукту як фази постійного відтворення економіки.

Матеріально - натуральне наповнення економіки виявляється в продуктивних силах, виробничих ресурсах суспільства, що відображають систему відносин «людина-природа». До них належать передусім робоча сила як здібність людини творити в матеріальній і духовній сферах. Особливо важливими її проявами є підприємницькі здібності. Робоча сила втілюється у трудових ресурсах. Це особистий фактор виробництва.

Другою складовою продуктивних сил є уречевлений фактор виробництва, тобто засоби виробництва які людина використовує в процесі праці, спрямованої на забезпечення своїх матеріальних та духовних потреб.

Економічна теорія – це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку

економічних систем, діяльність економічних

суб’єктів, спрямовану на ефективне

господарювання в умовах обмежених ресурсів, з

метою задоволення своїх безмежних потреб, що

породжує конкуренцію за їх використання.

Відносини

Людина - виробництво

Робоча сила як особистий фактор виробництва

Здібність і спроможність людини працювати

Трудові ресурси

Засоби виробництва як уречевлений фактор

Предмети праці

Дані природою

Ті, що в процесі праці переробляються чи обробляються (сировина)

Засоби праці

Машини, устаткування, інструменти

Технологічні процеси та енергопостачання

АСУ, ЕОМ, комп’ютери

Відносини

Людина - природа

Термін « політична економія» ввів француз Антуан Монкретьєн у «Трактаті політичної економії» , який побачив світ у 1615 р.

Політекономія – це система наукових знань, яка дає цілісне уявлення

про закони та суттєві зв’язки в реальній економічній

діяльності.

Існує багато сучасних визначень поняття «економічна наука», які визначають її як науку:

1. Про умови та форми, за яких відбуваються виробництво та обмін і відповідний розподіл продуктів між людьми, про шляхи роз’язання проблеми організації споживання і виробництва;

2.Вона вивчає проблеми використання обмежених виробничих факторів (землі, праці, устаткування, технічних знань), а також фінансових ресурсів для виробництва та розподілу продуктів між членами суспільства;

3.Вона з’ясовує закономірності руху цін, грошей, норми процента, капіталу і прибутку для вироблення державою відповідної політики впливу на економічне життя.

Наведені точки зору відображають тільки певну сторону економіки і кожна з них окремо не охоплює повністю її систему. Однак усі вони підкреслюють тісний зв’язок економіки з виробництвом та ринком.

Об’єктом для вивчення всіх економічних наук є економіка в цілому, якщо об’єкт вивчення для них є спільним, то предмет вивчення є різним.

Методологічною основою системи економічних наук є економічна теорія.

Об’єкт економічної теорії є економіка в цілому (на мікро , макро, мезо і глобальному рівнях) . Мікрорівень економіки починається з сім’ї, фірма (підприємство) є його основною ланкою. Мезорівень – галузевий рівень. Макрорівень охоплює господарство цілої країни, а мегаекономіка- міждержавні економічні об’єднання та всесвітнє господарство.

Предмет економічної теорії вивчання

Сферу дослідження - економічне середовище, у якому здійснюється господарська дільність

О’бєкт дослідження- явища і процеси в економічній системі

Суб’єкт дослідження - суб’єкти економічної системи (людина, домашнє господарство, підприємство, держава).

Предмет дослідження - життєдіяльність «економічної людини», груп людей і держави, їх економічна поведінка у тому економічному середовищі, у якому вони знаходяться.

Економічна теорія вивчає

Макроекономіку(вивчає функціонування економічної системи в цілому)

Мікроекономіку(вивчає поведінку окремих господарюючих суб’єктів)

Мезоекономіку( вивчає функціонування галузевого господарства)

Мегаекономіку (вивчає закономірності розвитку світового господарства)

Основні цілі економічної теорії

Опис економічних явищ і процесів

Їх взаємозв’язок і взаємозумовленість

Розкриття суті економічних систем

Функції економічної теорії

Теоретична, або пізнавальна(з’ясування закономірностей, принципів процесів і явищ економічного життя)

Аналітична(аналіз економічних явищ і процесів)

Прогностична(прогнозування можливих шляхів і напрямків доцільної економічної діяльності)

Практична(визначення мети економічного зростання, рекомендацій для раціональної економічної поведінки господарських суб’єктів, приоритетів і цілей економічної політики)

Виховна(виховання раціонального економічного мислення, визначення правил ринкової поведінки)

Методологічна(створення теоретичної основи для комплексу економічних наук)

Методи економічної теорії

Метод індукції(виведення економічних закономірностей із фактів реального життя на основі сходження від окремих сторін загального явища)

Метод дедукції(хід дослідження від загального явища до його окремих сторін)

Метод аналізу (мисленне розчленування явища, яке досліджується на окремі сторони і елементи та вивчення кожного окремо)

Методи синтезу(відтворення цілісного явища із його окремих сторін і елементів)

Логічний метод(абстрактні умови розвитку)

Історичний метод(конкретні умови розвитку)

Метод маржинального, або граничного аналізу(широко застосовується мікроекономічною теорією і ґрунтується на використанні граничних величин

граничної ціни, капіталомісткості продукту , граничних витрат підприємства)

Метод економічного моделювання (формалізований опис економічного явища, який абстрактно відтворює його реальну картину, що дозволяє виявити основні закономірності і рису об’єкту пізнання)