- •Правила оформлення, порядок виконання і захисту курсового проекту
- •Структура пояснювальної записки курсового проекту (зміст)
- •Методичні вказівки до написання проекту
- •2.1. Характеристика ділянки, відведеної під розсадник
- •2.2.Розрахунок площі виробничих частин розсадника
- •2.1. Розрахунок площі посівного відділення розсадника
- •2.2. Розрахунок площі шкільного відділення
- •Розрахунок площі маточної плантації
- •2.4. Розрахунок площ допоміжних частин розсадника
- •2.5. Розподіл загальної площі розсадника за видами користування
- •2.4. Споруди, обладнання і оснащення
- •Розділ 3. Основи агротехніки вирощування садивного матеріалу
- •3.1. Сівозміни та їх обгрунтування
- •3.2. Обробіток грунту
- •3.2.1. Обробіток грунту при первинному освоєнні площі
- •3.2.2. Обробіток грунту в полях сівозмін
- •3.3. Система застосування добрив
- •3.1. Дози внесення основного добрива у полях сівозмін
- •Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу
- •4.1. Вирощування сіянців
- •4.1.1. Заготівля, зберігання та підготовка насіння до сівби
- •4.1. Розрахунок кількості та вартості насіння
- •1. Клен польовий
- •4.1.2. Технологія вирощування сіянців і розрахунок виробничих витрат
- •4.5. Розрахунок потреби і вартості допоміжних матеріалів
- •4.2.3. Вирощування плодових саджанців і створення маточної плантації
- •4.3. Розрахунок кількості і вартості садивного матеріалу
- •4.3. Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника
- •4.3.1. Собівартість вирощування садивного матеріалу
- •4.6. Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника
- •4.3.2. Економічне обґрунтування запроектованих заходів
- •4.7. Економічний ефект від реалізації
- •2.2. Плодова школа
- •Розділ 5. Організація праці у розсаднику
Розділ 3. Основи агротехніки вирощування садивного матеріалу
Для забезпечення родючості грунту в розсадниках виконується комплекс заходів, які можуть включати меліоративні заходи (осушення, зрошення, вапнування, гіпсування грунтів), застосування науково обгрунтованих систем сівозмін, добрив, обробітку грунту (основного та передпосівного, стосовно конкретного стану орного шару), систематичну боротьбу з бур'янами, шкідниками і збудниками грибкових захворювань при доглядах за рослинами .
Агротехніку слід описувати для кожної виробничої частини (посівного, шкільного відділень, маточної плантації). Перелік робіт у найбільш трудомісткому посівному відділенні можна розділити на такі етапи: основний обробіток грунту, внесення добрив, підготовка насіння до посіву, передпосівний обробіток грунту, посів, догляди за посівами до і після сходів, викопка, зберігання і транспортування сіянців. Аналогічно виділяються етапи і для шкільного та маточного відділень розсадника.
3.1. Сівозміни та їх обгрунтування
Для попередження погіршення структури і падіння родючості грунту, а значить і зменшення виходу стандартного садивного матеріалу, впроваджуються сівозміни - науково обгрунтоване чергування вирощуваних порід і парів на полях і в часі, яке супроводжується відповідною системою агротехнічних заходів. Сівозміни у посівному і шкільному відділеннях підбираються відповідно до природних умов і конкретного стану грунтів (додаток 8). Найчастіше в Поліссі і Лісостепу застосовують найбільш просту схему сівозміни: перше поле - пар чистий чи зайнятий; друге поле-сіянці першого року вирощування; третє поле - сіянці другого і першого року вирощування. Якщо планується вирощування трирічних сіянців, в сівозміну добавляють четверте поле. В умовах Полісся і північних районів Лісостепу на бідних підзолистих, дерново-підзолистих і опідзолених грунтах різного механічного складу застосовується як попередник пар сидеральний з люпину однорічного чи багаторічного, а в Лісостепу і Степу - пар чистий угноєний, а в умовах достатнього зволоження (у Степу при зрошенні) - пар сидеральний чи зайнятий з зернобобовими.
Господарські вимоги до сівозмін відображають ті їхні властивості, які забезпечують створення сприятливих умов для вирощування високоякісного садивного матеріалу. Потрібно врахувати, що коефіцієнт використання земельної площі підвищується завдяки поєднанню в одній сівозміні порід з різними термінами вирощування (1-2-річні сіянці, 3-4-річні саджанці).
Пари можуть застосовуватися чисті, сидеральні чи зайняті, тому указуються культури і трави для них (люпин, фацелія, горох, кормові боби та ін.). Якщо площа під розсадник освоюється вперше, деякі поля сівозмін залишаються вільними від 2-3-річних сіянців чи саджанців і тимчасово використовуються під пари і сільськогосподарські культури. Це відображається в перехідних сівозмінах (додаток 9), які повинні забезпечувати перехід до прийнятих сівозмін у максимально короткі строки. У них враховується категорія відведеної під розсадник площі, її зволоженість і стан, а в прийнятих сівозмінах - планові завдання та господарські вимоги.
Наприклад, сіянці в умовах Лісостепу вирощуються на темно-сірому легкосуглинковому грунті, трипільній сівозміні з таким чергуванням полів: перше поле - зернобобові; друге поле - сіянці першого року вирощування; третє поле - сіянці другого та першого року вирощування. Посівне відділення розміщується на свіжому розкорчованому зрубі, тому прийнята сівозміна можлива тільки на третій рік (додаток 9). Так, в перший рік на всіх трьох полях тимчасово вирощуються сільськогосподарські культури, у тому числі зернобобові; на другий рік у третьому полі уже вирощуються однорічні сіянці (після зернобобових), а до прийнятої сівозміни поля приводяться лише на третій рік після початку освоєння, що і відображається у перехідній таблиці додатку 9. Після перехідної складається ротаційна таблиця сівозміни (додаток 10).
У деревній і плодовій школах у сівозміни входять поля з рослинами певного віку, поля чистого, зайнятого абд сидерального парів в умовах малородючих грунтів або тільки чистого пару в посушливих умовах. Аналогічно посівному відділенню для шкільних відділень наводяться перехідні таблиці до прийнятих сівозміни і ротаційні таблиці прийнятих сівозмін з обгрунтуванням у пояснювальній записці.