1.2. Доходи державного бюджету. Форми їх вияву та матеріальне втілення. Бюджети 2012 та 2013 років у порівнянні
В очі відразу кидається невтішна ситуація з бюджетним дефіцитом. По-перше, вже за результатами 11 місяців 2012 року зафіксовано перевищення закладеного в бюджет дефіциту на 2,4 млрд. гривень, або 6,2%. Сумнівно, що в останньому місяці року бюджетне сальдо могло покращитися. По-друге, дивує, що в умовах другої хвилі світової фінансової кризи, коли практично всі країни світу активно застосовують заходи бюджетної економії, Україназапланувала для себе збільшення бюджетного дефіциту на 30,2% (11,7 млрд. гривень). Виглядає це, відверто кажучи, як мінімум безвідповідально. А при великому бажанні можна приписати можновладцям намір свідомо довести Україну до надмірного боргового навантаження, слідом за яким прийде дефолт. Або ж, як альтернативний сценарій, довести країну до такого стану, коли вступ до Митного Союзу стане для країни порятунком, а ті, хто підпише відповідний договір - рятівниками.
Ліміт держборгу, зазначений у відповідному рядку, показує суму прямого державного боргу. До неї ще необхідно додати суму гарантованого державою боргу, який на 30.11.2012 становив 95 326,1 млн. гривень. І в держбюджеті на 2013 рік передбачено, що уряд може видати державних гарантій на суму в 50,0 млрд. гривень. Іншими словами, загальний державний борг України до кінця 2013 року може досягти 628 358,1 млн. гривень (без урахування можливих погашень гарантованого державою кредитів).
Куди витратили наші податки 2012-2013 р.
Окремим рядком хочу зауважити, що в державному бюджеті 2012 року на обслуговування державних боргів було закладено 29 582.9 млн. грн., і ще 6 152.4 млн. грн. було виділено на «поступову компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень» (виплати вкладникам Ощадбанку СРСР). У державному бюджеті 2013 обидві ці статті об'єднані в одну і на них виділено 34 966.5 млн. грн. Однак якщо врахувати той факт, що Кабінет Міністрів України ще в квітні 2012 року прогнозував, що в 2013 році на обслуговування державних боргів буде витрачено 35,1 млрд. гривень (постанова Кабміну України № 318 від 05.04.2012), то можна з упевненістю заявити, що в цьому році вкладники колишнього Ощадбанку СРСР обіцяної виплати компенсацій («Вітіної тисячі») не дочекаються.
Не тішить 42%-ве збільшення фінансування на покриття дефіциту Пенсійного Фонду України. Це означає, що зборів Пенсійного Фонду з зарплат працюючого населення недостатньо для забезпечення виплат пенсій усім пенсіонерам країни, і тому центральному бюджету доводиться підтримувати його через дотації. Треба сказати, що це явне невиконання обіцянок і намірів уряду.
Головний автор пенсійної реформи віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявляв, що скорочення дефіциту Пенсійного фонду України відбудеться вже найближчим часом. Всупереч очікуванням, пряме фінансування дефіциту Пенсійного фондузросте на 6 439,9 млн. гривень, а загальне фінансування Пенсійного Фонду (в рядку «Субвенції та додаткові дотації» 61 469,8 млн. грн. виділено йому) виросте з 64 494,1 млн. грн. до 83 233,6 млн. гривень (на 29,1%). В уряді твердять, що метою збільшення дотацій є стабілізація та подальше зростання пенсійних виплат. Дуже хотілося б сподіватися на те, що пересічний український пенсіонер дійсно відчує 30%-ве збільшення фінансування Пенсійного Фонду.
Себе, як ми бачимо, уряд не обділив. У 2013 році держава понесе на 6 333,0 млн. гривень більше видатків «на загальнодержавні функції». І хоч 5 383,6 млн. гривень з цієї суми підуть на збільшення обслуговування державного боргу, варто врахувати, що в 2013 році в країні не буде масштабних виборів, а тому на Центральну виборчу комісію виділено на 2 024,9 млн. гривень менше, ніж у попередньому році. Наприклад, видатки споживання на законотворчу діяльність Верховної Ради збільшені на 55,8 млн. грн., в тому числі на оплату праці - на 36 млн. грн. Таким чином, всього на програму буде виділено 516 млн. грн., в тому числі на оплату праці - 262 млн. грн. Сума ця в порівнянні з загальними витратами держбюджету не така вже й велика, проте підхід можновладців до питання не тішить.
Проте урізані витрати «на економічну діяльність» (-32,2% в той час, коли країна потребує активізації економічної діяльності - неподобство!) і «на духовний та фізичний розвиток» (-17,2% - мабуть, уряд вважає, що українці і так духовно і фізично розвинені). Звісно, що у 2013 році Україні вже не треба готуватись до Євро-2012, але ж треба усвідомлювати, що економічна діяльність українців є основою ВВП країни і державних доходів, отож необхідно підтримувати її усіма можливими методами.