Цивільний кодекс України

{Частина перша статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом № 642-VII від 10.10.2013}

2.У разізміни мети установи суд повинен враховувати наміри засновника та дбати про те, щоб вигоди від використання майна установи передавалися тим дестинаторам, яким цівигоди призначалися за наміром засновника.

3.Суд може змінити структуру управління установи, якщо це необхідно внаслідок зміни мети установи або з іншихповажнихпричин.

4.У разі зміни мети установи або зміни структури управління установи її правління зобов'язане повідомити суд уписьмовій форміпро свою думкуз цього питання.

Стаття 104. Припинення юридичноїособи

1. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

{Частина перша статті 104 в редакції Закону № 642-VII від 10.10.2013}

2.Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєструзаписупро їїприпинення.

3.Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

4.Особливостіприпинення банкуякюридичноїособи встановлюються законом.

{Статтю 104 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3795-VI від 22.09.2011}

Стаття 105. Виконання рішення про припинення юридичноїособи

1.Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичноїособи, зобов'язаніпротягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державнуреєстрацію.

2.Після внесення записупро прийняття рішення засновників (учасників) юридичноїособи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєструюридичнихосіб та фізичнихосіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстраціїюридичнихосіб та фізичнихосіб - підприємців.

{Частина друга статті 105 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційноїкомісії) може бути покладено на орган управління юридичноїособи.

4.До комісіїз припинення юридичноїособи (комісіїз реорганізації, ліквідаційноїкомісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

5.Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичноїособи.

{Частина п'ята статті 105 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191-VIII від 12.02.2015}

6. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страховихкоштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідноївимоги кредитора.

{Стаття 105 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3456-IV від 22.02.2006; в редакції Закону № 3384-VI від 19.05.2011}

Стаття 106. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичноїособи

1.Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичноїособи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичноїособи, уповноваженого на це установчими документами,

ау випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

2.Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичноїособи шляхом злиття або приєднання.

Стаття 107. Порядок припинення юридичноїособи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення

1. Кредитор може вимагати від юридичноїособи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбаченихзаконом.

{Частина перша статті 107 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009; в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011}

2.Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цихвимог комісія з припинення юридичноїособи складає передавальний акт (уразі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

3.Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

{Абзац перший частини третьої статті 107 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3166-VI від 17.03.2011}

Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичноїособи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем їїдержавноїреєстрації.

{Абзац другий частини третьої статті 107 в редакції Закону № 3263-VI від 21.04.2011}

4.Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстраціїстворюванихюридичнихосіб - правонаступників.

5.Юридична особа - правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи - правонаступника. Якщо юридичних осіб - правонаступників, що утворилися внаслідок поділу, більше двох, таку субсидіарнувідповідальність вони несуть солідарно.

{Частина п'ята статті 107 в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011}

6. Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов'язаннями, відповідають за зобов'язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов'язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами.

{Частина статті 107 в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011}

Стаття 108. Перетворення юридичноїособи

1.Перетворенням юридичноїособи є зміна їїорганізаційно-правовоїформи.

2.У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньоїюридичноїособи.

Стаття 109. Виділ

1.Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичноїособи до однієїабо кількохстворюванихновихюридичнихосіб.

2.Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішеннівизначає учасника юридичноїособи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.

{Частина друга статті 109 в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011}

3. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичноїособи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якоїбув здійснений виділ, солідарно.

{Частина статті 109 в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011}

4. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичніособи, що були створенівнаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

{Частина статті 109 в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011}

Стаття 110. Ліквідація юридичноїособи

1. Юридична особа ліквідується:

1)за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбаченихустановчими документами;

2)за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органудержавноївлади;

{Пункт 2 частини першої статті 110 в редакції Законів № 5042-VI від 04.07.2012, № 642VII від 10.10.2013}

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органудержавноївлади.

{Пункт частини першої статті 110 в редакції Закону № 642-VII від 10.10.2013}

2. Якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями.

{Абзац перший частини другої статті 110 із змінами, внесеними згідно із Законами № 514-VI від 17.09.2008, № 3610-VI від 07.07.2011, № 5042-VI від 04.07.2012; в редакції Закону № 642-VII від 10.10.2013}

{Абзац другий частини другої статті 110 виключено на підставі Закону № 642-VII від 10.10.2013}

3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможностіабо визнання банкрутом.

{Частина третя статті 110 в редакції Закону № 3795-VI від 22.09.2011}

4. Особливостіліквідаціїбанків встановлюються законом про банки ібанківськудіяльність.

Стаття 111. Порядокліквідаціїюридичноїособи

1. З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичноїособи в установленіцим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичноїособи.

2.Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

3.Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідаціїюридичноїособи.

4.Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежноїоцінки майна юридичноїособи, що припиняється.

5.Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичноїособи, що припиняється.

6.Ліцензії, документи дозвільного характеру та іншідокументи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

7.Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів ізборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

8. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх

розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичноїособи.

9. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленомустаттею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичноїособи.

10.До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

11.Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів ізборів.

12.Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фондуУкраїни, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичноїособи або законом.

13.Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядкувідповідним архівним установам.

14.Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичноїособи в установлений законом строк.

{Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3166-VI від 17.03.2011; в редакції Закону № 3384-VI від 19.05.2011}

Стаття 112. Задоволення вимог кредиторів

1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються утакій черговості:

1)у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпеченізаставою чи іншим способом;

2)у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про платуза використання результатуйого інтелектуальної, творчоїдіяльності;

3)утретю чергузадовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язковихплатежів);

4)учетвертучергузадовольняються всііншівимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторуцієїчерги.

2. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.

{Статтю 112 доповнено частиною згідно із Законом № 675-VI від 17.12.2008}

3. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

{Частина третя статті 112 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3384-VI від 19.05.2011}

4.Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявленихсвоєчасно.

5.Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнаннійого вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Глава 8 ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ТОВАРИСТВА

§ 1. Господарські товариства 1. Загальні положення

Стаття 113. Поняття та види господарськихтовариств

1.Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

2.Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Стаття 114. Учасники господарського товариства

1. Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Обмеження щодо участіугосподарськихтовариствахможе бути встановлено законом.

2. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Стаття 115. Майно господарського товариства

1. Господарське товариство є власником:

1)майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2)продукції, виробленоїтовариством урезультатігосподарськоїдіяльності;

3)одержанихдоходів;

4)іншого майна, набутого на підставах, що не забороненізаконом.

2. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Стаття 116. Права учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1)брати участь в управліннітовариством упорядку, визначеномув установчомудокументі, крім випадків, встановленихзаконом;

2)брати участь урозподіліприбуткутовариства іодержувати його частину(дивіденди);

3)вийти увстановленомупорядкуз товариства;

4)здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь утоваристві, упорядку, встановленомузаконом;

5)одержувати інформацію про діяльність товариства упорядку, встановленомуустановчим документом.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Стаття 117. Обов'язки учасників господарського товариства

1. Учасники господарського товариства зобов'язані:

1)додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних

зборів;

2)виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбаченіустановчим документом;

3)не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

2. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Стаття 118. Залежне господарське товариство

1.Господарське товариство (товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) є залежним, якщо іншому (головному) господарському товариству належать двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю чи двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

2.Господарське товариство, яке придбало або іншим чином набуло двадцять або більше

відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю чи двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства, зобов'язане оприлюднити цю інформацію в порядку, встановленомузаконом.

2. Повне товариство

Стаття 119. Поняття повного товариства

1.Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.

2.Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

3.Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльностітовариства.

У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданихтовариствузбитків, або передання товариствуусієї вигоди, набутоїза такими правочинами.

4. Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "ікомпанія", а також слова "повне товариство".

Стаття 120. Засновницький договір повного товариства

1.Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується всіма його учасниками.

2.Засновницький договір повного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад та строки внесення ними вкладів.

Стаття 121. Управління повним товариством

1.Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників.

2.Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядоквизначення кількостіголосів.

3.Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.

Стаття 122. Ведення справ повного товариства

1. Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.

У разіспільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочинує

необхідною згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявностіунихдовіреності, виданоїучасниками, яким доручено ведення справ товариства.

У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від іменітовариства.

2.Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його діїне були схваленііншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує цівитрати.

3.У разі спору між учасниками повного товариства повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені судом на вимогу одного чи кількох інших учасників товариства за наявностідля цього достатніх підстав, зокрема внаслідок грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх обов'язків чи виявлення його нездатностідо розумного ведення справ. На підставірішення суду до засновницького договорутовариства вносяться необхіднізміни.

Стаття 123. Розподіл прибуткута збитків повного товариства

1.Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

2.Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи збитків не допускається.

Стаття 124. Відповідальність учасників повного товариства за його зобов'язаннями

1.У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.

2.Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ціборги до чи після його вступув товариство.

3.Учасник повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моментуйого вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.

4.Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою увідповідній частинідо іншихучасників, якінесуть перед ним відповідальність пропорційно своїм часткам ускладеномукапіталітовариства.

Стаття 125. Зміни ускладіучасників повного товариства

1. Зміни ускладіучасників повного товариства можуть бути узв'язкуз:

1)виходом учасника повного товариства з його складуз власноїініціативи;

2)виключенням із складуучасників;