2.5. Інформаційна складова документа

Документ створюється для збереження і передачі соціальної інформації в часі та/або просторі. Саме документ організує, систематизує інформацію, дає її у фіксованому вигляді. У будь-якому документі вона подається у певному порядку, узагальненні, взаємозв'язку різних даних.

У документі інформація та її носій генетично пов'язані воєдино. Однак для розуміння сутності документа необхідно умовно розділити інформаційну та матеріальну сторони документа і розглянути їх окремо.

Слово «інформація» (лат. informatio– роз'яснення, виклад ) має безліч значень, з яких найбільш загальне і широке – «відбите різноманіття». Таке значення дозволяє розглядати як інформаційні багато процесів, що відбуваються в технічних механізмах, живій і неживій природі, в суспільстві.

В інформатиці під інформацією прийнято розуміти відомості, повідомлення, викладені знання і т. п. У теорії інформації все різноманіття її форм прийнято ділити на елементарну – інформацію, яка циркулює в неживій природі; біологічну – яка циркулює в живій природі; соціальну – осмислену людським співтовариством.

Функцію елементарної інформації коротко можна звести до передачі енергії шляхом структурного взаємодії матеріальних об'єктів. Біологічна інформація включає в себе як кодування генетичної інформації , так і управління складними психологічними процесами у вищих тварин на основі передачі енергії. Соціальна інформація створюється і використовується суспільством (соціумом).

Вперше питання про соціальнe інформаці. було поставлено вченими ще в 1920-1930-і роки. Однак найбільш прийнятне її визначення дав Aндрій Васильович Соколов в кінці 1980-х років. Пізніше, найбільш глибоко сутність соціальної інформації розкрив Ю. М. Столяров. Сучасну класифікацію соціальної інформації розробили Аркадій Дмитрович Урсул, А. І. Михайлов, А.І. Чорний, P.C. Гиляревський, С.Г. Кулешов та ін

Соціальна інформація– це спосіб ( форма) передачі знань, емоцій і вольових впливів у суспільстві. Узагальнено соціальну інформацію можна визначити як відомості, призначені для передачі в суспільстві. Саме така інформація, що міститься в документі, є об'єктом вивчення документознавства, а також інформатики, книго-, бібліотеко-, бібліографо-, архівознавства, теорії масових комунікацій та інших наук документно-комунікаційного циклу.

Соціальна інформація – явище складне, яке поділяється на види за різними принципами поділу.

Першим принципом поділу соціальної інформації є її соціальне призначення. З цієї точки зору інформація підрозділяється намасову і спеціальну.Масова інформація– соціальна, призначена для всіх членів суспільства. Інформація цього роду доступна будь-якій людині, тому вона називається масовою.Спеціальна інформаціяпризначена для окремих соціальних груп, зокрема, фахівців.Масова у свою чергу ділиться на публіцистичну, естетичну та буденну. Спеціальна – на наукову, технічну, планово-економічну, комерційну та інші види. Це обумовлює зміст і цільове призначення різних видів і типів документів, поширення їх через канали спеціальних і неспеціальних (масових) комунікацій.

При цьому обидві комунікативні структури можуть включати одну і ту ж відповідно оформлену інформацію, чітко спрямовану певного адресата. Виняток складають твори мистецтва та художня література, адресовані переважно масової аудиторії.

Другий принцип поділу заснований на способі відображення інформації людською свідомістю.Коли людина сприймає інформацію різного роду аналізаторами, вона розкодовує (відображає) її головним мозком, який функціонально асиметричний. Ліва півкуля головного мозку здійснює логічну діяльність, права – образно-асоціативний.Відповідно до цього інформація умовно поділяється на логічну й естетичну .

Логічна інформація– результат пізнання і логічного осмислення законів природи, суспільства і мислення. Вона передається в знаковій формі шляхом відображення навколишньої дійсності лівою півкулею головного мозку і акумулює всі знання, накопичені людством за довгий період освоєння природи суспільства і мислення. Логічна інформація різноманітна і відрізняється відповідно до приналежністю до різних областей людської діяльності. Найчастіше вона диференціюється за належністю до пізнавальної і практично – перетворюючої діяльності. У пізнавальній діяльності людини беруть участь такі види інформації, як науково-допоміжна, науково-просвітницька, художньо-пізнавальна. Практично – перетворююча діяльність передбачає функціонування таких видів інформації, як технологічна , організаційно-виробнича, управлінська .

Даний вид інформації відповідно до приналежністю до різних галузей людської діяльності визначає види документів за цільовим призначенням, серед них виділяють наукові, науково-популярні, технологічні, нормативні, виробничо-практичні, управлінські.

Естетична інформація– результат образно-асоціативного, переважно художньо-естетичного відображення дійсності. У сукупності з фізіологічними особливостями сприйняття естетична інформація поширюється наступними видами мистецтва: 1) живопис і графіка, просторові форми (архітектура , скульптура) і т. д.; 2) музика, художнє слово і т. д., 3) театр, хореографія, кіно і т. д.

Після фіксації інформації на відповідних матеріальних носіях отримують різні види документів (візуальні, аудіальні, аудіовізуальні), циркулюючі переважно у сфері мистецтва. У реальності логічна та естетична інформація тісно взаємопов'язані. Як науково-пізнавальна діяльність неможлива без творчого елемента, образного уявлення, так і продукт естетичної діяльності не може не мати сенсу. Можна говорити лише про більшу ступеня участі в процесі відображення інформації правого або лівого півкулі головного мозку.

Третій принцип поділу базується на фізіологічних особливостях сприйняття інформації людиною. З цією метою природа визначила людині наступні органи чуття: зір, слух, нюх, дотик, смак. Разрізняють наступні види інформації:

♦ візуальна – сприймається зором ;

♦ аудіальна – слухом ;

♦ нюхова – аналізаторами запаху;

♦ тактильна – дотиком ;

♦ смакова – аналізаторами смаку.

Диференціація соціальної інформації відповідно з фізіологічними особливостями сприйняття зумовлює відповідний ознака видовий класифікації документів. Виняток становить нюхова і смакова інформація, яка в людському суспільстві, в порівнянні з світом тварин, своє пізнавальне значення втрачає і документування не підлягає.

Соціальна інформація різниться по ряду інших ознак.

1. За способом розповсюдження соціальна інформація поділяється на два види:опублікована (поширювана за допомогою тиражного розмноження документів) і неопублікована (не розрахована на широке розповсюдження і не пройшла офіційної апробації).

2. За ступенем переробкисоціальна інформація поділяється на первинну, що містить безпосередні результати НДР, і вторинну (результат переробки первинної інформації).