- •11. Писемність в середньовічній Русі.
- •12. Наукові знання в середньовічній Русі.
- •13. Архітектура середньовічної Русі.
- •14. Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •15. Іконопис у середньовічній Русі.
- •16. Церква та її роль у культурному житті Київської Русі.
- •17. Внесок Ярослава Мудрого в розвиток культури.
- •18. Володимир Мономах та його “Повчання”.
- •19. Культура Галицько-Волинської Русі. Її міські центри (Галич, Львів, Звенигород) та їхня архітектура.
- •20. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства.
- •61 Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки.
- •62. Народницький період на західноукраїнськиь землях. Культурне зростання Галичини в 40-80-х pp.
- •63. Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка (1873) і значення його діяльності.
- •64. Художня творчість м.Пимоненка, с.Васильківського, м.Самокиша, і. Їжакевича, і.Труша.
- •65. Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури
- •69. Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •66 Нарбут і його мистецька школа.
- •67 Шкільництво і освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його видавнича діяльність.
- •68. Творчість українських митців — зачинателів нових течій у світовому мистецтві (о. Архипенко, к. Малевич, о. Богомазов, в. Пальмов, м. Бойчук).
- •69. Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •70.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •71. Музична культура у другій половині 19 ст. М.Лисенко
- •72 .Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •73. Культура на Україні доби 1917-1921рр
- •74. Культурний рух періоду Центральної Ради.
- •75. Внесок Івана Огієнко в культурний розвиток України
- •76 Створення української вищої школи в період Гетьманату п.Скоропадського.
- •77. Створення Української Академії наук, наукові досягнення в. Вернадського, д. Багалія, м. Кащенка, о. Фоміна та ін.
- •78. Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •79. Українці в умовах становлення та розвитку радянської культури. Проблема ідентичності.
- •80. Суперечливість культурного процесу в Україні на поч. 20-х рр.
- •111. Традиції українського народного живопису у творах т. Яблонської та в. Зарецького.
- •112. Національна складова трансформації української культури на радянський манер.
- •113.Історія радянської повсякденності в Україні: звичаї, манери, побутові практики.
- •115.Українська культура в роки кризи радянської системи та політики “перебудови”.
- •116.Культурні процеси в Україні після 1991 р.
- •117.Українці на зламі культурних епох (рубіж хх і ххі ст.). Постмодерн і українство.
- •118.Українське суспільство і проблема співіснування субкультур на сучасному етапі.
- •119.Українська культура в умовах глобалізаційних викликів та перспективи її подальшої трансформації.
- •120 Основи законодавства про культуру, мови, освіту в незалежній Україні.
76 Створення української вищої школи в період Гетьманату п.Скоропадського.
Якщо за часів Центральної ради у Києві було лише три українські приватні гімназії', які в 1918 р. перейшли на державний кошт, то наприкінці гетьманської доби їх по всій Україні, і не тільки в містах, а й у селах, налічувалось вже близько 150. Існували вони за державний рахунок. У тих гімназіях, де зберігалась російська мова, як обов'язкові запроваджувались українська мова та українознавчі дисципліни.
Аналогічного підходу дотримувались і у царині вищої освіти. Протягом періоду гетьманства до трьох російськомовних університетів, що існувалидо 1917р. —Київського, Харківського та Одеського, —додалися ще два українських. Перший державний український університет урочисто відкрився 6 жовтня 1918 р. в Києві, другий —22-го тогож місяця у Кам'янці-Подільському. Передбачалося відкрити українські університети і в інших містах. Тоді ж товариство "Просвіта" та земство заснували в Полтаві історико-філологічний факультет як основу майбутнього вищого навчального закладу в місті.
Зрозуміло, що всі ці освітні заходи мали сенс лише за умов розгортання друкарської справи. Тому уряд асигнував велику суму на видання підручників різного типу. Особлива увага приділялась забезпеченню навчальною літературою початкової школи, для якої протягом гетьманського правління було видано кілька мільйонів примірників українських підручників.
77. Створення Української Академії наук, наукові досягнення в. Вернадського, д. Багалія, м. Кащенка, о. Фоміна та ін.
Українська академія наук (УАН; Всеукраїнська академія наук (ВУАН); Академія наук УРСР, АН УРСР; тепер - Національна Академія наук України, НАН України) - одна з провідних наукових установ світу за своїм інтелектуальним і матеріальним потенціалом. Закон про заснування УАН і наказ про призначення першого складу академіків були підписані гетьманом П. Скоропадським 14.11.1918. Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний. Засновниками стали визначні українські вчені Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С.С маль-Стоцький, В. Вернадський, М. Кащенко, С. Тимошенко, П. Тутковський, М. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський, О. Левицький. Нові члени УАН обиралися на загальних зборах шляхом таємного голосування. Установче спільне зібрання 27.11.1918 обрало президентом УАН В. Вернадського. До першого складу дійсних членів УАН увійшли також історики Д. Багалій і О. Левицький, економісти М. Туган-Барановський і В. Косинський, сходознавець М. Петров, лінгвіст С. Смаль-Стоцький, правознавець Ф. Тарановський, біолог М. Кащенко, механік С. Тимошенко, геолог П. Тутковський. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та ін. установ академії. НАН України стала одним з визначних наукових центрів, збагативши вітчизняну і світову науку цінними відкриттями й винаходами. Так, вчені-фізики здійснили ряд важливих досліджень в галузі теоретичної фізики, зокрема ядерної фізики, в галузі вивчення напівпровідників. Вчені АН УРСР мають досягнення в галузі генерування надвисоких частот сантиметрового і міліметрового діапазонів радіохвиль, що знайшли широке застосування в новітній техніці. У післявоєнні роки вчені АН УРСР добилися значних успіхів у винайденні легуючих кольорових і рідких елементів. Видатний мікробіолог і епідеміолог Д. К. Заболотний, засновник Міжнародного товариства мікробіологів, здійснив класичні дослідження в галузі профілактики і лікування ряду гостроінфекційних захворювань. Вчені Академії наук УРСР розв'язали ряд практичних і теоретичних наукових питань в галузі історії, зокрема створено двотомний курс історії Української РСР. В Інституті літератури АН УРСР створено курс історії української літератури, видано твори класиків української літератури (Т. Шевченка, І. Франка, П. Мирного, Лесі Українки, П. Грабовського та ін.). Вчені Інституту мовознавства видали монографії про походження української мови, курс сучасної української літературної мови та її історії, ряд словників та ін.