76 Створення української вищої школи в період Гетьманату п.Скоропадського.

Якщо за часів Центральної ради у Києві було лише три українські приватні гімназії', які в 1918 р. перейшли на державний кошт, то наприкінці гетьманської доби їх по всій Україні, і не тільки в містах, а й у селах, налічувалось вже близько 150. Існували вони за державний рахунок. У тих гімназіях, де зберіга­лась російська мова, як обов'язкові запроваджувались українська мова та українознавчі дисципліни.

Аналогічного підходу дотримувались і у царині вищої освіти. Про­тягом періоду гетьманства до трьох російськомовних університетів, що існувалидо 1917р. —Київського, Харківського та Одеського, —дода­лися ще два українських. Перший державний український університет урочисто відкрився 6 жовтня 1918 р. в Києві, другий —22-го тогож мі­сяця у Кам'янці-Подільському. Передбачалося відкрити українські університети і в інших містах. Тоді ж товариство "Просвіта" та земство заснували в Полтаві історико-філологічний факультет як основу май­бутнього вищого навчального закладу в місті.

Зрозуміло, що всі ці освітні заходи мали сенс лише за умов розгор­тання друкарської справи. Тому уряд асигнував велику суму на видання підручників різного типу. Особлива увага приділялась забез­печенню навчальною літературою початкової школи, для якої протя­гом гетьманського правління було видано кілька мільйонів при­мірників українських підручників.

77. Створення Української Академії наук, наукові досягнення в. Вернадського, д. Багалія, м. Кащенка, о. Фоміна та ін.

Українська академія наук (УАН; Всеукраїнська академія наук (ВУАН); Академія наук УРСР, АН УРСР; тепер - Національна Академія наук України, НАН України) - одна з провідних наукових установ світу за своїм інтелектуальним і матеріальним потенціалом. Закон про заснування УАН і наказ про призначення першого складу академіків були підписані гетьманом П. Скоропадським 14.11.1918. Згідно зі статутом Академія мала 3 відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний. Засновниками стали визначні українські вчені Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С.С маль-Стоцький, В. Вернадський, М. Кащенко, С. Тимошенко, П. Тутковський, М. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський, О. Левицький. Нові члени УАН обиралися на загальних зборах шляхом таємного голосування. Установче спільне зібрання 27.11.1918 обрало президентом УАН В. Вернадського. До першого складу дійсних членів УАН увійшли також історики Д. Багалій і О. Левицький, економісти М. Туган-Барановський і В. Косинський, сходознавець М. Петров, лінгвіст С. Смаль-Стоцький, правознавець Ф. Тарановський, біолог М. Кащенко, механік С. Тимошенко, геолог П. Тутковський. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та ін. установ академії. НАН України стала одним з визначних наукових центрів, збагативши вітчизняну і світову науку цінними відкриттями й винаходами. Так, вчені-фізики здійснили ряд важливих досліджень в галузі теоретичної фізики, зокрема ядерної фізики, в галузі вивчення напівпровідників. Вчені АН УРСР мають досягнення в галузі генерування надвисоких частот сантиметрового і міліметрового діапазонів радіохвиль, що знайшли широке застосування в новітній техніці. У післявоєнні роки вчені АН УРСР добилися значних успіхів у винайденні легуючих кольорових і рідких елементів. Видатний мікробіолог і епідеміолог Д. К. Заболотний, засновник Міжнародного товариства мікробіологів, здійснив класичні дослідження в галузі профілактики і лікування ряду гостроінфекційних захворювань. Вчені Академії наук УРСР розв'язали ряд практичних і теоретичних наукових питань в галузі історії, зокрема створено двотомний курс історії Української РСР. В Інституті літератури АН УРСР створено курс історії української літератури, видано твори класиків української літератури (Т. Шевченка, І. Франка, П. Мирного, Лесі Українки, П. Грабовського та ін.). Вчені Інституту мовознавства видали монографії про походження української мови, курс сучасної української літературної мови та її історії, ряд словників та ін.