4. Coniunctīvus optatīvus

Coniunctīvus optatīvus – умовний побажальний, що виражає побажання, яке відноситься до теперішнього, минулого або майбутнього часу. Вживається в усіх часах умовного способу.Рraesensтаperfectum coniunctīviвказують на здійснення бажання,imperfectumтаplusquamperfectum coniunctīvi– на нездійснення бажання.Рraesens coniunctīviпередає бажання, яке стосується майбутнього часу,imperfectum coniunctīvi– теперішнього часу,perfectumтаplusquamperfectum coniunctīvi– минулого часу.

Coniunctīvus optatīvus часто вживається зі словомutĭnam(о, щоб, якби). Запереченняne. Перекладається умовним способом зі словами „о щоб”, „о якби” або наказовим способом зі словами „хай”, „нехай”:

1.Falsus utĭnam vates sim!– Хай я буду неправдивим пророком!

2. Ne simsalvus,sialĭterscriboacsentio! – Нехай не буду здоровим, якщо пишу інакше, ніж відчуваю!

3. Ditibident,quaecumqueoptes! – Нехай тобі боги дадуть все, чого ти бажаєш!

4. Utĭnamvirōrumfortiumatqueinnocentiumcopiamtantamhaberētis! – О якби ви мали таку велику кількість хоробрих і безкорисливих мужів!

5. Utĭnammemortuumpriusvidisses! – О якби ти побачив мене раніше мертвим!

5. Coniunctīvus concessīvus

Coniunctīvus concessīvus – умовний допустовий, що передає припущення, поступку. Він вживається уpraesensабоperfectum coniunctīvi.Рraesensвиражає припущення або поступку, які стосуються теперішнього часу,perfectum– минулого часу. Заперечення –ne. Перекладається словами „хоч”, „нехай” з теперішнім або минулим часом:

1. Sitfur,sitsacrilĕgus,sitflagitiōrumomniumprinceps;atestbonusimperātor. – Нехай він – злодій, нехай – святотатець, нехай він – перший у всіх ганебних вчинках; проте він – добрий полководець.

2. Fremantomneslicet,dicam,quodsentio. – Хоч би всі гомоніли, я говоритиму те, що думаю.

3. Ómniapόssideát,nonpόssĭdetáёraMínos. – Нехай Мінос усім володіє, а не володіє повітрям.

4. Defuĕrinttibivires,tamenestlaudandavoluntas. – Хоч бракувало тобі сил, однак слід вихваляти бажання.

Умовний можливий (coniunctīvus potentiālis)

1. Сoniunctīvus potentiālis

Сoniunctīvus potentiālis – умовний можливості, що виражає можливу дію або некатегоричне твердження. Вживається уpraesens,perfectum, imperfectum coniunctīvi. Заперечення –non. Рraesensіperfectum coniunctīvi передають можливу дію у теперішньому або у майбутньому часі.Рraesens coniunctīviмає значення недоконаного виду,perfectum coniunctīvi– доконаного.Іmperfectum coniunctīviозначає дію, яку можна було виконати у минулому:

1. Ostultumhomĭnem,dixĕritquispiam. – О нерозумна людино, можливо хтось скаже.

2. Ubiistuminvenias,quihonōresamīciantepōnatsuo? – Де б ти міг знайти такого, який би ставив почесті друга вище своїх?

3. Hocsineulladisputatiōneconfirmavĕrim. – Це я б підтвердив без будь-якого вагання.

4. Quisputāret? – Хто б міг подумати?

2. Coniunctīvus dubitatīvus

Coniunctīvus dubitatīvus– умовний сумніву, що виражає сумнів, вагання, непевність у питальній формі. Вживається у першій особі однини і множини. Виступає уpraesensабоimperfectum coniunctīvi.Рraesens coniunctīviпередає сумнів у теперішньому або майбутньому часі,іmperfectum coniunctīvi– у минулому. Заперечення –non. Перекладається інфінітивом із давальним відмінком особи:

1. Quidfaciantleges,ubisolapecuniaregnat? – Що можуть зробити закони там, де панують одні гроші?

2. Quidagam,iudĭces?Quomevertam? – Що мені робити, судді? Куди мені звернутися?

3. Quoconfugĕrem,amīci,abhostĭbus? – Куди мені було втікати, друзі, від ворогів?

Тексти