2. Етнічний склад,мова та релігія країни.

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60 % населення складають іспано-індіанські метиси, 29 % — індіанці різних племен, 10 % — нащадки європейців і 1 % — інші нечисленні народності.

За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.

Після досягнення незалежності великомасштабної імміграції у Мексику не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди — під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936–1939 роки), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини XX століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.

Офіційною мовою країни є іспанська. Мексика — найбільша іспаномовна країна світу. Іспаномовного населення тут майже у два рази більше, ніж у самій Іспанії. Майже один мільйон індіанців розмовляють більш як 50 мовами і діалектами. До мов індіанців, відносяться науатль (мова ацтеків, різні діалекти якої представляють найбільший лінгвістичний масив), майя та інші.

З часів обертання у християнство іспанськими конкістадорами переважна більшість мексиканців сповідає християнство. 89 % віруючих мексиканців — католики, 6 % — протестанти, 5 % — прихильники інших релігій. У глибині країни серед місцевих індіанських племен досі широко поширене язичництво.

2. Відносини з Україною

Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлені 14 січня 1992 року. Посол Мексиканських Сполучених Штатів у Республіці Польща Франсіско Хосе Крус Гонсалес є послом Мексики в Україні за сумісництвом.

З березня 1999 року у м. Мехіко функціонує Посольство України у Мексиканських Сполучених Штатах.

24—26 вересня 1997 року Мексиканські Сполучені Штати з офіційним візитом відвідав Президент України Л. Д. Кучма. Візит надав необхідного динамізму процесу становлення та розвитку українсько-мексиканських відносин, були закладені підвалини договірно-правової бази двосторонніх відносин.

У січні-лютому 2002 р. відбувся обмін особистими посланнями Президента України Л. Д. Кучми та Президента Мексики В.Фокса, а також міністра закордонних справ України А. М. Зленка та міністра закордонних справ Мексики Х.Кастаньєди з нагоди 10-річчя встановлення дипвідносин між Україною та Мексикою.

У березні 2002 р. відбувся робочий делегації експертів України до Мексики, під час якого була парафована двостороння Угода про торговельно-економічне співробітництво.

Також у березні 2002 р. Мексику відвідала офіційна делегація України на чолі з Державним секретарем Мінекономіки та за питань європейської інтеграції В. Л. Першиним, яка взяла участь у Конференції ООН з питань фінансування розвитку (м. Монтеррей).

За даними Держмитслужби України обсяг торгівлі у 1999 р. становив 26,612 млн дол. США (експорт з України 24,346 млн дол. США, імпорт — 2,266 млн дол. США), у 2000 р. — 55,936 млн дол. США (експорт — 50,551, імпорт — 2,385), у 2001 р. — 68,587 млн дол. США (експорт — 66,576 млн дол. США, імпорт — 2,011 млн дол. США).

У товарній номенклатурі українського експорту домінують металопрокат, труби, вироби з чорних металів, феросплави, авіаційні двигуни, трансформатори, електро- та радіолокаційна апаратура, добрива; імпорту — тютюнова сировина, перець, фарбувальна сировина. Слід зазначити, що введення з вересня 2001 р. урядом Мексики підвищеної ставки мита на імпортовану металопродукцію з ряду країн, у тому числі, походженням з України, може негативно вплинути на розвиток двосторонньої торгівлі.

Україна і Мексика співпрацюють у науковій сфері. З 1990 року Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» підтримує зв'язки з Національним політехнічним інститутом м. Мехіко, а з 1993 року Харківський політехнічний інститут ім. Жуковського — з Інженерним інститутом Національного автономного університету м. Мехіко.

РОЗДІЛ II. ГЕОГРАФІЯ ІСТОРИЧНИХ ЦЕНТРІВ МЕКСИКИ 2.1. Давнє місто Чічен-Іца

Чичен-Іца — стародавнє місто на півночі Юкатану. Засноване у VIII столітті представниками майянського племені іца у раніше незаселеній місцевості. У другій половині IX століття, за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі Пуук (у так званому «старому Чичені») — зокрема були зведені палац і славнозвісна обсерваторія, яку іспанці пізніше назвали Ель-Караколь («Равлик»).

У Х столітті іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із тольтеками — войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець Кетцалькоатля (Кукулькана), іца через кілька десятиріч відвоювали місто.

У 1047 році халач-вінік Почекішцой перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтецько-майянської держави. Місто було перебудоване згідно із смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступінчата піраміда Кукулькана (висота 24 метри), «Храм воїнів» на невисокій 4-ступінчатій піраміді, «Храм ягуара» (обидва з настінними розписами), Велике поле для гри в м'яч довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених майя), «Група тисячі колон» та інші споруди так званого «нового Чичена».

У 1194 році чиченські війська в битві біля Чикенчеена зазнали поразки від ушмальців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана Хапайкан. А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили майяпанці, яких очолював Хунаккеель. Правитель Чичен-Іци — Чакшибчак із рештками своїх прибічників втік до Петен-Іци.

У 1244 році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Майяпана.

Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно знелюдніла.

На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI столітті, включала в себе спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу майя. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.

Руїни Чичен-Іци зараз є федеральною власністю мексиканського уряду, а керівництво ними підтримується мексиканським Національним інститутом антропології та історії (es:Instituto Nacional de Antropología e Historia, INAH). Земля під руїнами була викуплена в місцевих землевласників — родини Барбачано.