-
Давнє місто Теотіуакан
Теотіуакан — величезне доколумбове місто в долині Мехіко, на території якого розташовані найбільші піраміди Месоамерики (піраміда Сонця є другою за висотою у світі після піраміди Хеопса в Єгипті). Крім пірамідальних структур, Теотіуакан відомий великим комплексом житлових споруд (так звана «Вулиця Мертвих») та яскравими і добре збереженими фресками.
Первісна назва міста залишилась невідомою. Майя іменували його Вітенах або Хонохвіц. Але сьогодні поширенішою є назва, що дали покинутому на той ча місту ацтеки. З мови науатль Теотіуакан перекладається як «місто, де люди ставали богами».
Місто досягло свого розквіту в 1 тисячолітті н. е., коли воно було найбільшим містом Америки та одним з найбільших у світі, протягом цього періоду його населяли понад 100 тис. мешканців. Цивілізація, що збудувала місто, також відома під назвою Теотіуакан, місто було її політичним та релігічним центром, а її вплив поширювався на всю територію Месоамерики, частково через прямий контроль, а частково через культурний вплив (точні кордони держави та залежних територій залишаються невідомими), що простежується у виробах та архітектурі багатьох поселень регіону. Етнічний склад мешканців міста залишається предметом досліджень, ймовірні кандидати включають науа, отомі і тотонаків, часто припускається, що місто було багатонаціональним.
Найбільшою перешкодою у вивченні історії міста стала повна відсутність письмових джерел. Їх нема ні на кам'яних стінах, ні в храмах, ні в похованнях. Знайдена значна кількість стінописів в місцевих помешканнях, але написів вони не мають теж. Переважають зображення богів, оголених та розкішно одягнених людей, сцени жертвоприношень, в тому числі кривавих.
Ці стінописи та інтерпретації археологічних артефактів залишаються єдиним джерелом свідоцтв про минуле міста. Особливістю стінописів стала відсутність портретних зображень, а ті, що є, не можуть бути портретами.
-
Резерват китів Ель-Віскаїно
Біосферний
резерв Ель-Віскаїно — природоохоронна
територія в мексиканському штаті
Баха-Каліфорнія-Сюр на півострові
Каліфорнія між Тихим океаном та
Каліфорнійською затокою, включаючи
узбережжя обох. Резерв має площу 25 467
км² і є найбільшим та найрізноманітнішим
біосферним заповідником Латинської
Америки. 
Середні днівні температури складають від 18º до 22 ºC, нічні значно нижче. Кількість опадів невелика, менш ніж 80 мм на рік, інколи трапляються роки загалом без дощів, а інколи випадають значні зливи. Річки району зазвичай не досягають океану. Постійні вірти привели до утворення численних дюн. Найбільші висоти резерву розташовані на сході, досягаючи 1600 м над рівнем моря, тут температури нижчі, а вершини інколи вкриваються снігом узимку. Вулкан Асуфре зберігає активніть та є джерелом геотермальної енергії. Також до парку входять 16 островів та острівців, найбільші з них Навідад, Асунсьйон та Сан-Роке
Головною перлиною Віскаїно є резерват китів різних видів, до них належать блакитні і горбаті кити. У сезон міграції сірі кити відпливають до вод бухти Охо-де-Льебре і Сан-Ігнасіо, щоб відшукати пару і обзавестися потомством. Щороку у водах заповідника Ель-Віскаіно з'являються на світ приблизно 900 китенят.
Ель-Віскаіно дуже люблять туристи. Особливо це місце подобається дайверам, оскільки тільки тут можна спокійно спостерігати за поведінкою китів з маленького відстані. Це дуже прекрасне дійство.
У стародавні часи місця заповідника були заселені індіанцями, які належали до племені кочімі. Про це свідчать результати археологічних досліджень. В таких популярних для піших екскурсій горах Сьєрра-де-Сан-Франсиско, де багато пам'ятників старовини, археологи знайшли наскельні панно приблизно 1 100-тих і 1300-тих років до н. е. зображення, нанесені на стелі і стіни печер.
У XVII столітті ці малюнки знайшов єзуїт Франсіско Хав'єр. Туристів обмежують у доступі до цих малюнків, так як пам'ятник стародавнього мистецтва, що включає близько 250 об'єктів, знаходиться під охороною мексиканської держави