- •Структура теорії регіональної економіки і просторової організації господарства (пог)
- •1.3.1. Зарубіжні теорії та концепції регіональної економіки і просторової організації господарства Концепції "факторів розвитку і розміщення"
- •"Штандортні" моделі розміщення виробництва Модель просторової організації сільського господарства Тюнена
- •Модель "локаційного трикутника" Лаунгардта
- •Гравітаційна модель Шеффле
- •Теорія розміщення промисловості Вебера
- •Загальна і спеціальна теорії "штандорта" Паландера
- •Теорія про функції і розміщення системи населених пунктів (центральних місць) Кристаллера
- •Модель просторової організації господарства Льоша
- •Погляди на просторову економіку д. Сміта і д. Гамільтона
- •Науково-технічні (інноваційні) теорії і концепції просторової організації економіки Теорія дифузії нововведень Хагерстранда
- •Теорія-гіпотеза "продуктивно-виробничих циклів" ("циклу життя продукту") р. Вернона, с. Хірша
- •Теорія "циклів" загалом відповідає історії розвитку багатьох галузей економіки
- •Теорії "регіонального економічного розвитку" Концепція "регіонального автоматичного балансу і дисбалансу"
- •Теорія "полюсів зростання" Перру
- •Модель "центр — периферія" Фрідмана
- •Концепція "регіоналістики" в. Айзарда
- •Концепції регіоналізму
- •Концепція еврорегіонів
- •Концепція спеціальних (вільних) економічних зон (сез)
- •Теорія економічних кластерів
- •Теорії формування міжрегіонального економічного простору Просторова теорія ціни і регіональних ринків о. Курно і п. Самуельсона
- •Теорія міжрегіональної взаємодії розвитку економік регіонів (оптимум Парето)
- •Проблеми та напрями розвитку розміщення продуктивних сил регіону
- •Географія [ред.]
- •Історико-географічні передумови, формування ринків [ред.]
- •Населення і трудові ресурси [ред.]
- •Природні умови і ресурси [ред.]
- •Промисловість [ред.]
- •Найбільші міста [ред.]
- •Природні умови[ред.]
- •Корисні копалини[ред.]
- •Демографічні показники[ред.]
- •Народне господарство[ред.]
- •Промисловість[ред.]
- •Сільське господарство[ред.]
- •Транспорт[ред.]
- •Економічні зв'язки[ред.]
- •Проблеми центру та периферії[ред.]
- •Розташування [ред.]
- •Склад території та економіко-географічне положення регіону [ред.]
- •Проблеми використання природних ресурсів [ред.]
- •Нерівномірність економічного розвитку Центрального району [ред.]
- •Пріоритети розвитку економічного району [ред.]
- •Загальні відомості та егп
- •Населення і трудові ресурси
- •Природні умови і ресурси
- •Господарство району
- •Проблеми й перспективи розвитку
- •59.2. Галузева структура апк
- •Прогнозування регіонального розвитку
- •Загальні відомості та егп [ред.]
- •Населення і трудові ресурси [ред.]
- •Природні умови і ресурси [ред.]
- •Господарський комплекс [ред.]
- •Найбільші міста [ред.] Рівне
- •Луцьк [ред.]
- •Проблеми й перспективи розвитку [ред.]
- •7. Демографічні проблеми та шляхи їх вирішення.
- •Висновок
- •1.1. Сучасні масштаби впливу людини на природу та актуальність проблеми її охорони
- •1.2. Поняття природокористування, його соціально-економічна суть і складові частини
- •1.3. Предмет і завдання науки «економіка природокористування»
- •1.4. Метод науки та його особливості
- •1.5. Необхідність екологізації виробництва
- •Особливості перекладу[ред.]
- •Парадигма сталого розвитку[ред.]
- •Базові принципи концепції[ред.]
- •Приклади впровадження концепції[ред.]
- •Держ заходи щодо вирівнювання
- •3.1.1. Загальнонаукові методи дослідження
- •2.6. Чинники розміщення продуктивних сил
- •2.7. Основні напрями подальшого розвитку продуктивних сил України
- •1913—1940-І pp.[ред.]
- •З 1941 року[ред.]
- •3.2.1. Методи і показники, за якими оцінюється рівень розвитку регіонів
- •Економічні показники
- •Соціальні показники
- •Екологічні показники
- •Політичні показники
Теорія "циклів" загалом відповідає історії розвитку багатьох галузей економіки
Наприклад, галузі промисловості (текстильна, шкіряна, гумотехнічна, целюлозно-паперова), які до Першої світової війни розвивались тільки у високорозвинених країнах, зараз перемістилися до країн, що розвиваються [45,52—53].
Концепція "динамічного і сегментаційного методів аналізу". Це одна з найновіших теорій (кінець 80-х років XX ст.), розроблена А. Скоттом, М. Столпером і Р. Волкером як альтернатива попереднім теоріям з метою подолання їх вад. Ці вчені вважають головними не зовнішні умови і фактори розміщення, як у "штандортних" та подібних до них теорій, а активну роль безпосередньо самих промислових фірм і підприємств у створенні умов для власного розвитку, особливості їх виникнення та розвитку, стратегії організації виробництва і збуту. Відповідно до цього головну роль у формуванні регіональних господарських структур відіграють не якості території, а промислові фірми, що встановлюють регіональні взаємозв'язки І тим самим створюють власне регіональне господарське середовище, яке пристосовується до специфічних місцевих умов і приводить до виникнення регіональної концентрації виробництва з власною динамікою розвитку. Першочергове значення мають вигоди агломерації.
В оцінюванні впливу промисловості на територію виокремлюють чотири етапи: 1) "локалізацію" (розміщення підприємств на території); 2) "селективну субурбанізацію" (розростання локалізованих підприємств шляхом зростання самого виробництва і розвиток інфраструктури); 3) "дисперсію” (переміщення підприємств на периферію); 4) "переміщення центрів тяжіння в розміщенні” (внаслідок технологічних нововведень, зміни попиту тощо).
Фірми — носії оновлення — часто розміщуються за межами раніше створених великих промислових центів, що повертає процес на першу стадію — "локалізацію" [45,57].
Теорії "регіонального економічного розвитку" Концепція "регіонального автоматичного балансу і дисбалансу"
Концепція "збалансованого регіонального розвитку" формувалася на основі моделі просторової економічної рівноваги Л. Вальраса. Вона полягає в тому, що у разі дотримання таких основних вимог, як свобода конкуренції, повне залучення до діяльності факторів виробництва, повна мобільність робочої сили і капіталу, рівноцінні технології, регіональні системи прямуватимуть до рівноваги і стабільного розвитку. Проте насправді вимоги цієї концепції не завжди виконуються. Г. Мюрдаль та інші науковці вважають, що гра ринкових сил неминуче призводить до незбалансованого регіонального розвитку. Це підтверджується, наприклад, міграцією робочої сили з бідних регіонів до економічно розвинених, що, у свою чергу, ще більше збіднює відсталі регіони. Для підвищення рівня розвитку відсталих регіонів ("депресивних", районів "біди" ("катастрофи") та ін. необхідне державне втручання — створення "контрполюсів зростання". Відтак відкриття (за допомогою державних регіональних пільг) у штучно створеному полюсі зростання регіону провідної фірми пов'язане з появою її філій, розвитком інфраструктури, відкриттям нових виробництв і т. ін. Таким чином починає працювати так званий мультиплікаційний ефект, що виникає з розвитком інфраструктури.