Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Схід_філ, І, методичка_2015

.pdf
Скачиваний:
44
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.02 Mб
Скачать

звідки в них вся ця любов звідки спокій а ще не знаю як їм вдається бути кожному

меншим від іншого жодному не вивищуватись звідки в них це вміння так мало мати тільки пісок під ногами тільки вітер у лісі тільки сонця і місяця добре світло

*******

братику вовче ти що бігаєш швидко поміж дерев у лісі в степу і в пустелі переступаєш швидко міцними лапами перестрибуєш ями й яри ти що ідеш по сліду вірний своєму нюхові що залишаєш

лігво навіть у дощ і в сніг чуєш іще віддаля боязкий крок антилоп шарудіння зайців у траві дзвіночки овець і прудкий біг лисиці ти що зганяєш із гнізд пташок і виїдаєш яєчка і що нападаєш на барліг ведмедя коли він спить ти що набігавши всюди тужливим виттям вітаєш на небі місяць сядь на хвильку скажи чи ж тобі так добре чи ж тобі часом не хочеться щоб тебе кого люди не люблять і звірі бояться хтось назвав своїм братом любий вовче повір в світі стільки любові що її не забракне нікому

й ніколи не зменшиться що її також вистачить і для тебе скажу всім щоб тебе любили скажу всім що ти мій добрий улюблений брат

Матіяш Б. Твої улюблені пси та інші звірі. – К.: Huss, 2011. – 60 с.

9. Напишіть і запам’ятайте визначення літературознавчих понять (Див. Довідкову літературу та лекційний матеріал):

Патристика__________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Сповідь______________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Автобіографічна проза_________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Агіографія (житіє)____________________________________________________

31

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Видіння_____________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Молитва_____________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Проповідь___________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Приклад (exemplum)___________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Розповіді про чудеса__________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Художні тексти

1.Абеляр П. Історія моїх страждань // Історія моїх страждань. Листування Абеляра й Елоїзи / Пер. з лат. Р. Паранько. – Львів: Літопис, 2004. – С. 13 – 56.

2.Августин святий. Сповідь / Пер. З латин. Ю. Мушака. – К.: Основи, 1997. – 310 с. (книги

1, 2, 5, 6, 8, 9, 10, 11).

3.Квіти святого Франциска / Пер. з італ. о. Й. Ананевич. – Львів: Свічадо, 2009. – 244 с. (Глава 1. Китиця квітів, святого Франциска з Асижу; Глава 2. Про брата Вернарда; Глава 7. Перебуває в постах на острові; Глава 13. За все дякує Богу; Глава 16. Св. Франциск довідується про свою ціль; Глава 19. Чудо з винницею в Рієте; Глава 21. Чудесне обласкавлення вовка; Глава 24. Навернення турецького султана; Глава 27. Навернення двох студентів; Глава 37. Навернення багатого лицаря; Глава 48. Видіння чудесного дерева).

Підручники та посібники

1.Козлик І. В. Світова література доби Середньовіччя та епохи Відродження («Картина світу». Естетика. Поетика). – Івано-Франківськ: Симфонія Форте, 2011. – С. 9–105.

2.Література західноєвропейського середньовіччя / Під. ред. Висоцької Н. О. – Вінниця, Нова Книга, 2003. – С. 21–83.

3.Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку ХІХ ст.: Іст.-естет. Нарис. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 108–112.

СЕМІНАР 2. КУРТУАЗНА ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

32

(«Роман про Трістана та Ізольду» Ж. Бедьє, куртуазна лірика)

1.Феномен куртуазії в культурі та літературі Середніх віків.

a.Яка етимологія слова «куртуазія»?

b.Яку суспільно-історичну ситуацію характеризує це поняття?

c.У чому полягає суть куртуазного кохання? Якими ролями та якостями куртуазія наділяє чоловіка та жінку?

d.Який вплив куртуазна література справила на подальший розвиток європейської культури?

2.Прочитайте уривок з книги Д. де Ружмона «Любов і західна культура» та дайте відповіді на такі запитання:

a.Який міф, на думку дослідника, лежить в основі лицарського роману «Трістан та Ізольда»? Які колективні (соціальні) реалії європейського світу він відбиває?

b.Який тип кохання, за Д. де Ружмоном, виявляється у куртуазній літературі? Схарактеризуйте його. Відповідь аргументуйте прикладами з роману Ж. Бедьє.

c.Як у романі «Трістан та Ізольда» співвідносяться потяг до кохання та прагнення смерті? Доведіть це посиланнями на текст твору.

Дені де Ружмон. Любов і західна культура

Існує славнозвісний європейський міт про подружню зраду: роман про Трістана та Ізольду. Трапляється, що у найдраматичніші моменти, крізь неймовірний хаос наших звичаїв, плутанину моральних та неморальних понять, що в ньому живуть, пробивається витонченість мітичної форми. Як великий і простий образ, як первісний зразок наших найскладніших страждань […].

Насамперед спитають, чи роман про Трістана є справді мітом? І чи не зруйнуємо ми його принадности, спробувавши його проаналізувати?

Я не вважаю, що міт – синонім нереальности чи ілюзії. Більшість мітів має над нами безперечну владу. Та цим словом так зловживають, що мій обов’язок знову дати йому означення.

Назагал, можна було б сказати, що міт – це історія, символічна, проста і зворушлива вигадка, що вбирає незліченну кількість більш-менш схожих ситуацій. Міт дає змогу охопити деякі типи сталих стосунків і звільнити їх від рутини щоденних подій.

У вужчому сенсі міти тлумачать правила поведінки конкретної соціальної чи релігійної групи (символічні оповіді про життя та смерть богів; легенди, що пояснюють жертвоприношення чи походження табу тощо), і часто зазначають, що міт не має автора. Він постає як анонімне вираження колективних, а точніше, соціальних реалій. Художній твір – поема, казка чи роман – різко відрізняється від міту. Їхня вартість залежить лише від таланту творця. Для них важливе те, що байдуже мітові – «краса», «чи «вірогідність», та інші риси особистого успіху (неповторність, майстерність, стиль тощо) […].

33

Трістан та Ізольда не кохають одне одного, вони це визнали, і все свідчить про це. Вони люблять саме кохання, саму можливість кохати. І вони діють так, ніби зрозуміли, що перешкоди захищають та освячують кохання у їхніх серцях, аби перетворити його у нескінченість в момент абсолютної перешкоди – у момент смерти.

Трістан любить відчувати, що його кохають, але сам не кохає Ізольду Золотоволосу. Ізольда теж не прагне втримати Трістана біля себе: їй достатньо шаленої мрії. Вони потребують одне одного лише для того, аби підтримувати у собі вогонь, а не для того, аби кохати іншого; і потребують не присутності, а радше відсутності іншого!

Розлука закоханих є наслідком їхньої пристрасти та любови до цієї пристати, що переважає прагнення насолоди чи іншої людини. Звідси й така велика кількість перешкод у романі; звідси й дивовижна байдужість двох, що у спільній мрії залишаються самотніми; звідси романне crescendo та апофеоз Смерти […].

Любов до бажаної перешкоди – це ствердження смерти, це хода до смерти! Але до смерти від кохання, смерти добровільної, що є завершенням усіх випробувань, з яких Трістан виходить чистим; смерти, що є перевтіленням, а не брутальною випадковістю. Йдеться про те, аби зовнішню фатальність перетворити у фатальність внутрішню, яку вільно обирають закохані. Вони викуповують свою долю через смерть від кохання; це відповідь їхньому любовному напоєві […].

Любов до кохання приховувала набагато страшнішу пристрасть, у якій неможливо зізнатися і яку зраджують лише символи: оголений меч або ж небезпечна чистота. Не визнаючи того, закохані завжди прагнули тільки смерти! […]

Пристрасть означає страждання, щось, що треба терпіти, перевагу призначення над вільною та відповідальною особистістю. Любити кохання понад предмет кохання, любити пристрасть задля неї самої, від amabam amare Августина до сучасного романтизму, значить любити страждання і шукати його. Західна культура ніколи не мирилася з визнанням цієї таємниці, завжди стримувала і захищала її. Мало у світі таких трагічних таємниць, вплив яких у наш час змушує нас доволі песимістично дивитися у майбутнє Європи […].

Чому західна людина прагне пережити пристрасть, яка ранить її, і яку засуджує її розум? Чому вона прагне цього кохання, спалах якого – самогубство? Бо пізнається і випробовується через загрозу життю, через страждання та за півкроку до смерти. Третя дія Вагнерівської драми описує щось більше, ніж романну катастрофу: вона описує засадничу катастрофу нашого садистичного єства – затамоване бажання смерти, бажання пізнати себе до решти, схильність до великих суперечностей, які глибоко вкоренилися у нашому інстинкті війни […].

Дивовижний успіх Роману про Трістана виявляє, що, свідомо чи несвідомо, ми таємно обираємо нещастя. Незалежно від того, чи це буде «солодкий смуток» та сплін декадансу, чи страждання, що змінюють нас, чи виклик нашої душі світові, ми шукаємо те, що може вразити і піднести нас, без

34

нашого відома, до «справжнього життя», про яке говорять поети. Але «справжнє життя» – це неможливе життя […].

У західній літературі немає місця історії про щасливе кохання. А кохання без взаємності не вважається справжнім коханням. Великий винахід поетів Західної Європи, який вирізняє їх у світовій літературі, який найповніше виражає дивну одержимість Європейця – пізнання через страждання, загадка міту про Трістана, кохання-пристрасть, взаємне та завойоване, сповнене туги за щастям, яке воно відштовхує, оспіване у своїй катастрофі, – нещасливе взаємне кохання […].

Ружмон Дені де. Любов і західна культура / Пер. з франц. Ярина Тарасюк. – Львів: Літопис, 2000. – C. 16–49.

3.Знайдіть у романі «Трістан та Ізольда» куртуазні коди, випишіть їх та схарактеризуйте, посилаючись на текст твору:

1. Любов до бажаної перешкоди______________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4.Який лейтмотив є провідним у романі та яке семантичне навантаження він несе? Відповідь аргументуйте посиланнями на текст роману.

5. У якому контексті відбувається дія у поданому фрагменті роману Ж. Бедьє «Трістан та Ізольда»? Схарактеризуйте його за наступним планом:

1.Історико-культурний контекст (вказати та охарактеризувати епоху).

2.Жанрова специфіка (вказати жанр і дати його визначення).

3.Поетикально-стильові особливості.

Ж. Бедьє. Роман про Трістана та Ізольду

Чому, він не зарубав мене сонного? Ще недавно він гнав мене і переслідував, і я міг його ненавидіти: він віддав королеву хворим, вона більше не належала йому. Вона була моя. А тепер він, великодушний, пробудив у моєму серці давню ніжність і одвоював королеву. Королеву? Вона була королевою, живши в нього, а тут, у лісі, вона живе, як рабиня. Що зробив я з її молодістю! Замість пишних, прикрашених шовком світлиць я даю їй цю дику пущу; не в палатах, у вбогому курені живе вона; і це ж я її повів на таку тяжку путь! Господи милий, всесвітній володарю, молюся тобі

35

й благаю: дай мені сили вернути Ізольду королю Маркові! Хіба вона не дружина його, вінчана по римському закону перед усіма значними панами Корнуельсу? І, обпершись на свій лук, довго тужив і сумував Трістан серед темного лісу.

У лісовій гущавині, де за огорожу був колючий терен, Ізольда Білокоса виглядала Трістана. У місячному промінні заблищав у неї на пальці золотий перстень, короля Марка дарунок. І Вона помислила:

– Цю обручку надів мені любо та ґречно зовсім не той розгніваний чоловік, що віддав був мене прокаженим; ні, це добрий, ласкавий король, що, відколи, я прибула в його країну, був для мене за друга й охоронця. Як любив він Трістана! Але я прибула – і що я вчинила? Трістанові треба б жити в королівському палаці і мати під своєю рукою сотню молодих вояків, які збройно служили б йому, шукаючи рицарської честі. Він би їздив од замку до замку, од баронства до баронства, здобуваючи славу й багатство. А через мене він забув ратну справу, через мене вигнано його з королівського двору, через мене блукає він диким звіром по лісах!

6.Які поетичні жанри куртуазної літератури Ви знаєте? Схарактеризуйте їх. Як називалися середньовічні виконавці куртуазної поезії? Прочитайте уривки з поданих поезій. Вкажіть авторів, середньовічну назву їхнього фаху та жанр цих поетичних фрагментів.

Вчора в вечірню годину

Автор:_________________

Стрів я дівча біля тину,

Фах:___________________

Просту пастушку невинну.

Жанр:__________________

Ще й одягла та дівиця

 

Теплу квітчасту хустину,

 

Хутряну шубку козлину,

 

Синю картату спідницю.

 

*******

 

Влітку мені довелося тужити й страждати.

Автор:_________________

Радість минула. Пустка навколо німа.

Фах:___________________

Хочу я пісню немилій зимі заспівати,

Жанр:__________________

В серці у мене тепер тільки туга й зима.

 

Вірність, покірність – все це дарма!

 

Ночі й світання, світло й пітьма

 

Важко повзуть, і кінця їм нема…

 

Не прокляну тебе, знай лиш одне:

 

Гірко образила ти мене.

 

*******

 

Прокинься, милий, час наспів!

Автор:_________________

Досвітній в липах чути спів, –

Фах:___________________

Маленька пташка, про що вона

Жанр:__________________

36

Співає нам біля вікна?» «Не руш мене, я сплю – ще ніч,

Та ось вже серцем чую клич: Меч і війна, кохання й біль – Їх не розняти, шкода зусиль!» Тихо зронила сльозу з-під вій: «Щастя моє, чоловіче мій! Доки ж тебе чекатиму я? Радість з тобою зникає моя».

7. Напишіть і запам’ятайте визначення літературознавчих понять (Див. Довідкову літературу та матеріали до семінару):

Куртуазія_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Міф______________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Лицарський роман__________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Лейтмотив________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Антитеза__________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Внутрішній монолог________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Трубадури_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Трувери___________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

37

Міннезінгери______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Кансона___________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Пасторела_________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Альба_____________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Сирвента__________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Тенсона___________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Художні тексти

1.Бедьє Ж. Роман про Трістана та Ізольду / Пер. М. Рильського. – К.: Молодь,

1972. – 189 с.

2.Бертран де Борн. Сирвента. Маркабрюн. Пасторела. Гартман фон Ауе. Кансона. Дітмар фон Айсте. Альба // Література західноєвропейського середньовіччя / Під. ред. Висоцької Н. О. – Вінниця, Нова Книга, 2003. –

С. 255–264.

Підручники та посібники

5.Козлик І. В. Світова література доби Середньовіччя та епохи Відродження («Картина світу». Естетика. Поетика). – Івано-Франківськ: Симфонія Форте,

2011. – С. 9–105.

6.Література західноєвропейського середньовіччя / Під. ред. Висоцької Н. О. –

Вінниця, Нова Книга, 2003. – С. 243–359.

1.Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку ХІХ ст.: Іст.-естет. Нарис. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 131–136.

СЕМІНАР 5.

РОМАНСЬКИЙ СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ЕПОС

38

(«Пісня про Роланда»)

1.Знайдіть у «Пісні про Роланда» персонажів, які виконують схожі функції. Схарактеризуйте їх та заповніть таблицю:

Тип персонажа

«Пісня про Роланда»

 

 

Мудрий правитель

 

 

 

Хоробрий лицар

 

 

 

Прекрасна

 

дама

 

 

 

Вірний друг (друзі)

 

 

 

Сміливий

 

священнослужитель

 

 

 

Підступний

 

зрадник

 

 

 

Вороги

 

 

 

2.Знайдіть у «Пісні про Роланда» такі ситуації. Як вони втілюються у творі? Схарактеризуйте їх та заповніть таблицю:

Тип ситуації

«Пісня про Роланда»

 

 

 

Сварка

між

 

родичами (образа)

 

 

 

 

Зрада

 

 

 

 

 

Покарання

 

 

 

 

 

«Божий суд»

 

 

 

 

Доблесний вчинок

 

 

 

 

Винагорода

 

 

 

 

 

39

Війна

3.Прочитайте фрагмент з роботи Е. Ауербаха «Мімезис. Зображення дійсності в західноєвропейській літературі» та з’ясуйте, в чому полягає основна синтаксична особливість середньовічного романського епосу. Що таке паратаксис? Яке семантичне навантаження має ця синтаксична конструкція у «Пісні про Роланда»? Порівняйте синтаксичну організацію «Пісні про Роланда» з гомерівським епосом.

Е. Ауербах. Роланда призначають головою ар’єргарду війська франків

Поет нічого не пояснює; між тим про все, що відбувається, сказано з незмінністю, що властива чіткості синтаксичної структури (паратаксис); сама ця структура все визначає: все повинно відбуватися так, як відбувається, іншого нічого не може бути, немає потреби у поясненнях та в сполучникових ланках. І це стосується, як відомо, не лише подій, але й світоглядів та принципів, на яких ґрунтуються вчинки дійових осіб. Ось найбільш важливі з таких поглядів, їх небагато: це лицарська воля до боротьби, поняття честі, вірність і братерство за зброєю, спільність роду, догмати християнства, правота віруючих та неправота невірних; ці погляди утворюють доволі вузький образ, в якому ми можемо розгледіти лише один суспільний прошарок, та ще й у вкрай спрощеному вигляді; і погляди ці просто стверджуються як такі, для них немає обґрунтувань

– прості завіряння: ось це так, а не інакше. Не потрібно обґрунтувань, не потрібно довгих пояснень, коли, наприклад, висувається таке твердження: язичники – не праві, а християни – праві […], хоча цілком очевидно, життя яким живуть лицарі-язичники, якщо усунути різницю у найменуванні богів, нічим посутньо не відрізняється від життя християн; правда, язичники нерідко зображаються у фантастичному й символічному вигляді як люди погані й розбещені, як страшний приклад, але й вони також лицарі, і соціальна структура їхнього життя, як видно, така ж сама, що й у християн; паралелізм доходить до дрібниць та сприяє тому, що вузькість зображуваного життєвого простору ще більше впадає в око. Християнство християн – чисто декларативне: воно обмежується сповіданням віри, необхідними богослужебними формулами; крім того, християнство найбільш рішучим чином поставлено на службу військовим ідеалам лицарства, його політичній експансії. Ось епітимія, яку накладають на франків, що вкушають причастя перед боєм, – вони повинні міцно рубити мечем; померлий під час бою – мученик, він може сподіватися на райське життя після смерті; насильно навертати язичників у християнську віру – справа, приємна Богу. Якщо це християнство, то дуже дивне – нічого подібного не було раніше […]. Але нам не пропонують жодного пояснення – умонастрій просто є даністю, – це паратаксична конструкція з найпростіших, при цьому внутрішньо вкрай суперечливих, вкрай обмежених тез та положень […].

В античності сурядний зв'язок – це низький стиль, скоріше комічнореалістичного, ніж піднесеного характеру. А тут – це стиль високий, його нова

40