Схід_філ, І, методичка_2015

форма, ґрунтується не на періодичній будові мовлення та риторичних фігурах, а на потужних, поставлених поруч самостійних мовних блоках. Високий стиль із використанням сурядного зв’язку – не новина для Європи; таким є біблійний стиль […]. Згадаємо дискусію між Буало та Юе у ХVIII столітті про піднесено у Книзі Буття (1:3): «І сказав Бог: «Хай станеться світло!» І сталося світло» […]. Піднесене у цій фразі з Книги Буття полягає не у довершених переходах періодичної конструкції та не в оздобленні рясними риторичними фігурами, а у вражаючому лаконізмі, що суперечить всьому огромові змісту, – звідси певна темнота, що сповнює душу слухача благоговійним трепетом. Реченню надає величі виключно повідомлення про дію, причому знімаються всі причинні зв’язки; замість поєднання частин, замість розуміння цілого – вражене споглядання, що не сміє претендувати на розуміння. Але у chanson de geste все зовсім інакше. Предмет цих епічних поем – не неповторна за своїм масштабом загадка творіння та творця. Предмет «Пісні про Роланда» вузький, обмежений, і дійові особи тут не ставлять під питання суттєве. Будь-який життєвий порядок та ієрархія потойбічного світу – однозначні, непорушні, затверджені, наче формули. Вони, правда, не доступні просто так, самі по собі, раціональному осягненню, проте це констатуємо ми, а слухачів епосу та героїв епосу це не турбує, вони живуть у світі міцно й нерухомо встановленого та скріпленого, безпомилково покладаючись на все заздалегідь дане: життєві обов’язки, їхній розподіл між станами […], сутність неземних сил та ставлення до них людини – все це давним-давно встановлено правилами. Межі заздалегідь покладено, але у них є місце і для багатства й ніжності почуттів, і для певного різноманіття зовнішніх речей; але вони настільки тісні, так непорушні ці межі, що будь-які життєві проблеми, тим більше трагічні, навряд чи можуть з’явитися на цьому ґрунті; не трапляється конфліктів, які могли б називатися трагічними […].

«Пісня про Роланда нагадує […], що соціальна структура у язичників та християн скрізь однакова – феодалізм, скрізь панує однаковий дух. Світ став малим і тісним, і йдеться тут, без будь-яких відхилень та варіантів, завжди про одне й те саме, про питання, на яке людині залишається давати єдино правильну та заздалегідь відому відповідь; людина знає, яким шляхом їй належить йти, або навіть, краще сказати, тільки один шлях їй відкрито – інших взагалі немає, і вона також знає, що колись опиниться на роздоріжжі, і, нарешті, вона знає, що в цьому випадку їй слід буде крокувати праворуч, хоча спокусник буде спокушати її піди ліворуч. Все інше, безмежжя внутрішнього та зовнішнього світу з безкінечними можливостями, образами, вимірами – все це провалилося крізь землю. Це […], я думаю, не християнський (світогляд – Т. Б)

– принаймні це не неминуча або перша форма християнського умонастрою, оскільки християнство увібрало в себе багато найрізноманітніших передумов, займалося різними формами дійсності, а тому завжди, до і після, залишалося незрівнянно гнучкішим, багатим та багатовимірним явищем. Та й загалом подібна вузькість не може бути чимось первинним, у ній занадто багато різних успадкованих елементів, – тут не вузькість, а результат звужування. Це процес окаменіння та збідніння пізньоантичного спадку, і процес цей вийшов на поверхню вже раніше […].

41

Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в западноевропейской литературе. – Благовещенск: БГК им. И. А. Бодуэна де Куртенэ, 1999. – Т.1 – С. 111–133.

4.Яку подію змальовано у поданому фрагменті з «Пісні про Роланда»? Зробіть поетикально-стилістичний аналіз цього уривку, використовуючи, зокрема, подану вище інформацію з книги Е. Ауербаха.

Пісня про Роланда

83

Тут Олівер додав: «Тьма-тьмуща маврів, А наших вояків не так й багато. Сурміть, Роланде-друже, в ріг негайно, Почує Карл, повернеться із військом». Та відповів Роланд: «Я не безумець, Щоби зганьбити честь свою довіку.

Мій Дюрандаль завдасть страшних ударів І до ефеса вщент заллється кров'ю. Прийшли на лихо в бескеди ці маври І, певний, всі приречені на смерть в них!»

Аой!

84

«Роланде, в Оліфант сурмити треба! Почувши, Карл повернеться із військом, З баронами на поміч поспішить нам!» Роланд відповідав: «Хай Бог боронить,

Щоб я збезчестив весь свій рід шляхетний, Красуню-Францію покрив безслав'ям! Мій добрий меч на поясі висить ще,

ІДюрандаль завдасть страшних ударів, Побачите його в крові багряній!

Собі на горе маври позбігались,

Ізапевняю - всі вони загинуть!»

Аой!

85

«Роланде, друже, в Оліфант сурміть вже! Почує Карл, виходить він з тіснини.

Я запевняю, франки повернуться».

Та лицар відповів: «Хай Бог боронить, Щоб хтось з людей сказав: Роланд злякався, И від страху перед маврами сурмив він!

Не докорятиме ніхто із рідних. Коли потраплю у велику битву, То тисячу і ще сімсот смертельних

Завдам ударів, меч заллється кров'ю!

42

Хоробрі франки б'ються всі відважно! Іспанські ж маври не втечуть од смерті».

Пісня про Роланда / Пер. Зі старофранц. В. Пащенко, Н. Пащенко. – К.: Либідь, 2003.

5.Імагологічні образи у романському середньовічному епосі. Як середньовічна людина уявляла собі Іншого («невірного») та позиціонувала себе стосовно нього? Наведіть приклади з тексту поеми. Прочитайте фрагмент з роботи відомого російського мислителя Володимира Соловйова й поданий вище уривок з праці Е. Ауербаха та дайте відповідь на таке запитання: чи існує посутня різниця між християнами та маврами (сарацинами) у цих творах? Відповідь аргументуйте.

Владимир Соловьев. Об упадке средневекового миросозерцания

Средневековым миросозерцанием я называю для краткости исторический компромисс между христианством и язычеством, – тот двойственный полуязыческий и полухристианский строй понятий и жизни, который сложился и господствовал в средние века как на романо-германском Западе, так и на византийском Востоке […].

Я нахожу полезным и важным выяснить, что христианство и средневековое миросозерцание не только не одно и то же, но что между ними есть прямая противоположность. Этим самым выяснится и то, что причины упадка средневекового миросозерцания заключаются не в христианстве, а в его извращении и что этот упадок для истинного христианства нисколько не страшен […].

Сущность истинного христианства есть перерождение человечества и мира в духе Христовом, превращение мирского царства в Царство Божье (которое не от мира сего). Это перерождение есть сложный и долгий процесс, недаром же оно в самом Евангелии сравнивается с ростом дерева, созреванием жатвы, вскисанием теста и т. п. Но разумеется, христианское перерождение человечества не может быть только естественным процессом, не может совершаться само собою, путем бессознательных движений и перемен. Это перерождение есть процесс духовный («Истинно, истинно говорю тебе: если кто не родится водою и духом, не может войти в Царство Божие»); в нем должно непременно участвовать само человечество своими собственными силами и своим сознанием. Существенное и коренное отличие нашей религии от других восточных, в особенности от мусульманской, состоит в том, что христианство как религия богочеловеческая предполагает действие Божие, но вместе с тем требует и действия человеческого. С этой стороны осуществление самого Царства Божия зависит не только от Бога, но и от нас, ибо ясно, что духовное перерождение человечества не может произойти помимо самого человечеств, не может быть только внешним фактом; оно есть дело, на нас возложенное, задача, которую мы должны разрешить Не менее ясно и то, что за раз, одним актом эту задачу не только разрешить, но и сознать во всем ее значении невозможно. Обращение и перерождение даже единичного человека вдруг не совершается […].

43

Вообще и в то время (эпоха Константина Великого – Т. Б.) большинство христиан относилось к Царству Божию внешним образом, ожидало его пришествия как внешней чудодейственной катастрофы, которая должна разразиться не сегодня, так завтра […]. Важное преимущество тех веков перед последующими состояло в том, что христиане могли быть и бывали гонимыми, но ни в каком случае не могли быть гонителями. Вообще же принадлежать к новой религии было гораздо более опасно, чем выгодно, и потому к ней обращались обыкновенно лучшие люди с искренним убеждением и одушевлением […].

Но когда языческий мир принял христианство, дело шло не о фактическом компромиссе, который был и без того, а о принципиальном. Большинство новообращенных хотело, чтобы все оставалось по-старому. Они признали истину христианства как внешнего факта и вошли с ним в некоторые внешние формальные отношения, но лишь с тем, чтобы их жизнь оставалась по-прежнему языческою, чтобы мирское царство оставалось мирским, а Царство Божие, будучи не от мира сего, оставалось бы и вне мира, без всякого жизненного влияния на него, т.е. оставалось бы как бесполезное украшение, как простой придаток к мирскому царству. Но Христос приходил в мир не для того, конечно, чтобы обогатить мирскую жизнь несколькими новыми церемониями, а для того, чтобы спасти мир. Своею смертью и воскресением Он спас мир в принципе, в корне, в центре, а распространилось это спасение на весь круг человеческой и мирской жизни, осуществить начало спасения во всей нашей действительности – это Он может сделать уже не один, а лишь вместе с самим человечеством, ибо насильно и без его ведома и согласия никто действительно спасен быть не может. Но истинное спасение есть перерождение, или новое рождение, а новое рождение предполагает смерть прежней ложной жизни, а умирать никому не хочется. Прежде чем решиться принять настоящее спасение как свою собственную задачу, свой подвиг, языческий мир захотел попробовать легкого, дешевого спасения, спасения мертвою верою и делами благочестия, делами, а не делом. И притом делами внешними; но настоящее христианство есть прежде всего – дело жизни, а потом уже дела. Но дело трудно, а дела легки; а всего легче отвлеченная вера в непонятные предметы, т.е. собственное словесное исповедание такой веры. С этой стороны главным образом и было принято христианство […].

Сохранить эту языческую жизнь, как она была, и только помазать ее снаружи христианством – вот чего в сущности хотели те псевдохристиане, которым не приходилось проливать свою кровь, но которые уже начали проливать чужую […].

Смысл христианства в том, чтобы по истинам веры преобразовать жизнь человечества. Это и значит оправдать веру делами. Но если эта жизнь была оставлена при своем старом языческом законе, если самая мысль о ее коренном преобразовании и перерождении была устранена, то тем самым истины христианской веры потеряли смысл и значение как нормы действительности и закон жизни и остались при одном отвлеченно-теоретическом содержании. А так как это содержание мало кому понятно, то истины веры превратлись в

44

обязательные догматы, т. е. в условные знаки церковного единства и послушания народа духовным властям. Между тем нельзя же было отказаться от идеи, что христианство есть религия спасения. И вот от незаконного соединения этой идеи спасения с церковным догматизмом родилось чудовищное учение о том, что единственный путь спасения есть вера в догматы, что без этого спастись невозможно […].

Соловьев В. С. Об упадке средневекового миросозерцания // Соловьев В. С. Сочинения в 2 т. – М.: Мысль, 1990. – Т. 2. – С. 339–350.

6.Проблема авторства у середньовічній літературі. Проаналізуйте кінцівку «Пісні про Роланда». Хто такий Турольдус?

Та імператор нікуди йти не хотів би: «Боже, – рече, – як сумно мені жити». Плаче слізьми, ірве бороду сиву… Джесті кінець, Турольдус натомився.

7. Напишіть і запам’ятайте визначення літературознавчих понять (Див. Довідкову літературу, лекційний матеріал та запропоновані теоретичні фрагменти):

Сhanson de geste______________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Паратаксис___________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Імагологія___________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Художні тексти

1. Пісня про Роланда / Пер. Зі старофранц. В. Пащенко, Н. Пащенко. – К.: Либідь, 2003.

Підручники та посібники

1.Козлик І. В. Світова література доби Середньовіччя та епохи Відродження («Картина світу». Естетика. Поетика). – Івано-Франківськ: Симфонія Форте, 2011. – С. 9–105.

2.Література західноєвропейського середньовіччя / Під. ред. Висоцької Н. О. – Вінниця, Нова Книга, 2003. – С. 153–201.

3.Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку ХІХ ст.: Іст.-естет. Нарис. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007. – С. 125–165.

45

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Модульна контрольна робота складається з двох завдань:

1.Дайте відповідь та історико-теоретичне питання (Див. поданий нижче список).

2.Виконайте практичне завдання: вкажіть автора й назву фрагмента з

художнього тексту (Див. список текстів, обов’язкових для прочитання) та проаналізувати його за запропонованою схемою:

А. Історико-культурний контекст (період, напрям або течія; їхня коротка характеристика).

Б. Світоглядно-естетичний контекст (інформація міститься у теоретичному матеріалі, який проходили на лекціях та котрий є в методичних рекомендаціях).

В. Жанрова специфіка (назвати і дати визначення жанру (жанрового різновиду) твору).

Г. Поетикально-стильові особливості (аналіз поданого уривку).

Зразок білета до модульного контролю:

МКР

1.Сюжет та композиція «Одіссеї» Гомера.

2.Визначте автора та твір, з якого взято уривок; проаналізуйте його за наступним планом:

А. Історико-культурний контекст (період, напрям або течія; їхня коротка характеристика).

Б. Світоглядно-естетичний контекст (інформація міститься у теоретичному матеріалі, який проходили на лекціях та котрий є в методичних рекомендаціях).

В. Жанрова специфіка (назвати і дати визначення жанру (жанрового різновиду) твору). Г. Поетикально-стильові особливості (аналіз поданого уривку).

Тричі вже Істр замерзав, відколи живу я край Понту, Хвилю Евксинську пливку сковував тричі мороз –

Яж, здається мені, вже стільки літ на вигнанні, Скільки в облозі колись Троя дарданська була.

Так повільно йде час, що скажеш: він зупинився, Рік, мовби ліньки йому, звільна верстає свій шлях.

Навіть літо мені не вкорочує довгої ночі, Частки тягучого дня навіть зима не бере.

Видно, на шкоду мені змінився лад у природі: Все тут до смутку мого крок достосовує свій,

Аможе, час іде звично для інших – тільки до мене Став він жорстоким таким – до блукача, що його

Берег Евксинський (назва оманлива!) нині тримає, Й лівий (дійсно такий!) дикої Скіфії край.

Дикі-бо тут, – їм ліку нема, – войовничі племена, Жити з війни, грабежу – то не ганебно для них.

Вийдеш у поле – пильнуйсь; але й пагорб, мури низенькі

46

Певного захисту теж од ворогів не дають. Щойно ти пильність забув – налітає зграєю ворог,

Ще й не розглянеш його – мчить із добичею геть. Часто й по цей бік стін захисних, хоч зачинені брами, Стріли збираємо скрізь, що на дорогах лежать.

Мало хто зважиться поле орать; однією рукою Плуга, нещасний веде, в другій – тримає меча.

Грає в шоломі пастух на скріпленій воском сопілці, Не перед вовком вівця – перед війною тремтить.

Мало й укріплення нас захищають: варварів юрми, Змішані з греками, й тут страх наганяють на нас.

Критерії оцінювання

Оцінка «відмінно» виставляється у тому випадку, коли студент дав правильну, повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу; правильно виконав завдання до цього уривку. При цьому студент має виявляти здібність до самостійного мислення.

Оцінка «добре» ставиться студентові тоді, коли він дав правильну, але не досить повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу, правильно виконав завдання до цього уривку. Допускаються певні несуттєві неточності.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові тоді, коли він дав доволі поверхову відповідь на теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий фрагмент; частково виконав завдання до цього уривку.

Оцінка «незадовільно» виставляється, коли студент зробив суттєві помилки у відповіді на теоретичне запитання; не впізнав, з якого твору йому було запропоновано фрагмент для аналізу і потрактування.

ПІДСУМКИЙ КОНТРОЛЬ (ЕКЗАМЕН)

Під час екзамену Ви демонструєте компетенції, набуті протягом семестру, виконуючи два завдання:

8.Даєте відповідь на історико-теоретичне запитання.

9.Вказуєте назву та автора твору, з якого взято уривок, та аналізуєте його за поданим планом (історико-культурний контекст, світоглядно-естетичний контекст, жанрова специфіка, поетикально-стильові особливості).

47

Під час іспиту Ви повинні продемонструвати знання художніх та теоретичних текстів, орієнтуватися в історичному процесі розвитку античної літератури, вміти аналізувати уривок з літературного тексту, оперувати відповідною літературознавчою термінологією.

Зразки білетів до екзамену

1.Періодизація та класифікація середньовічної літератури.

2.Визначте автора та твір, з якого взято уривок; проаналізуйте його за наступним планом:

А. Історико-культурний контекст.

Б. Світоглядно-естетичний контекст. В. Жанрова специфіка.

Г. Поетикально-стильові особливості.

Полюючи на о. Лесбосі, у гаю німф я побачив картину, гарнішої од якої мені не доводилось оглядати. На ній, оцій картині, було зображено любовну повість. Чудовий гай: багато в ньому дерев, квітів, вологи. Джерело щедро живить вологою і квіти, і дерева. Та над усе ця картина приваблювала очі мистецьким виконанням, а ще вражала доля закоханих. Про неї знали скрізь в околиці, і багато чужинців приходило сюди: одні помолитись німфам, інші оглянути картину, на якій було намальовано жінок, що родять дітей; інші ж у пелюшки їх сповивають; далі немовлята – між отарою овець, які їх годують; пастухи знаходять цих дітей, потім молода пара, обнявшись, присягається у вірності; зображено напад морських піратів і вторгнення ворогів. Бачив я ще й інші речі, також любовні, які викликали в мене подив і бажання з’явити їх у повісті.

Орієнтовні історико-теоретичні запитання до МКР та екзамену

1.Періодизація античної літератури.

2.Естетична та світоглядна своєрідність античної літератури.

3.Поняття міфу та міфології. Загальні характеристики міфу та міфологічного мислення (на прикладі конкретних художніх текстів).

4.Поняття «епос». «Гомерівське питання».

5.Міф та історія в поемах Гомера.

6.Сюжет та композиція «Іліади» Гомера.

7.Сюжет та композиція «Одіссеї» Гомера.

8.Образ людини в епосі.

9.Особливості епічного стилю Гомера.

10.Поняття «лірика» та «меліка».Специфіка давньогрецької лірики. 11.Специфіка, жанри, представники давньогрецької хорової меліки. 12.«Золотий вік» римської літератури.

13.Походження античної драми. Поняття «драма», «трагедія», «комедія», «драма сатирів».

14.Теорія трагедії (за Арістотелем).

48

15.Особливості творчості Есхіла, його внесок у розвиток трагедії (відповідь проілюструйте прикладами з художніх текстів).

16.Особливості творчості Софокла, його внесок у розвиток трагедії (відповідь проілюструйте прикладами з конкретних трагедій).

17.Особливості творчості Евріпіда, його внесок у розвиток трагедії (відповідь проілюструйте прикладами з конкретних трагедій).

18.Загальна характеристика давньоаттичної комедії (відповідь проілюструйте прикладами з конкретних комедій).

19.Тематика, персонажі, фабула та засоби комічного в комедії Арістофана. «Жаби».

20.Естетична та світоглядна своєрідність середньовічної літератури.

21.Періодизація та класифікація середньовічної літератури.

22.Клерикальна література Середньовіччя.

23.Жанри релігійної літератури Середньовіччя. Особливості сповідального жанру (на матеріалі «Сповіді» Августина).

24.Явище навернення (конверсії) у клерикальній літературі Середньовіччя (на матеріалі «Сповіді» Августина та «Квітів святого Франциска»).

25.Класичний середньовічний епос (на матеріалі «Пісні про Роланда»). 26.Явище куртуазії у середньовічній культурі та літературі.

27.Особливості лицарського роману (на матеріалі «Роману про Трістана та Ізольду»).

28.Жанрова своєрідність куртуазної літератури.

29.Типологія міської літератури Середньовіччя.

30.Драматичне мистецтво середньовічного міста.

Критерії оцінювання відповіді під час іспиту Оцінка «відмінно» виставляється у тому випадку, коли студент дав

правильну, повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу; правильно виконав завдання до цього уривку. При цьому студент має виявляти здібність до самостійного мислення.

Оцінка «добре» ставиться студентові тоді, коли він дав правильну, але не досить повну та глибоку відповідь на історико-теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий уривок для потрактування та аналізу, правильно виконав завдання до цього уривку. Допускаються певні несуттєві неточності.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові тоді, коли він дав доволі поверхову відповідь на теоретичне запитання; впізнав, з якого тексту якого автора взятий фрагмент; частково виконав завдання до цього уривку.

Оцінка «незадовільно» виставляється, коли студент зробив суттєві помилки у відповіді на теоретичне запитання; не впізнав, з якого твору йому було запропоновано фрагмент для аналізу і потрактування.

49

СИСТЕМА РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ

Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень має такі складники:

	Аудиторна робота студента	Самостійна робота студента	Модульна контрольна
			робота
	Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та
	самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній		шкалі – «відмінно»

(«5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»). Невиконання завдань самостійної роботи, невідвідування семінарських та практичних занять позначаються «0».

У кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні заліково-екзаменаційної сесії викладач виставляє одну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента як середнє арифметичне з усіх поточних оцінок за ці види роботи з округленням до десятої частки. Цю оцінку викладач трансформує в рейтинговий бал за роботу протягом семестру шляхом помноження на 101. Таким чином, максимальний рейтинговий бал за роботу протягом семестру може становити 50.

Модульна контрольна робота є складником семестрового рейтингу. Модульні контрольні роботи оцінюються в 4-бальній системі («відмінно» («5»), «добре» («4»), «задовільно» («3»), «незадовільно» («2»)). Для дисциплін, з яких передбачено підсумковий контроль у формі екзамену, ці оцінки трансформуються в рейтинговий бал за МКР у такий

спосіб:
«відмінно»	– 20 балів;
«добре»	– 16 балів;
«задовільно»	–12 балів;
«незадовільно»	– 8 балів;
неявка на МКР	– 0 балів.

Семестровий рейтинговий бал є сумою рейтингового бала за роботу протягом семестру і рейтингового бала за МКР. Отже, максимальний семестровий рейтинговий бал може дорівнювати 70.

Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Оцінка за екзамен трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:

«5» – 30 балів «4» – 23 балів; «3» – 18 балів; «2» – 0 балів.

Підсумкова оцінка виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:

	Підсумковий	Оцінка за шкалою ECTS	Підсумкова оцінка за
рейтинговий бал			національною шкалою
90-100 балів		A	Відмінно
82-89 балів		B	Добре
75-81	бал	C	Добре
66-74	бали	D	Задовільно
60-65	балів	E	Задовільно
40-59	балів	Fx	Незадовільно з повторним
			перескладанням
39 і менше балів		F	Незадовільно з обов’язковим

1 Наприклад, протягом семестру студент отримав за аудиторну та самостійну роботу такі оцінки: «5», «3», «5», «4», «5», «4» Середня арифметична оцінка становить 4,33, з округленням до десятої частки – 4,3. Отриману оцінку множимо на 10: 4,3х10=43. Це число є рейтинговим балом студента за роботу протягом семестру.

50