- •1.Економічні течії.
- •2.Сучасні напрями:
- •3.Економічна теорія як теоретико-методологічна база для інших наук. Функції економ. Теорії.
- •4.Методи пізнання економічних процесів і явищ.
- •5.Економічні категорії та закони. Класифікації законів.
- •6. Взаємозвязок економічної теорії, економічної політики та господарської практики.
- •7. Сутність та цілі економічної системи. Її структурні та функціональні елементи.
- •8. Ринкові та неринкові економічні системи, їх еволюція.
- •9. Національні моделі сучасної ринкової економіки.
- •10. Роль і місце людини в економічній системі.
- •11. Власність в економічній системі.
- •12.Типи, види, форми власності. Новітні тенденції у розвитку форм власності.
- •13. Економічні потреби суспільства. Суть, структура. Економічний закон зростання потреб.
- •14.Економічні інтереси:сутність,суб’єкти,класифікація.
- •16. Основні фактори суп.В-цтва та їх взаємозв’язок.
- •17. Ефективність суспільного виробництва,її сутність,економічні та соціальні показники.
- •18. Товар та його властивості-цінність ,корисність,вартість зміст та сучасне трактування.
- •19.Теорії виникнення та сутність грошей.
- •20.Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економіці.
- •21.Ринкове господарство як невідємна складова товарного в-цтва.
- •22.Сучасний ринок,його сутність та функції.Субєкти ринкової економіки.
- •23.Держава як суб’єкт ринкового господарства.Недоліки ринку .
- •25. Сутність попиту та фактори,що його визначають.Закон попиту.
- •26.Пропозиція та її чинники. Закон пропозиції.
- •27.Еластичність попиту та пропозиції.
- •28.Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •29.Конкуренція
- •30. Досконала і недосконала конкуренція
- •31. Сутність монополізму:
- •32. Сутність капіталу
- •33.Структура авансованого капіталу
- •34. Кругооборот промислового капіталу проходить 3 стадії:
- •35. Оборот капіталу та його швидкість.
- •36. Амортизація та відтворення основного капіталу
- •37. Корисність економічного блага
- •38. Максимізація корисності блага
- •39. Крива байдужості. Бюджетне обмеження
- •40. Сутність та основні спонукаючі мотиви підприємницької діяльності
- •41. Мотивація поведінки підприємства
- •48.Сутність та умови макроекономічної рівноваги.
- •49.Причини та механізм циклічних коливань економіки. Короткі, середні та довгі хвилі в економіці.
- •50. Інфляція: причини, типи та форми прояву.
- •51. Причини виникнення і види безробіття
- •54. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
51. Причини виникнення і види безробіття
Безробіття-це непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь-який момент. Форми безробіття: фрикційне виникає у зв’язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робочих місць-з іншого, потребує певного часу.
Структурне зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв’язку зі змінами структури економіки. Виникає у зв’язку з тим, що певні професії «старіють» і потреба в них значно зменшується.
Циклічне- це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов’язано з циклом ділової кон’юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення.
Інституціональне— це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці.
Факторами формування безробіття: нестача сукупного ефективного попиту;- негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати і викривлення в ній, пов’язані з грошовою експансією держави і подальшою інфляцією;-недостатня мобільність робочої сили;-структурні зрушення в економіці;-дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та національної меншості;-демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили;-сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки
52. Державне антикризове регулювання економіки– це процес, за допомогою якого здійснюється вплив держави на економіку з метою скорочення строків і зменшення глибини кризи, а також пом'якшення його негативних соціально-економічних наслідків. Державне антикризове регулювання виконує наступні функції: вироблення заходів стабілізації економіки під час кризових потрясінь; захист ключових підприємств, що перебувають у стратегічно важливих галузях, від кризових процесів, що протікають в економіці
До функцій антикризового регулювання відносяться: передкризове регулювання, регулювання в умовах кризи, регулювання процесів виходу із кризи, стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості), мінімізація втрат й втрачених можливостей, своєчасне прийняття рішень.
Антикризова політика держави реалізується на трьох рівнях: підтримка конкурентоздатності основних галузей економіки; попередження й недопущення криз в економічно- і соціально- значимих сферах, таких як банківський бізнес або сфера суспільного транспорту; зменшення негативних наслідків банкрутства підприємств, максимально повне задоволення інтересів їх співробітників і кредиторів.
53.Форми та методи державного регулювання економіки-це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічнмй розвиток країни. Розрізняють такі методи: Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонування суб'єктів ринку. Методи непрямого регулювання — це методи, які регламен тують поведінку суб'єктів ринку не прямо, а опосередковано, че рез створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти в потрібному державі напрямку. Правове регулювання — це діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) пове дінки суб'єктів права. Адміністративні методи — це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб'єктів ринку. Також існують специфічні, неформальні, імперативні та економічні методи. Формами регулювання є: довгострокове регулювання здійснюється у формах економічного програмування (кон’юктурне і структурне) Кон’юктурне регул.є відтворення через маніпуляції ринкової кон’юктури. Структурне-це кон’юктурне регулювання, до якого додаються плани економічного і соціального розвитку.За формою впливу державне регулювання буває директивне та індикативне.