12.Типи, види, форми власності. Новітні тенденції у розвитку форм власності.

Існують два підходи до класифікації форм власності: вертикально-історичний, горизонтально-структурний. Вертикально-історичний визначає історичні форми власності:

Первіснообщинна форма – характерні однакові права всіх членів общини на панівний об’єкт власності – землю

Рабовласницька форма – характериз абсолютною концентрацією прав власності рабовласника на засоби виробництва, результати праці і раба.

Феодальна форма – передбачає абсолютні права власності феодала на землю й обмежені права на працвника.

Капіталістична власність – характериз зосередженням прав власності підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого робітника.

Горизонтально-структурний підхід визначає класифікацію економічних форм власності. Існує два основних типи:

Приватна – тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпорядження об’єктом власності і отримання доходу належить приватній особі. Приватна власність: індивідуально-трудова, з найманою працею.

Суспільна власність – означає суспільне привласнення засобів виробництва і його результатів. Суспільна власність: державна і колективна.

Змішана власність – поєднує різні форми власності – приватну, державну, колективну і кооперативну в т.ч. власність іноземних суб’єктів.

Новітні тенденції:

1. Розширення плюралізму форм власності – приватної, корпоративної, колективної, державної.

2. Значне поширення змішаних і комбінованих форм власності, де провідна роль належить корпорація і великим фірмам.

3. Посилення процесів демократизації і соціалізації відносин власності.

4. Прогресивна зміна структури об’єктів власності.

5. Розширюються форми та об’єкти міжнародної власності на основні поглиблення міжнародного поділу праці й посилення економічних зв’язків між країнами.

13. Економічні потреби суспільства. Суть, структура. Економічний закон зростання потреб.

Потреба – нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому. Економічні потреби – це потреби в економічних благах.

Класифікація:

За рівнем необхідності: першочергові( предмети першої необхідності), другорядні (предмети розкоші)

За об’єктами вияву: матеріальні, духовні

За суб’єктами вияву: індивідуальні, колективні, державні потреби.

За мірою реалізації: абсолютні, дійсні, платоспроможні.

Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

14.Економічні інтереси:сутність,суб’єкти,класифікація.

Інтерес-форма вияву потреби,усвідомлення прагнення людини до задоволення її. Економічний інтерес- усвідомлене прагнення економ.субєктів задовольнити певні потреби,що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.Субєктиеконом.інтересів-окремі індивіди,сімї,домогосподарства, групи людей,держава,суспільство в цілому..Обєкти економ. інтересів – економічні блага..Класифікуються за різними ознаками:1.за суб’єктами:одиничні,колективні,групові,суспільні.2.зща нагальністю і важливістю: головні,першочергов та другорядні.3.за часовою ознакою:поточні і перспективні.4.за об’єктами: майнові ,фінансові,інтелектуальні.5.за ступенем усвідомлення:дійсні,уявні.

Економ.інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів. Економ.інтереси п-ців спрямовані на максимізацію прибутку,зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності.Економ.інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

15.Виробництво,як суспільний процес,його сутність та структура.

Суспільне в-цтво- це сукупна організована діяльність із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і не матеріальних благ для їх існування та розвитку.Загальні ознаки в-цтва:

1.завжди є суспільним в-цтвом2.має безперервний х-р розвитку,постійно повторюється,тобто відтворюється3. у процесі в-цтва виникають економ.відносини між людьми 4.є важливою складовою частиною тієї чи іншої соц.-економ.с-ми. Основні елементи процесу в-цтва:Праця-свідома,доцільна діяльність людини,яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб. Робоча сила-сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини,які вона використовує у процесі праці.

Передмети праці-всі речовини природи,на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.Засоби праці- це річ або комплекс речей,якими людина діє на предмети праці. Сукупність засобів та предметів праці складають засоби в-цтва. Оскільки результатом суп.в-цтва є створення матеріальних та нематеріальних благ,то структурно воно поділяється на матеріальне(це сукупність галузей і сфер,які виробляють матеріально-речові блага й надають матеріальні послуги) та нематеріальне виробництво(це сукупність галузей та сфер,що виробляють немат.блага та немат.послуги. які задовольняють дух. та соц.потреби людини. Суп.в-цтво має і галузеву структуру. До матер.в-цтва належить:1промисловіість,с/г, будівництво.2.комунальне господарство і побутове обслуговування 3.транспорт,зв'язок, торгівля.До немат.в-цтва належить:1.охорона злоровя2.освіта,інформатика 3.культура, мистецтво.4.спорт,туризм5.дух.в-цтво.