- •Поняття та види договорів.
- •Порядок укладення та форма договору.
- •Істотні умови договору.
- •Зміна умов та розірвання договору.
- •Право на односторонню відмову від договору.
- •Попередній, публічний договори, договір про приєднання.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •Права та обов'язки продавця та покупця.
- •Право продажу товарів.
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу
- •Сторони, зміст договору купівлі —продажу
- •Відповідальність за договором купівлі-продажу
- •Характеристика Закону України „Про захист прав споживачів"
- •Договір міни (бартеру).
- •Договір поставки.
- •Особлнвосі договору поставки продукції для державних потреб.
- •Договір контрактації.
- •Біржові договори.
- •Зміст, сторони, форма договору дарування.
- •Розірвання договору дарування.
- •Договір ренти. Відмінність від договору довічного утримання.
- •Поняття та правова природа договору довічного утримання.
- •Порядок укладення, форма договору довічного утримання.
- •Сторони укладення довічного утримання.
- •Розірвання договору довічного утримання.
- •Поняття і правова природа зміст договору найму
- •Права та обов'язки наймача.
- •Права та обов'язки наймодавця.
- •Розірвання договору найму.
- •Найм (оренда) державного та комунального майна
- •Найм (оренда) земельної ділянки
- •Найм (оренда) транспортного засобу
- •Договір прокату.
- •Зміст договір найму житла.
- •Право та обов'язки сторін договору житлового найму.
- •Розірвання договору найму житла.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір позичка.
- •Зміст договір підряду.
- •Сторони договору підряду.
- •Відповідальність підрядника.
- •Побутовий підряд.
- •Відповідальність підрядника за договором будівельного підряду.
- •Договір будівельного підряду
- •Загальні положення про послуги
- •Загальна характеристика договору перевезення: поняття, види та правова природа
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Порядок укладення та оформлення виконання договору перевезення вантажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Характеристика окремих видів перевезень: перевезення залізничним транспоргом, автомобільним транспортом, авіа та морським видами транспорту.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір позики
- •Кредитний договір.
- •Договір факторингу.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Договір комісії.
- •Договір доручення.
- •Договір зберігання.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Види та форми страхування.
- •Сторони договору страхування.
- •Зміст договору страхування.
- •Договір управління майном.
- •Авторські договори.
- •Ліцензійні договори.
- •Комерційна концесія.
- •Публічна обіцянка винагороди.
- •Набуття збереження майна без достатньої правової підстави.
- •Умови деліктної відповідальності.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконної діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою чи неповнолітнього особою.
- •Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадковий договір.
- •Спадкування за законом.
- •Право на заповіт.
- •Виконання заповіту.
- •Заповідальний відказ.
- •Право на обов'язкову частку в спадщині.
- •Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення.
- •Оформлення права на спадщину
Набуття збереження майна без достатньої правової підстави.
За зобов'язанням із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок ін особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Підставами виникнення зобов'язання може бути: 1)набуття, збереження майна без достатньої правової підстави; 2)підстава, на якій було набуто майно, згодом зникла. Суб'єктами зобов'язання є особа, яка безпідставно набула або зберегла майно (боржник), та особа, яка має право одержати від боржника безпідставно набуте або збережене майно (кредитор). Об'єктом зобов'язання є дії безпідставно збагаченого
боржника щодо повернення потерпілому (кредитору) безпідставно набутого або збереженого. Законодавець розрізняє такі види зобов'язань із безпідставного збагачення: 1) зобов'язання із безпідставного набуття майна, тобто майно набувача збільшується, а майно потерпілого зменшується; 2) зобов'язання із безпідставного збереження майна, тобто збереження майна з боку набувача і зменшення або незбільшення майна з боку потерпілого. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Умови деліктної відповідальності.
Деліктні зобов'язання, як і ін цивільно-правові зобов'язання, виникають за наявності юр фактів, пов'язаних із завданням шкоди, тобто деліктом. Підстави виникнення деліктного зобов'язання збігаються з підставами деліктної відповідальності. Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких відносяться: а)наявність шкоди; б)протиправну поведінку заподіювача шкоди; в)причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; г) вину. За загальним правилом, шкода підлягає відшкодуванню: а)в повному обсязі - тобто відшкодовується як реальна шкода, тобто втрачене або пошкоджене майно в результаті протиправної поведінки правопорушника, так і упущена вигода; б)особою, яка безпосередньо завдала шкоду. Законом визначено такі випадки, коли шкоди завдано правомірними діями: 1) під час виконання фіз особою своїх обов'язків; 2) під час здійснення фіз особою права на самозахист; 3)у разі прийняття закону про припинення права власності на певне майно; 4)у стані крайньої необхідності; 5)за згоди потерпілого, але за умови дотримання правових норм. Два виняткові випадки, коли допускається відшкодуваня шкоди, завданої правомірними діями. Йдеться про завданя шкоди власникові майна у разі прийняття закону, що припиняє його право власності,і у стані крайньої необхідності. Обов'язковою підставою делікт відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою
Відшкодування шкоди, завданої незаконної діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду.
Ця шкода відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб цих правоохоронних органів. Законодавець намагається надати певні гарантії захисту фіз особі від незаконних дій правоохоронних органів. До цих незаконних дій законодавець відносить наступні: 1)незаконне засудження; 2) незаконне притягнення до кримін відповідальності; 3)незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд; 4) незаконне затримання; 5)незаконне накладання адмін стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Заподіяна фізичній особі цими незаконними діями шкода відшкодовується державою незалежно від вини правоохоронних органів.
Шкода, завдана фіз або юр особі внаслідок постановления судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді, які вплинули на винесення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відшкодування шкоди проводиться за рахунок коштів держ бюджету. Громадянин, звільнений з роботи поновлюється на колишній роботі (посаді).