- •Поняття та види договорів.
- •Порядок укладення та форма договору.
- •Істотні умови договору.
- •Зміна умов та розірвання договору.
- •Право на односторонню відмову від договору.
- •Попередній, публічний договори, договір про приєднання.
- •Договір на користь третьої особи.
- •Особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •Права та обов'язки продавця та покупця.
- •Право продажу товарів.
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу
- •Сторони, зміст договору купівлі —продажу
- •Відповідальність за договором купівлі-продажу
- •Характеристика Закону України „Про захист прав споживачів"
- •Договір міни (бартеру).
- •Договір поставки.
- •Особлнвосі договору поставки продукції для державних потреб.
- •Договір контрактації.
- •Біржові договори.
- •Зміст, сторони, форма договору дарування.
- •Розірвання договору дарування.
- •Договір ренти. Відмінність від договору довічного утримання.
- •Поняття та правова природа договору довічного утримання.
- •Порядок укладення, форма договору довічного утримання.
- •Сторони укладення довічного утримання.
- •Розірвання договору довічного утримання.
- •Поняття і правова природа зміст договору найму
- •Права та обов'язки наймача.
- •Права та обов'язки наймодавця.
- •Розірвання договору найму.
- •Найм (оренда) державного та комунального майна
- •Найм (оренда) земельної ділянки
- •Найм (оренда) транспортного засобу
- •Договір прокату.
- •Зміст договір найму житла.
- •Право та обов'язки сторін договору житлового найму.
- •Розірвання договору найму житла.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір позичка.
- •Зміст договір підряду.
- •Сторони договору підряду.
- •Відповідальність підрядника.
- •Побутовий підряд.
- •Відповідальність підрядника за договором будівельного підряду.
- •Договір будівельного підряду
- •Загальні положення про послуги
- •Загальна характеристика договору перевезення: поняття, види та правова природа
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Порядок укладення та оформлення виконання договору перевезення вантажу.
- •Відповідальність перевізника.
- •Характеристика окремих видів перевезень: перевезення залізничним транспоргом, автомобільним транспортом, авіа та морським видами транспорту.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір позики
- •Кредитний договір.
- •Договір факторингу.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунку.
- •Договір комісії.
- •Договір доручення.
- •Договір зберігання.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Види та форми страхування.
- •Сторони договору страхування.
- •Зміст договору страхування.
- •Договір управління майном.
- •Авторські договори.
- •Ліцензійні договори.
- •Комерційна концесія.
- •Публічна обіцянка винагороди.
- •Набуття збереження майна без достатньої правової підстави.
- •Умови деліктної відповідальності.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконної діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою чи неповнолітнього особою.
- •Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадковий договір.
- •Спадкування за законом.
- •Право на заповіт.
- •Виконання заповіту.
- •Заповідальний відказ.
- •Право на обов'язкову частку в спадщині.
- •Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення.
- •Оформлення права на спадщину
Відшкодування шкоди, завданої малолітньою чи неповнолітнього особою.
Відповідальність за шкоду, що завдана малолітніми, покладається на їх батьків (усиновлювачів) або опікунів чи ін фіз осіб, які на правових підставах здійснюють виховання неповнолітньої особи. Аналогічний порядок поширюється і на заклади, які за законом здійснюють щодо малолітніх функції опікуна. Коли це стосується батьків, то відповідальність буде покладена на обох, незалежно від того, чи проживають вони разом, чи окремо, оскільки обов'язок здійснювати належне виховання і нагляд за малолітнім є рівним для обох з них. У випадку, коли батьки, були позбавлені батьківських прав, то обов'язок відшкодовувати завдану шкоду за протиправні діяння своїх малолітніх дітей лежить на них ще впродовж 3р після позбавлення батьківських прав.
В ЦК У передбачена можливість покладення відповідальності на фіз осіб, які здійснюють виховання та /чи нагляд за малолітніми на правових підставах, переважне місце серед яких посідає договір. У випадку, коли відповідачем за шкоду, що завдана малолітнім є юр особа, то слід зауважити, що законодавець визначає перелік цих юр осіб: навчальний заклад, заклад охорони здоров’я чи ін заклад, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також заклад, який за законом здійснює щодо малолітнього функції опікуна. При цьому, протиправним діянням цих юр осіб вважаться саме невиконання чи неналежне виконання законного обов'язку здійснювати нагляд за малолітніми.
Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Обов’язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, тобто особу, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, ін об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не визнається володільцем джерела і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов`язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки. Щодо транспортних засобів, ЦК У передбачає 2 види найма – найм транспортного засобу з екіпажем і найм без екіпажу. Якщо в першому випадку
відповідальність за завдану шкоду покладається на наймодавця, то в другому – на наймача. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб’єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб. Підставами відшкодування шкоди за даним деліктом є: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв’язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто, особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки відповідає й за випадкове її завдання.
Спадковий договір.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Договір двосторонній, оскільки згадуються як обов'язки набувача, так і право, яке він набуває. Набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття". Право відчужувача полягає, у тому, що він може робити певні розпорядження і вимагати їх виконання. Відчужувач, по-перше, не має права укладати договори на відчуження майна, з приводу якого укладено спадковий договір.
По-друге, не має права після укладення спадкового договору заповідати майно, визначене в цьому договорі. Таким чином, у відчужувача внаслідок укладення спадкового договору виникають обов'язки не відчужувати майно визначене у спадковому договорі, не заповідати його. Таким чином, спадковий договір обмежує можливість відчужувача розпоряджатися за життя своїм майном, визначеним у договорі, і позбавляє його можливості розпорядитися ним на випадок смерті шляхом складання заповіту, бо цей заповіт буде недійсним.