7.2.5. Єдиний реєстр доручень

Єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку — це комп’ютерна база даних, в якій здійснюється обов’яз­кова реєстрація посвідчених нотаріусами доручень на право користування та/або розпорядження майном, у тому числі транспорт­ними засобами, а також реєстрація припинення їх дії.

Реєстр започаткований у травні 1998 року.

Метою створення реєстру є профілактика злочинів проти влас­ності завдяки нагромадженню та використанню нотаріусами, органами ДАІ та іншими правоохоронними органами відомостей про посвідчені доручення. Щоденно у реєстрі реєструється понад 7000 доручень.

Реєстратори вносять записи про посвідчені доручення, про припинення дії доручень та перевіряють дійсність доручень через запити до реєстру.

Користувачі реєстру — державні нотаріальні контори, приват­ні нотаріуси та інші установи й організації, які уклали відповідні угоди з адміністратором, мають доступ до реєстру через комп’ютерну мережу, перевіряють дійсність доручень шляхом запитів до нього.

Установи та організації, яким може бути надано право користування реєстром (за умови, що перевірка дійсності доручень потрібна їм у зв’язку з виконанням покладених на них обов’язків і не порушує таємниці нотаріальних дій), визначаються Міністерством юстиції України.

Внесення запису до реєстру здійснюється реєстратором в день посвідчення доручення або отримання заяви про реєстрацію доручень від інших нотаріусів чи адміністратором в день отримання такої заяви. Заяви про реєстрацію доручень подаються дер- жавними та приватними нотаріусами не пізніше наступного дня після посвідчення доручень. Реєстраційний запис має містити: номер та серію спеціального бланка нотаріальних документів, на якому викладено текст доручення; дату посвідчення доручення; строк дії доручення; номер запису в реєстрі нотаріальних дій; посаду, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який посвідчив доручення.

До реєстру вносяться відомості про припинення дії доручення в разі одержання нотаріусами заяви від особи, яка видала доручення, про його скасування або заяви від особи, якій видано доручення, про відмову від нього, а також у разі одержання пові­домлень про припинення діяльності юридичної особи, від імені якої видано доручення, або про смерть громадянина, який видав доручення, про визнання його недієздатним, обмежено дієздатним або безвісти пропалим. Відомості вносяться в день їх одержання.

Реєстраційний запис про припинення дії доручення має містити: підставу і дату припинення доручення; прізвище, ім’я, по бать­кові нотаріуса, якому надійшло повідомлення про припинення дії доручення; серію та номер спеціального бланка нотаріальних документів, на якому викладено текст цього доручення; дату його посвідчення; номер відповідного запису в реєстрі нотаріальних дій; посаду, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який посвідчив доручення.

На прохання особи, яка бажає припинити дію доручення, що було посвідчено відповідно до чинного законодавства до введення в дію Єдиного реєстру доручень або не було зареєстровано в цьому реєстрі з інших причин, нотаріус одночасно вносить до реєстру доручень реєстраційний запис та відомості про припинення дії такого доручення.

Нотаріуси при посвідченні угод за участю осіб, які діють на підставі доручень, користуються даними реєстру (за відсутності комп’ютерного доступу — за запитом до адміністратора або реєстратора, який містить серію та номер спеціального бланка нотаріальних документів, на якому викладено текст доручення), перевіряючи за їх допомогою дійсність цих доручень, строк їхньої дії тощо.