5.4.2. Пошукові агенти

За останні роки технології пошуку інформації в Інтернет змінились завдяки пошуковим агентам.

Агент — це програма, розміщена у певному середовищі і здатна до гнучкої автономної поведінки для досягнення визначеної мети. Агент не тільки сприймає імпульси від середовища, в якому він функ­ціонує, а й може змінювати його. У користувача не має необхід­ності втручатись у роботу агента, контролювати його дії або внут­рішній стан. Гнучкість агента виявляться у його проактивності, здатності до змін і взаємодії з користувачами та іншими агентами.

Термін «агент» використовується в обчислювальній техніці вже понад 10 років. Початковою функцією агентів був поточний контроль за діяльністю центрального процесора та периферійного обладнання. Сьогодні агенти розрізняються за функціями, що вони їх виконують, зокрема, виділяють класи мобільних та інтелектуальних («розумних») агентів.

Мобільні агенти — програми, що переміщуються по базах даних і знань (зокрема, по Web-вузлах) для пошуку інформації. Звичайний агент розміщується в інформаційній системі користувача, у той час, коли мобільний переміщується в ту систему, в якій є дані, що їх слід розшукати, і після закінчення пошуку в одній базі може перейти до іншої системи. Для прискорення процесу пошуку мобіль­ний агент може створювати підагентів і розсилати їх для паралельної роботи. Результати пошуку передаються користувачеві через мережу. Крім пошуку інформації мобільні агенти можуть виконувати ділові процедури, наприклад, агенти покупців і продавців, зустрічаючись в Інтернет, можуть укладати комерційні угоди.

Агенти, що їх позначають як інтелектуальні, крім названих вище функцій, можуть вести спостереження і здійснювати вимірювання, керувати комп’ютерними мережами, передавати пові­домлення, сортувати електронну пошту. Програмні агенти змінюють людино-машинний інтерфейс — на їх основі розробляються інтерактивні персонажі, з якими можна спілкуватись і радитись.

Аналітики вважають, що застосування інтелектуальних мобіль­них агентів може призвести до порушення захисту інформаціїі зниження пропускної спроможності каналів передавання даних. Висловлюються попередження, що роботу агентів буде неможливо контролювати через їх поширення по мережах. Ці проблеми поки неактуальні, оскільки зрілі стандарти для підготовки і впровадження досконалих агентів відсутні.

Роботи з інтелектуальних агентів є відгалуженням досліджень зі штучного інтелекту. Для їх створення застосовується апарат нейронних мереж, нечіткої логіки, інтерпретації текстів природною мовою, колаборативної фільтрації (видачі рекомендацій індивідуальному користувачеві на основі відомостей про переваги певного співтовариства, до якого він належить). Незважаючи на великі можливості названих технологій, агенти поки не можуть стати дійсно розумними. До того ж для їх реалізації потрібні потужні суперкомп’ютери, розподілені сховища даних, ефективні низькорівневі технології пошуку та операційні системи, що підтримують виконання мобільного коду.

Але незалежно від їх втілення, програмні агенти мають одне спільне завдання — підвищення продуктивності та ефективності роботи користувачів. Для цього вони виконують таку кількість дій, яку людина не в змозі зробити самостійно через їх трудомісткість або складність.

З огляду на сказане найбільш актуальним напрямом використання програмних агентів є пошук і збирання інформації. Представниками класу програмних агентів є Web-роботи, які виконують індексування для пошукових систем. Робот — це програма, яка автоматично простежує гіпертекстові сторінки, вибираючи документ і рекурсивно переходячи на інші документи, що він на них посилається. Для визначення порядку переходу до наступної сторінки робот може застосовувати певні евристики. Вживання інших назв роботів — мандрівник, кроулер, павук — призводить до непорозумінь, оскільки справляє враження, що програма переміщується між сайтами як мережний комп’ютерний вірус («черв’як», див. підрозд. 3.3), тоді як робот тільки звертається до сайтів, запитуючи документи. Такі програми пропонуються і кінцевим користувачам. При цьому слід зазначити, що звичайний Web-броузер не є роботом, оскільки ним керує людина і він не видає автоматично документи за гіперпосиланнями, за виключенням рисунків.

Пошукові агенти мають такі переваги порівняно зі звичайним зверненням до пошукових систем:

• пошуковий агент передає користувачеві не просто результати роботи пошукової машини (машин), а й попередньо переглядає документи і вибирає з-поміж них найбільш релевантні з його погляду;

• агент може налаштовуватись на переваги користувача, враховувати обмеження на пошук;

• деякі агенти можуть працювати в off-line режимі — користувач дає завдання агенту і відключається від Мережі, а агент виконує завдання на сервері і передає результати користувачеві, як тільки він знову підключиться. Агенти можуть бути настроєні на пошук за розкладом — шукати інформацію щогодини, щодня, щотижня, щомісяця і т. д. Ця можливість корисна, наприклад, при пошуку новин, інформації, яка постійно оновлюється або постійно потрібна в роботі;

• агенти можуть навчатись — користувач оцінює роботу агента, а той може скоректувати свої критерії відбору інформації, враховуючи ці оцінки.

Таким чином, пошукові агенти можуть розглядатись як інтелектуальна надбудова над пошуковими машинами.