Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практ укр.docx
Скачиваний:
75
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
43.41 Кб
Скачать

Практичне заняття № 2

Тема: Основи культури української мови

Мета:

  • засвоєння основних понять і критеріїв культури фахової мови і мовлення;

  • формування комунікативної професіограми майбутнього фахівця;

  • збагачення фахового словникового запасу;

  • засвоєння правил поведінки, які регламентують взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях;

  • вироблення умінь і навичок послуговування впорядкованою парадигмою знаків у різних етикетних комунікативних ситуаціях;

  • збагачення фахового словникового запасу.

Ключові поняття: культура мови, культура мовлення, мовний, мовленнєвий етикет, спілкувальний етикет, стандартні спілкувальні ситуації, парадигма мовних формул.

План

  1. Комунікативна професіограма фахівця.

2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет.

3. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.

Завдання 1. Прочитайте текст і назвіть від чого залежить комунікативна

компетенція

Індивід, крім знання мови, мусить уміти використовувати її в конкретному контексті й ситуації, тобто володіти комунікативною компетенцією. Комунікативна компетенція сукупність знань про спілкування, вербальних і невербальних засад інтеракції, умінь їх ефективного застосування у конкретному спілкуванні в ролі адресанта і адресата.

Комунікативна компетенція залежить від:

• комунікативних інтенцій (утримування в пам'яті сказаного і постійна кореляція плину спілкування з метою мовця, його проміжними та кінцевими результатами),

• дотримання комунікативних стратегій, що допомагають досягти необхідного результату комунікації,

• знання особистості співбесідника, зворотного в'язку в комунікації, що передбачає врахування психологічних особливостей (темпераменту, переваг, уподобань тощо) адресата, його соціальних ролей, уміння долати психологічні «фільтри», розбивати психологічні «щити», уміння володіти навичками декодування «мови тіла» співбесідника (паралінгвістичних засобів) тощо,

• постійної орієнтації в умовах та ситуації спілкування,

• орієнтації і підтримання самого процесу спілкування, тобто контролю за цим процесом,

• контролю власної мовленнєвої поведінки, емоцій тощо,

• навичок та уміння завершення комунікації, виходу з неї, контролю над посткомунікативними ефектами тощо.

Однак комунікативна компетенція не означає автоматичного її використання (Ф Бацевич).

Завдання 2. За тлумачним словником з'ясуйте значеннєві відтінки слів одного синонімічного ряду. Складіть словосполучення з кожним із них.

Замісник, заступник,; багато, чимало; загальний, спільний; положення, становище, стан; тепер, зараз, нині;

Закінчити, завершити; наступний, подальший; екземпляр, примірник.

Завдання 3. Перепишіть, зі слів, поданих у дужках, виберіть те, яке є правильним у конкретному сполученні, свій вибір обґрунтуйте. Як називаються слова, що подані у дужках?

(Засвоювати, освоювати) правила; (засвоювати, освоювати) землі; (засвоювати, освоювати) кошти; (ознайомити, познайомити) з приятелями; (втратити, втрати) під час транспортування; фінансові (витрати, втрати); (витрати, втрати) на соціальне забезпечення; (витрати, затрати) матеріальних і фінансових ресурсів; (виплата, оплата, плата) відсотків; умови (виплати, оплати, плати); (виплати, оплати, плата) за навчання; (обумовлювати, зумовлювати) якість; (обумовлювати, зумовлювати) пунктом договору; (заснований, оснований) на вченні; (засноване, основане) товариство; (професійний, професіональний) обов'язок; (професійний, професіональний) театр.

Завдання 4. До поданих прикметників доберіть іменники, утворюючи з ними словосполучення. З'ясуйте значення цих слів.

Виборний, виборчий; військовий, воєнний; гарантований, гарантійний; книжковий, книжний; писемний, письмовий, письменний; інформативний, інформаційний; перекладацький, перекладний; чисельний, численний.

Завдання 5. Перепишіть текст, замість крапок додайте етикетні формули.

Не годиться відповідати на запитання лише «так» чи «ні». Обов'язково

треба додати ще кілька слів. Наприклад, «Так, ...», «Ні, ...», або ввічливо перепитати: «..., я не почула ваших слів». Зізнатися: «Я не зрозуміла», «Я не

слухала» - було б незручно. Такі вирази, як: «Це неправда», «Це дурниця» -

неприпустимі. Треба висловлюватися так: «...», «...», «...».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]