Розрахунково - практична робота № 6
Тема : Розрахунок показників економічної ефективності впровадження нової техніки
Ціль: оволодіти навиками вибору оптимального варіанту обробки, розрахунку показників економічної ефективності впровадження нової техніки
Методичне забезпечення.
Приклад виконання розрахунково-практичної роботи.
Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом.
Індивідуальні завдання.
Методичне забезпечення
В період проектування впровадження нової техніки у виробництво технологу необхідно чітко уявляти технологічний процес обробки деталей із застосуванням цієї нової техніки.
При цьому остаточне рішення приймається за умови, що нова техніка зможе забезпечувати меншу технологічну собівартість, ніж при використанні діючого обладнання.
Розрахунок технологічної собівартості одної деталі ( операції ) ведеться за формулою
С шт = З + ∑ П / К , грн ( 1 )
де З – умовно-змінні витрати на одиницю продукції, які можна розрахувати прямим розрахунком на 1 деталь ( виріб ) : вартість сировини і матеріалів, зарплата основних робочих;
Σ П - умовно-постійні на весь обсяг продукції, які неможливо розрахувати на одиницю продукції; вони мало змінюються через зміни у програмі випуску : витрати на експлуатацію та утримання обладнання, оренду, кредит, зарплату АУП;
К - річна програма випуску деталей ( виробів ), штук.
При виборі варіанту технологічного процесу треба встановити не тільки мінімальну собівартість, а і розрахувати критичну програму.
Критичною програмою називають кількість деталей ( виробів ), при якій технологічна собівартість виробів за різними варіантами техпроцесу буде однаковою. Вона розраховується за формулою
Σ П. більші - Σ П. менші
К кр = -------------------------------------, штук ( 2 )
З більші - З менші
Але величина технологічної собівартості ще не повністю характеризує вигідність впровадження конкретного обладнання. Необхідно ще визначити економічну ефективність капіталовкладень в обладнання ( в нову техніку ), бо найчастіше капіталовкладення в нову техніку більші, ніж у нині діючу.
Основні показники економічної ефективності впровадження нової техніки :
Річний економічний ефект від впровадження нової техніки враховує зниження собівартості через впровадження нової техніки і витрачені капіталовкладення. Він визначається на основі показника “ приведені витрати “, який розраховується за формулою : С + Е н * КВ,
де С - собівартість річного випуску виробу, тобто С = С шт * К;
Е н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. В промисловості встановлений єдиний коефіцієнт : Е н = 1 / Т н = 1 / 6.7 року = 0.15. Т н – нормативний строк окупності нової техніки.
КВ - капітальні вкладення у техніку, тобто вартість обладнання з витратами на доставку, монтаж, налагодження.
Варіант нової техніки вважається ефективним та можливим для впровадження, якщо “ приведені витрати ” в нову техніку менші, ніж у діючу. Отже, річний ефект :
Е р = ( С 1 + Е н * КВ 1 ) – ( С 2 + Е н * КВ 2 ) , грн ( 3 )
де С 1 та С 2 – собівартість річного випуску виробів відповідно на діючій та новій техніці;
КВ 1 та КВ 2 - капітальні вкладення відповідно в діючу та нову техніку ( + 10 % зверху ціни ).
Умовно – річна економія – це економія в грошовому виразі, яку отримає підприємство за рік від зниження собівартості продукції без врахування капіталовкладнень.
Е ур = С 1 - С 2, грн ( 4 )
На основі умовно – річної економії визначають строк окупності.
Строк окупності – показує, за скільки років зможуть окупитися капіталовкладення в нову техніку.
Т ок = (КВ 2 - КВ 1 ) / ( С 1 - С 2 ), років ( 5 )
Розрахований строк окупності порівнюється з нормативним.
Отже, варіант нової техніки вважається ефективним та можливим для впровадження, якщо розраховані річний ефект та умовно-річна економія від впровадження нової техніки – додатні величини, а розрахований строк окупності менший за нормативний строк.