Розрахунково - практична робота № 8
Тема : Визначення оптимальної величини партії деталей
Мета роботи: полягає в закріпленні студентами теоретичних знань з організації виробничого процесу та прищепленні навичок у проведенні розрахунків щодо оптимізації партії деталей з використанням принципів моделювання на персональних комп’ютерах.
Хід роботи:
Основні теоретичні відомості
Формування виробничої програми (внутрішнього замовлення) та його доведення до робочих місць має вирішальний вплив на скорочення загального часу робіт і мінімальних витрат на виготовлення та зберігання продукції. При цьому необхідне узгодження інтересів замовників (клієнтів) з інтересами виробників, які зумовлені організаційно-технічними й фінансово-економічними умовами функціонування підприємства.
Залежно від технології виробництва замовлення бувають:
на виготовлення проміжних продуктів (окремих частин виробів, деталей, напівфабрикатів);
на виготовлення кінцевих продуктів (з плануванням збуту та реалізації продукції).
Залежно від внутрішніх умов виробництва, зовнішніх можливостей кооперації, інтересів збуту або клієнтів замовлення бувають:
безіменні (клієнто-анонімні);
замовлення клієнтів на виготовлення партії;
замовлення на виготовлення, залежні від клієнтів.
Внутрішні замовлення поділяються на партії з метою
мінімізації загальних витрат.
Безіменні замовлення на склад впливають на зміну структури майна (запасів) на складі підприємства - частин, вузлів, кінцевих виробів.
При цьому слід враховувати:
попередню динаміку (інтенсивність) використання деталей;
результати стохастичного прогнозування попиту на продукцію за видом, кількістю та терміном поставки.
Безіменне замовлення доцільне за таких обставин:
для виготовлення стандартизованих виробів загального промислового призначення;
гарантування безперервного виробництва при нестабільних або сезонних замовленнях (шляхом створення запасу незавершеної продукції та готових виробів);
досягнення оптимальної величини партій виробів та мінімізації витрат на їх виготовлення при недостатній сформованості ринків збуту.
Замовлення партіями виробів мають свою специфіку, зокрема:
об’єднання замовлень клієнтів для неперервності виробництва та дотримання терміну поставки (найпізніший термін виготовлення партії виробів повинен збігатися з найранішим терміном їх поставки замовнику);
накопичення затрат у сфері виробництва при формуванні партій деталей (виробів).
Тому замовлення партіями доцільне:
в мало- і середньосерійному виробництві для подібних або регулярно повторюваних замовлень;
для підвищення використання виробничих потужностей при нестабільних замовленнях клієнтів;
для дослідження замовлень.
Замовлення на виготовлення, що залежить від клієнтів, подібні до попередніх, але мають специфіку у характеристиці таких зв’язків із споживачами:
замовленння залежить від клієнтів;
кількість замовлень клієнтами дорівнює кількості замовлень, що не залежить від клієнтів, плюс наявність готових виробів на складі.
При формуванні виробничої програми підрозділу необхідно приймати такі рішення:
розрахунок величини партій в межах річної (квартальної) програми;
'
визначення порядку виготовлення виробів одноразового чи партіями протягом певного періоду.
З метою підвищення ефективності виробництва за устаткуванням закріплюється обробка багатьох найменувань деталей з метою якнайповнішого його використання. У цьому випадку основним календарно-плановим нормативом, яким керуються в процесі оперативного управління виробництвом, є величина партії деталей.
Партія - це кількість конструктивно однотипних частин (деталей, вузлів, кінцевих виробів), які виготовляються за відповідним технологічним процесом та вимагають одноразових витрат підготовчо-завершального часу, тобто без переналагодження устаткування.
Наведемо економічні особливості при виготовленні партій деталей.
Зокрема, величина партії деталей впливає на низку техніко-економічних показників виробництва: продуктивність праці, собівартість виготовлення деталей, тривалість виробничого циклу, обсяг незавершеного виробництва тощо.
Продуктивність праці зростає із збільшенням величини партії деталей внаслідок набуття робітниками при обробці кожної наступної деталі все більших навиків щодо виконання рухів прийомів, що приводить до скорочення фактичних затрат штучного часу на обробку деталей. Ручний час скорочується в більшій мірі, ніж машинний або машинно-ручний. Продуктивність праці зростає за рахунок скорочення частки підготовчо-завершального часу, яка припадає на одну деталь.
Виконання виробничої програми в межах однієї партії вимагає одноразових витрат підготовчо-завершального часу, що зменшує виробничу собівартість одиниці продукції, але збільшує іммобілізацію обігових коштів та капіталовкладення при складуванні готової продукції у випадку розширення складських приміщень та складські витрати. Собівартість деталі знижується при зростанні величини партії за рахунок зменшення витрат на заробітну плату допоміжних робітників і умовно-постійних витрат, що припадають на одну деталь. Витрати на зарплату зменшуються внаслідок зниження частки підготовчо-завершального часу, який припадає на одну деталь, а умовно-постійні витрати знижуються на одиницю продукції за рахунок зростання продуктивності праці робітника і збільшення випуску продукції.
Організація замовлення в межах декількох партій вимагає багаторазових витрат підготовчо-завершального часу, що збільшує виробничу собівартість при зменшенні витрат складського господарства. Тривалість виробничого циклу, величина зв’язування коштів у незавершеному виробництві збільшуються із збільшенням величини партії деталей.
Ці взаємосуперечливі фактори враховуються шляхом визначення оптимального розміру партії деталей (виробів). Тому при організації виробництва важливо вибрати метод, який враховує комплексний вплив величини партії на різні категорії витрат у виробництві виробів, що дозволить оптимізувати розмір партії за критерієм мінімуму приведених затрат.
Оптимізацію витрат можна провести на основі такої формули:
B = C + R * K (1.13)
де
В - сумарні річні затрати, грн./рік;
С - собівартість річного випуску продукції, грн./рік;
К - капітальні вкладення, грн.
R - середньогалузевий коефіцієнт рентабельності капітальних вкладень.