Розрахунково - практична робота № 8

Тема : Визначення оптимальної величини партії деталей

Мета роботи: полягає в закріпленні студентами теоретичних знань з організації виробничого процесу та прищепленні навичок у проведенні розрахунків щодо оптимізації партії деталей з викорис­танням принципів моделювання на персональних комп’ютерах.

Хід роботи:

1. Основні теоретичні відомості

Формування виробничої програми (внутрішнього замов­лення) та його доведення до робочих місць має вирішальний вплив на скорочення загального часу робіт і мінімальних витрат на виготовлення та зберігання продукції. При цьому необхідне уз­годження інтересів замовників (клієнтів) з інтересами вироб­ників, які зумовлені організаційно-технічними й фінансово-еко­номічними умовами функціонування підприємства.

Залежно від технології виробництва замовлення бувають:

• на виготовлення проміжних продуктів (окремих частин виробів, деталей, напівфабрикатів);

• на виготовлення кінцевих продуктів (з плануванням збу­ту та реалізації продукції).

• Залежно від внутрішніх умов виробництва, зовнішніх мож­ливостей кооперації, інтересів збуту або клієнтів замовлення бу­вають:

• безіменні (клієнто-анонімні);

• замовлення клієнтів на виготовлення партії;

• замовлення на виготовлення, залежні від клієнтів.

Внутрішні замовлення поділяються на партії з метою

мінімізації загальних витрат.

Безіменні замовлення на склад впливають на зміну структу­ри майна (запасів) на складі підприємства - частин, вузлів, кінце­вих виробів.

При цьому слід враховувати:

• попередню динаміку (інтенсивність) використання деталей;

• результати стохастичного прогнозування попиту на про­дукцію за видом, кількістю та терміном поставки.

Безіменне замовлення доцільне за таких обставин:

• для виготовлення стандартизованих виробів загального промислового призначення;

• гарантування безперервного виробництва при не­стабільних або сезонних замовленнях (шляхом створення запасу незавершеної продукції та готових виробів);

• досягнення оптимальної величини партій виробів та мінімізації витрат на їх виготовлення при недостатній сформованості ринків збуту.

Замовлення партіями виробів мають свою специфіку, зок­рема:

• об’єднання замовлень клієнтів для неперервності вироб­ництва та дотримання терміну поставки (найпізніший термін виготовлення партії виробів повинен збігатися з найранішим терміном їх поставки замовнику);

• накопичення затрат у сфері виробництва при формуванні партій деталей (виробів).

Тому замовлення партіями доцільне:

• в мало- і середньосерійному виробництві для подібних або регулярно повторюваних замовлень;

• для підвищення використання виробничих потужностей при нестабільних замовленнях клієнтів;

• для дослідження замовлень.

Замовлення на виготовлення, що залежить від клієнтів, подібні до попередніх, але мають специфіку у характеристиці та­ких зв’язків із споживачами:

• замовленння залежить від клієнтів;

• кількість замовлень клієнтами дорівнює кількості замов­лень, що не залежить від клієнтів, плюс наявність готових виробів на складі.

При формуванні виробничої програми підрозділу необхідно приймати такі рішення:

• розрахунок величини партій в межах річної (квартальної) програми;

• '

  визначення порядку виготовлення виробів одноразового чи партіями протягом певного періоду.

З метою підвищення ефективності виробництва за устатку­ванням закріплюється обробка багатьох найменувань деталей з ме­тою якнайповнішого його використання. У цьому випадку основ­ним календарно-плановим нормативом, яким керуються в процесі оперативного управління виробництвом, є величина партії деталей.

Партія - це кількість конструктивно однотипних частин (деталей, вузлів, кінцевих виробів), які виготовляються за відповідним технологічним процесом та вимагають одноразових витрат підготовчо-завершального часу, тобто без переналагод­ження устаткування.

Наведемо економічні особливості при виготовленні партій деталей.

Зокрема, величина партії деталей впливає на низку техніко-економічних показників виробництва: продуктивність праці, собівартість виготовлення деталей, тривалість виробничого цик­лу, обсяг незавершеного виробництва тощо.

Продуктивність праці зростає із збільшенням величини партії деталей внаслідок набуття робітниками при обробці кожної наступної деталі все більших навиків щодо виконання рухів прийомів, що приводить до скорочення фактичних затрат штуч­ного часу на обробку деталей. Ручний час скорочується в більшій мірі, ніж машинний або машинно-ручний. Продуктивність праці зростає за рахунок скорочення частки підготовчо-завершального часу, яка припадає на одну деталь.

Виконання виробничої програми в межах однієї партії ви­магає одноразових витрат підготовчо-завершального часу, що зменшує виробничу собівартість одиниці продукції, але збільшує іммобілізацію обігових коштів та капіталовкладення при складу­ванні готової продукції у випадку розширення складських приміщень та складські витрати. Собівартість деталі знижується при зростанні величини партії за рахунок зменшення витрат на заробітну плату допоміжних робітників і умовно-постійних вит­рат, що припадають на одну деталь. Витрати на зарплату зменшу­ються внаслідок зниження частки підготовчо-завершального ча­су, який припадає на одну деталь, а умовно-постійні витрати зни­жуються на одиницю продукції за рахунок зростання продуктив­ності праці робітника і збільшення випуску продукції.

Організація замовлення в межах декількох партій вимагає багаторазових витрат підготовчо-завершального часу, що збільшує виробничу собівартість при зменшенні витрат складсь­кого господарства. Тривалість виробничого циклу, величина зв’язування коштів у незавершеному виробництві збільшуються із збільшенням величини партії деталей.

Ці взаємосуперечливі фактори враховуються шляхом виз­начення оптимального розміру партії деталей (виробів). Тому при організації виробництва важливо вибрати метод, який врахо­вує комплексний вплив величини партії на різні категорії витрат у виробництві виробів, що дозволить оптимізувати розмір партії за критерієм мінімуму приведених затрат.

Оптимізацію витрат можна провести на основі такої формули:

B = C + R * K (1.13)

де

В - сумарні річні затрати, грн./рік;

С - собівартість річного випуску продукції, грн./рік;

К - капітальні вкладення, грн.

R - середньогалузевий коефіцієнт рентабельності капітальних вкладень.